У середу, 11 березня, люди Орбана прибули до України, щоб отримати більше інформації про стан нафтогону «Дружба». Водночас Євросоюз (ЄС) розглядає альтернативний варіант надання надзвичайно важливого для Києва кредиту 90 млрд євро в обхід будапештського вето. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
Перипетії у двосторонніх відносинах між сусідніми Україною та Угорщиною тривають і подекуди нагадують політичний трилер з елементами фентезі. Отже, 11 березня угорська делегація на чолі з державним секретарем Міністерства енергетики Габором Чепеком прибула до України, «з метою провести переговори щодо відновлення роботи нафтопроводу «Дружба» та перевірити його стан». До складу делегації, за словами Чепека, входять фахівець нафтової промисловості, державний керівник, який має досвід у міжнародних відносинах, та аналітик енергетичного ринку. Минулого тижня Чепек заявив, що надіслав листа міністру енергетики Денису Шмигалю, в якому «дав Україні три дні» на відновлення роботи нафтопроводу «Дружба».
Натомість у вітчизняному МЗС заявили, що вранці 11 березня на територію України заїхала група громадян Угорщини, яка «не має офіційного статусу чи запланованих офіційних зустрічей». Водночас президент Володимир Зеленський заявив: «А що робить тут делегація? Мені невідомо. У Міністерстві закордонних справ мені сказали, що, ну, приїхали люди. Вони охарактеризували це як приватну поїздку». За словами глави держави, раніше «Нафтогаз» поінформував його, що відновити постачання нафти можна за півтора-два місяці.
Між тим, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто звинуватив нинішнього господаря Банкової у брехні після слів про те, що він не знає, що робить угорська делегація в Україні.
Свою заяву Сійярто опублікував у середу ввечері на Facebook: «Зеленський стверджує, що не знав про приїзд угорської делегації до України, оскільки угорський уряд не узгодив візит з Міністерством закордонних справ України. А яка реальність? Вчора ми вже офіційно повідомили українцям, що під керівництвом заступника міністра енергетики Габора Чепека угорська делегація відвідає Україну з метою перевірки стану нафтопроводу «Дружба», а також попросили про зустріч з міністром енергетики України».
Він додав фото документа, датованого 10 березня, у якому йдеться про відповідне звернення угорського посольства до МЗС України. У ньому сказано, що делегація перебуватиме у четвер і в п’ятницю в Києві. Посольство попросило МЗС сприяти організації зустрічі делегації з віцепрем’єром і міністром енергетики Денисом Шмигалем.
Далі була реакція Києва. Угорщина не узгоджувала з Україною візит своєї делегації до нафтопроводу «Дружба» - Київ надавав Будапешту офіційне заперечення щодо запропонованого формату. «Для української сторони запропоновані у згаданій ноті посольства терміни візиту є неприйнятними. Пропонуємо угорській стороні узгодити дипломатичними каналами нові терміни здійснення візиту угорської делегації на чолі з заступником міністра енергетики», - наголосили у відомстві Андрія Сибіги, надавши відповідні документальні підтвердження.
Як відомо, в Угорщині обіцяють блокувати надання Україні кредиту ЄС в розмірі 90 млрд євро до відновлення транзиту російської нафти нафтопроводом «Дружба».
Тим часом Politico пише, що у Брюсселі мають план, як надати Україні принаймні частину необхідного їй фінансування, навіть якщо Угорщина й Словаччина продовжать перешкоджати остаточному погодженню кредиту. Йдеться про 30 млрд євро у формі двосторонніх позик, що, відповідно, не потребуватиме централізованого рішення ЄС.
Принагідно зазначимо, що ідея з наданням коштів у двосторонньому форматі обговорювалася ще перед грудневим самітом минулого року, однак тоді віддали перевагу «гнути лінію» з рішенням про кредит ЄС, позаяк протилежний вибір зайвий раз підсвітив би, що всередині Євросоюзу є глибокі суперечності. Проте у ситуації, коли час спливає, Київ потребує грошей, а Орбан стоїть на своєму, це стає чи не єдиним варіантом.
Як зазначає Politico, у дружніх до України європейських столицях та у Києві сподіваються на те, що Віктор Орбан все ж програє на виборах 12 квітня, оскільки соцопитування дають усі підстави сподіватися на це. Втім, свіжі заміри електорального пульсу фіксують, що партія прем’єр-міністра Угорщини «Фідес» посилила свої позиції, але опозиція утримує лідерство. Про це свідчать результати опитування, проведеного з 2 по 6 березня дослідницьким центром «21». Зокрема, за «Фідес» проголосували б 39% респондентів, а за опозиційну партію «Тиса» – 53%. У цьому контексті угорські соціологи зазначають, що такий результат є найвищим для «Фідес» від жовтня 2024 року.
До речі, видання Financial Times напередодні дізналося, що кампанію Віктора Орбана на виборах розробило пов’язане з Кремлем агентство Social Design Agency. Зазначається, що основні зусилля спрямовані на створення негативного образу суперника Орбана Петера Мадяра. Розуміючи, що викриття явних «вух» Москви може зіграти проти Орбана, агентство уникло контактів безпосередньо з оточенням прем’єра, обравши для цього угорських інфлюенсерів, кажуть джерела FT. З тих самих міркувань піарники утримались від створення паралелей між Орбаном і Путіним як «сильними лідерами», натомість зосередились на створенні образу Орбана як «ключового партнера Дональда Трампа» і акцентуванні, що це важливий фактор для безпеки й економічної стабільності Угорщини.
