З нечуваною швидкістю розгортаються військові події на Близькому Сході. Між тим удари по Ірану спровокували у США внутрішню кризу, пов’язану з відсутністю особливої підтримки військової операції у суспільстві та її критикою у Конгресі. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
Державний секретар США Марко Рубіо заявляє, що найсильніші удари від американських військових по Ірану ще попереду і наступний етап буде більш суворим для цієї країни. «Скільки часу це займе? Я не знаю, скільки часу це займе. У нас є цілі. Ми будемо робити це стільки, скільки потрібно для їх досягнення», - зазначив очільник Держдепу. Окремо він наголосив, що метою американської операції є знищення потужностей балістичних ракет Ірану та його здатності їх виробляти, а також ліквідація загрози, яку становить їхній флот для світового судноплавства.
Водночас Дональд Трамп у коментарі своїй улюбленій газеті New York Post заявив, що не говорить категоричного «ні» щодо введення військ США в Іран і припустив, що це може стати потрібним. «Як кожен президент каже, що «чобіт на землі не буде» – цього я не кажу. Я кажу, що «можливо, нам це не треба», або «якщо б нам це було потрібно», - підкреслив нинішній господар Овального кабінету.
Також у своїх крайніх коментарях про операцію проти Ірану Трамп заявив, що Штати «ще навіть не почали» і велика хвиля атак ще попереду. Між тим геополітична військова активність Вашингтону викликає, м’яко кажучи, неоднозначну реакцію всередині США.
Ще в січні опитування Quinnipiac University показувало: близько 70% виборців не хотіли б, щоб США розпочинали війну з Іраном. Перспективи такої війни скептично оцінювали як демократи, і республіканці. Американці здебільшого вже тоді не вірили в «короткі звитяжні» близькосхідні війни, і будь-яке превентивне застосування сили сприймали як повтор іракської кампанії, яка нічого не дала для захисту національних інтересів, а радше нашкодила їм.
Тим часом замір суспільного пульсу від Reuters/Ipsos, проведений 1 березня, тобто вже після початку ударів по Ірану показав: громадська думка принципово не змінилася. Лише близько 27% американців схвалюють ці удари, 43% виступають проти, майже третина не може визначитись.
Важливо зазначити, що в даному разі не йдеться про інформаційний голод: 90% американців кажуть, що хоча б щось чули про іранську операцію. При цьому близько 56% респондентів вважають, що президент Трамп в принципі надто схильний до застосування сили у зовнішній політиці, хоча під час передвиборної кампанії обіцяв зовсім інше – зупинити «непотрібні війни».
У Конгресі, який де-факто стоїть на виборчому порозі, ігнорувати громадську думку, звісно ж, не можуть. Особливо негативно до того, що відбувається на близькосхідному напрямку, ставляться демократи. Зокрема, конгресвумен сомалійського походження Ілхан Омар називає удари «незаконною війною» і констатує: як людина, яка пережила війну, вона знає, що бомбардування не зробить життя людей безпечнішим, а лише спровокує додатковий хаос у регіоні.
Своєю чергою конгресвумен Олександрія Окасіо-Кортес попереджає у соцмережах про «катастрофічні наслідки» трампівської операції в Ірані. Водночас губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом і колишня віце-президентка Камала Гарріс, основні претенденти на номінацію від демократів на наступних президентських виборах називають те, що відбувається на Близькому Сході, «авантюрою» та «грою з життями американців». А ось Бред Шнайдер, один із найближчих до ізраїльського лобі демократів, звинувачує Білий дім у тому, що той не пояснив Конгресу, які кінцеві цілі операції та план виходу. Лідер демократів у палаті Хакім Джефріс наголошує: Іран — небезпечний порушник, який підтримує тероризм і загрожує союзникам, але адміністрація Трампа не надала переконливих доказів невідворотної загрози.
Демократи спільно з деякими республіканцями вже просувають у Палаті представників та Сенаті резолюції щодо військових повноважень, ухвалення яких зобов’язало б президента отримувати схвалення Конгресу для продовження операції проти Ірану.
В даному контексті видання The Hill пише, що ініціатори мають намір найближчими днями протиснути голосування щодо резолюції простою більшістю, фактично обійшовши опір спікера-республіканця Майка Джонсона. Навіть консервативні медіа, наприклад Fox News, розмірковують про «двопартійний бунт проти військових повноважень Трампа».
Як прогнозує Politico, з великою ймовірністю нинішній господар Овального кабінету накладе на таку резолюцію вето (а на його подолання знадобилося б дві третини голосів Сенату, що виглядає нереальним). Втім, в будь-якому разі подібні бунтарські настрої у Конгресі вказують на те, що затягування іранської операції несе для очільника Білого дому серйозні репутаційно-іміджеві та електоральні ризики.
Війна США проти Ірану хоча б побічно, але виявила об’єктивні геополітичні протиріччя між США та Росією, і Україна намагатиметься використати це у своїх інтересах, переконаний політолог Володимир Фесенко. «Вплине ця війна певною мірою і на ставлення Росії до США. В російських пабліках вже проявляється черговий сплеск антиамериканських настроїв. Це навряд чи призведе до того, що Путін відмовиться від переговорів із Трампом, але недовіра до Трампа і параноя щодо дій США у Кремлі явно посиляться. Інша річ, що нам не варто плекати ілюзії щодо того, що США зроблять проти Путіна те саме, що вони зробили у Венесуелі та Ірані. Трамп не буде воювати з Путіним (в першу чергу тому, що це ризик ядерної війни), скоріше буде з ним домовлятися. Але недовіри між ними внаслідок іранської війни стане помітно більше», - акцентує експерт.
На його переконання, поразка або хоча б ослаблення ісламського режиму в Ірані означатиме і суттєве ослаблення позицій Росії не лише на Близькому Сході, а і в цілому в світі. «Війна в Ірані не призведе до припинення переговорів щодо завершення війни в Україні, хоча для американців, звісно, головним пріоритетом на найближчу перспективу буде саме Іран. Однак дуже ймовірним є перенесення переговорів до Європи (поки на Близькому Сході йде війна). Можлива й деяка пауза у переговорному процесі, якщо Стів Віткофф та Джаред Кушнер будуть зайняті у переговорах щодо припинення війни з Іраном. На зміст переговорів щодо України війна в Ірані суттєво не вплине, хоча з боку Росії можуть бути демарші і спроби шантажу американських партнерів. Однак навряд це вплине на американців, а тим більше на нас», - підсумовує Володимир Фесенко.