Післявоєнна система західних союзів, що десятиліттями трималася на авторитеті Вашингтона, починає розпадатися. Велика Британія, яка довгий час пишалася статусом «першого партнера» США, фактично визнала наявність глибокої кризи у відносинах з Америкою та почала шукати власну роль у новій архітектурі безпеки.
Про це йдеться в аналітичному матеріалі Бена Джуди, колишнього радника британського МЗС, опублікованому в The Washington Post.
Від «атлантизму» до автономії
За словами автора, Лондон був змушений відмовитися від традиційної ролі слухняного послідовника під впливом двох чинників: повномасштабного вторгнення Росії в Україну та непередбачуваності політики Дональда Трампа. Європейські лідери все частіше усвідомлюють, що наддержава, на якій базувалася їхня безпека, стала надто емоційною та нестабільною.
Ключові зміни в політиці Лондона:
-
Тверда відмова: Прем'єр-міністр Кір Стармер відповів ввічливим, але рішучим «ні» на запит США щодо використання британських баз для ударів по Ірану.
-
Нові альянси: Британія активізувала зв'язки з «середніми державами» — від Канади та Австралії до Йорданії та Катару, виступаючи для них самостійним центром впливу.
-
Лідерство в Європі: Лондон знайшов свою нову місію у відновленні європейської безпеки, фактично спростовуючи тезу про те, що Британія «втратила імперію і не знайшла ролі».
Особливі відносини з Україною
Важливою частиною цього розвороту стало стратегічне партнерство з Києвом. Бен Джуда зазначає, що Україна ще з вересня 2024 року вважала Британію своїм головним союзником. Поки Вашингтон вагався, Лондон першим надавав критично важливе озброєння та зберігав свою навчальну місію на місцях.
У березні 2025 року Стармер разом із президентом Франції Макроном ініціювали створення «Коаліції бажаючих» — європейської стратегії підтримки України, яка передбачає можливість розгортання європейських військ для гарантування миру. Цей крок став фактичним провісником нового «постамериканського» порядку безпеки в Європі.
Виклики та мілітаризація
Попри дипломатичні успіхи, Британія стикається з серйозними викликами:
-
Виснаження ресурсів: Армія та флот Королівства серйозно скорочені, що вже призвело до втрати постійної бойової присутності в Перській затоці.
-
Фактор Німеччини: Берлін стрімко переозброюється, плануючи витрачати 3,5% ВВП на оборону до 2029 року. Це може змінити баланс сил, де Німеччина затьмарить Британію та Францію у військовому плані.
«Якщо Велика Британія не збільшить оборонний бюджет для захисту європейського периметра, її повернення до статусу ключового гравця може залишитися лише коротким епізодом між двома системами безпеки», — підсумовує Бен Джуда.