У європейських столицях висловлюють серйозну стурбованість щодо подальшої практичної реалізації постачань Києву вкрай необхідного озброєння. Про те, наскільки серйозними є відповідні ризики – далі в матеріалі ForUA.
Очільник вітчизняного МЗС Андрій Сибіга заявляє, мовляв, США запевнили Україну в готовності продовжувати постачання озброєнь, які закуповують союзники по НАТО за програмою PURL. Зазначимо, що PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) – це міжнародна ініціатива щодо надання військової допомоги Україні. Київ складає список своїх потреб, а країни-союзники фінансують придбання американської зброї.
Днями держсекретар США Марко Рубіо (який крайнім часом не лише виступає у непритаманному йому антиукраїнському амплуа, а й навіть вступає у жорстке словесне дербі з Володимиром Зеленським) також повідомив, що виконання цієї програми наразі продовжується. Між тим пан Рубіо все ж таки залишив простір для маневру, припустивши можливість її перегляду «з урахуванням національних інтересів США».
Загалом, відповідні сигнали, як принагідно зауважує The Times, покликані дещо заспокоїти українсько-американські дипломатичні пристрасті, після того, як минулого тижня на міністерській зустрічі G7 у Франції Марко Рубіо звинуватив президента Зеленського у брехні під час інтерпретації ним позиції США щодо умов мирної угоди з путінською Росією.
Під час візиту до Парижа 27 березня держсекретар США дійсно підтвердив, що затверджена раніше президентом Трампом програма комерційних закупівель країнами НАТО американських озброєнь для України залишається незмінною. Однак він також чітко дав зрозуміти, що надалі США не можуть гарантувати Києву та його союзникам неухильне виконання програми PURL. «Цього поки що не сталося. Поки що нічого не було перенаправлено, але це може статися»,— заявив глава Держдепу США, відповідаючи на запитання журналістів про те, чи може призначена для України зброя бути перекинута на Близький Схід.
Підтвердивши, що «йдеться про продаж озброєнь за програмою PURL, за які заплатило НАТО», держсекретар США додав: «Я хотів би чітко дати зрозуміти, що у разі військової потреби, чи то з метою поповнення запасів чи виконання завдань у національних інтересах США, ми завжди будемо на першому місці, якщо йдеться про нашу зброю».
Провідні американські медіа, які посилаються на джерела у Білому домі та Держдепі США, вважають сценарій, коли Вашингтон у певний момент вирішить переглянути чи то пак взагалі згорнути PURL цілком реальним.
Зокрема, за інформацією Politico, США вже повідомили союзників про можливі перебої в постачанні зброї Україні. Насамперед порушення поставок можуть стосуватися боєприпасів, особливо перехоплювачів для зенітних ракетних комплексів Patriot. Як пише видання, «Пентагон віддає перевагу їх застосуванню проти Ірану, що ставить під загрозу ключову програму, в рамках якої союзники купують зброю США для передачі Києву».
Натомість The Washington Post повідомила, що Пентагон розглядає можливість відправки на Близький Схід озброєнь, які призначалися для України через виснаження власних арсеналів. Водночас The Wall Street Journal констатує: «ОАЕ, Катар і Бахрейн просять у США перехоплювачі і Україна, швидше за все, постраждає від наслідків дефіциту, які нині лише поглиблюються з кожним днем».
У той час як у Вашингтоні закликають не вважати програму PURL зобов’язанням США, що не підлягає перегляду, західні союзники поки не бажають думати про те, що це одного разу може статися. «Зараз у мене немає жодних підстав вважати, що відбувається перенаправлення озброєнь. Те, що передбачено для України, зокрема в рамках так званого механізму PURL, і що ми також фінансуємо, надійде Україні, і тут немає жодних відхилень», - заявив глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль.
Однак, крім дефіциту американської зброї для війни одразу на двох фронтах — іранському та українському — ще однією фундаментальною проблемою для програми PURL, на думку західних аналітиків, можуть стати наростаючі політичні розбіжності між США та європейськими членами НАТО, про що ForUA вже писав детально.