Президент Володимир Зеленський між тим напередодні заявив, що передвиборча кампанія прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана будується на ненависті до України, українців та особисто нього.
Орбан, до слова дійсно ні на мить не припиняє свою антиукраїнську істерію. У середу, 11 березня він опублікував у соцмережах відео у підписі до якого зазначив наступне: «Українці вже погрожують моїй родині, дітям та онукам… У всіх все добре, але всьому є своя межа». У самому ролику Орбан сидить за столом, накритим білою скатертиною. На столі на великій відстані від нього стоїть бокал із прозорою рідиною. У відео угорський прем’єр говорить у телефонну трубку, начебто спілкуючись зі своєю дружиною та донькою.
Під час розмови Орбан демонструє сильне хвилювання, потирає пальцями чоло та попереджає співрозмовників про «небезпеку» через «погрози українців». «Поговори з Алізою, бо вона вже доросла. Вона це вже розуміє. Добре? Щоб вона не злякалася і щоб з нею нічого не сталося. Приглядай за нею, добре? Будь ласка!» — каже Орбан у відео. Репліки угорського прем’єра записані на тлі драматичної фортепіанної музики.
«Орбан каже, що ми такі страшні і погрожуємо йому особисто і мало не всім жителям його країни. У той же час в Україну приїхала делегація з Угорщини подивитися нафтопровід «Дружба». Я раніше думав, що коли хтось щось боїться, то навпаки — треба бігти звідти. А орбанівці приїхали. Напевно, у другому акті має зʼявитися снайпер з візиткою Яроша, який буде стріляти по Віктору, куля влучить йому у вухо і через тиждень від поранення не буде вже ніяких слідів. Або FPV дрон десь поруч прилетить біля помешкання Орбана і там, на уламках, буде написано «Україна» і «ЗСУ», - іронізує з цього приводу правозахисник Сергій Наумович.
Водночас, аналізуючи в глобальному вимірі українсько-угорський тематичний кейс, аналітик проєкту InformNapalm Антон Павлушко зазначає, що він має довгу передісторію: «Роками Угорщина діставала всіх сусідів своїми імперськими фантомними болями. Всі їй були винні, що вона була змушена підписати Тріанонський договір і втратила купу території. Інша справа, що більшість тих територій ніколи не вважали себе угорцями, але якого Орбана це тепер цікавить? Отож. Однак на гроші ЄС угорці могли дозволити собі дестабілізувати сусідів. Зрозуміло, що всі сусіди угорців і так в ЄС, тому з поляками їм би нічого не світило — тут ще хто у кого що забере в разі чого. А от позаблокова Україна, без грошей ЄС, без можливості спокійно працювати та інтегруватись в ЄС — отут можна було пудрити мізки всякими угорськими культурними центрами, розказувати про русинів, розставляти своїх Турулів, роздавати кому завгодно угорські паспорти з мрією про проведення колись якогось референдуму, щоб потім щось собі приєднати. Ну, задум був десь такий, інша справа, що більшість паспортизованих «угорців», просто минаючи саму Угорщину, їхала далі працювати в Західну Європу. Але на папері в угорців була купа своїх паспортизованих «співвітчизників», щоб в разі чого...».
І от в лютому 22-го року, констатує експерт «в разі чого» ледь не наступило. У даному контексті Антон Павлушко нагадує, що тоді за кілька днів до початку повномасштабної війни в Україні угорська армія проводила дивні маневри біля кордону.
«Всі приблизно розуміють сценарій, що якби «Киев-за-три-дня», то якесь Берегове провело б угорський референдум і сотні тисяч угорських паспортів за даними угорського ЦВК проголосували б за повернення в лоно Будапешта. Проведенню волевиявлення допомагала б угорська самооборона чи щось таке, яку б заснували для захисту угорської меншини. Цікаво, що тоді всі бачили руханки угорської армії в прикордонні, але ніхто в НАТО не передав привіт Орбану, щоб не вимахувався. Проте вже перші дні війни показали, що в разі чого скоріше угорсько-український кордон буде посунуто ближче до Дунаю, ніж до Дніпра. Тому Орбану довелось повернутись до обслуговування інтересів Кремля на гроші ЄС», - підкреслює аналітик.
За його словами, Орбан кістьми ляже, але буде проти вступу в ЄС чи будь-якої інтеграції України в Євросоюз, бо тоді ЄС доведеться виділяти більше коштів на інвестиції Києву і відповідно менше буде виділено на Угорщину. Ця логіка, вважає експерт, стосується будь-якої країни ЄС (приміром, тих же поляків), які все ще на утриманні Євросоюзу, а не вносять свій позитивний внесок в загальний євро бюджет.
Що ж до української лінії, резюмує Антон Павлушко, то наразі серед іншого потрібно «почистити ряди угорської агентури в цікавих їм регіонах». «Інкасаторів повернули, гроші повернуть (колись), може навіть Орбана переоберуть, але нам все треба пам’ятати. Особливо руханки угорської армії в лютому 2022-го…», - підсумовує експерт.