Вельми показово, що навіть один із найбільш наближених до Трампа європейських політиків — президент Фінляндії Александр Стубб чітко і недвозначно заявив, що за умов розколу в таборі трансатлантичних союзників він перебуватиме на одній хвилі з європейцями, а не з Білим домом. «Це може прозвучати дещо різко, але Іран - це не моя війна, моя війна - це Україна», - заявив фінський лідер, який товаришує з Трампом і не рідно годинами грає з ним у гольф.
Аналізуючи ситуацію, що склалася, New York Times констатує: «Попри бажання й надалі продовжувати заробляти на постачанні зброї Києву в рамках програми PURL, президент Трамп може бути поставленим перед питанням про її політичну доцільність для США, враховуючи не лише демонстративну відмову союзників підтримати його в Ірані, а й їхні заяви про те, що війна Європи – це не Іран, а Україна».
Окрім того, додаткові ризики скасування (чи в кращому разі переформатування) PURL, за даними NYT створює «захмарна напруженість між американськими та українськими чиновниками на самому високому рівні».
Тим часом Палата представників Нідерландів та уряд вкрай стурбовані тим, чи отримає Україна обіцяну американську зброю. Зокрема, депутатка від GroenLinks-PvdA Каті Пірі напередодні під час години запитань до міністра закордонних справ Тома Берендсена хотіла дізнатися, як Нідерланди збираються гарантувати, що Київ зможе продовжувати боротьбу, якщо Америка повністю переключить свою увагу на Близький Схід. Берендсен послався на НАТО, де заявили, що Вашингтон гарантує, що вся зброя, за яку вже сплачено, буде доставлена в Україну. «Але це не означає, що ми не стурбовані», – додав він.
За підрахунками Пірі, на Близькому Сході вже було випущено 2400 ракет до Patriot, тоді як річна виробнича потужність становить лише 650 одиниць. Як і міністр Берендсен, вона вбачає в цьому необхідність працювати в Європі над альтернативами американським системам озброєнь, бо якщо Україна не зможе її отримати, «наслідки будуть дуже поганими і для нас усіх в тому числі».
У разі, якщо Вашингтон, який вустами Трампа у середу, 1 квітня вкотре назвав НАТО «паперовим тигром», зрештою надсилатиме обіцяну Києву зброю на Близький Схід, то, на думку Каті Пірі, ЄС повинен провести «тверду розмову» з Білим домом.
Наразі ж, попри відверті наїзди на ЄС, НАТО та лідерів країн-членів, «тверду розмову» проводить з європейцями саме господар Овального кабінету, а не навпаки. Серед іншого, як повідомляє Financial Times (FT) з посиланням на джерела президент США Дональд Трамп погрожував зупинити постачання зброї Україні, якщо європейські союзники не приєднаються до його ініціативи щодо відкриття Ормузької протоки. Йдеться саме про вихід Штатів із програми PURL, яку пан Трамп та генсекретар НАТО Марк Рютте ініціювали влітку 2025 року. У відповідь група країн, включаючи ключових членів НАТО — Францію, Німеччину та Великобританію,— поспіхом опублікувала заяву, в якій повідомлялося: «Ми висловлюємо готовність зробити свій внесок у відповідні зусилля щодо забезпечення безпечного проходу через Ормузьку протоку». Лист був складений на вимогу генсека НАТО Марка Рютте, заявили джерела FT. Сам Марк Рютте за два дні до цього кілька разів телефонував до Дональда Трампа і держсекретаря США Марка Рубіо — зміст їхніх розмов не розкривається.
FT не пише, як Білий дім відреагував на повідомлення союзників і чи наважився він стримати обіцянку про зупинення допомоги Україні. Однак пізніше Дональд Трамп неодноразово говорив, що розчарований у НАТО.
Тим часом, як пишуть російські аналітики, є розрахунки, які показують: кожен додатковий день близькосхідної війни приносить путінській Росії близько $150 млн — коштом зростання ціни на нафту та збільшення обсягів її продажу порівняно з рівнем січня – лютого. Це, як зазначають росЗМІ, дозволяє Кремлю закрити майже половину бюджетних проблем цього року, не зупиняючи при цьому двигун війни проти України.
