
У середу, 13 травня, президент Трамп прибув до Китаю з триденним державним візитом, покликаним усунути головні перешкоди для розвитку відносин двох провідних світових економік і зробити їхнє суперництво більш керованим. Про те, чи говоритимуть очільники США та КНР про шляхи припинення російсько-української війни – далі в матеріалі ForUA.
Перший за останні дев’ять років державний візит президента США Дональда Трампа до КНР розпочався 13 травня о 19.50 за місцевим часом, коли літак нинішнього господаря Овального кабінету приземлився у пекінському міжнародному аеропорту Шоуду. На аеродромному полі, де для привітання глави Білого дому вишикувався почесний караул і була розстелена червона килимова доріжка, біля трапа літака Трампа зустрічали заступник голови КНР Хань Чжен, посол США в КНР Девід Перд’ю, а також посол Китаю у Вашингтоні Сє Фен.
Разом із 79-річним американським лідером до Пекіна прибули його син Ерік Трамп з дружиною Ларою. Натомість Меланія Трамп китайський вояж чоловіка проігнорувала. Зазначимо, що візит президента Трампа до Пекіна триватиме три дні. Американо-китайська комунікація на рівні перших осіб відновлюється на тлі незакінченого конфлікту США з Іраном, напруженості навколо Тайваню і спроб Білого дому посилити тарифно-санкційний тиск на Піднебесну.
Разом із президентом США на переговори до китайської столиці прибули держсекретар Марко Рубіо, міністр війни Піт Гегсет та інші члени команди Білого дому, а також велика група представників американського бізнесу. Але про них – дещо згодом.
Коли американський владно-бізнесовий десант ще перебував у повітрі, помічник глави адміністрації США Стівен Чун у соцмережі Х розмістив фотографію держсекретаря Рубіо, який був одягнений у такий же спортивний костюм фірми Nike, в який був одягнений захоплений у січні в Каракасі і доставлений до США президент Венесуели Ніколас Мадуро. «Рубіо демонструє костюм «Венесуела» лінійки Nike Tech на борту президентського літака», - підписав фотографію Стівен Чун. Цим самим він, як зазначає Politico, дав зрозуміти, що нагадування про цей «переможний геополітичний епізод» надасть американській делегації впевненості у Пекіні.
Власне до складу делегації США на чолі із президентом Трампом також увійшли 16 керівників найбільших американських компаній. Серед них: гендиректор Nvidia Дженсен Хуанг, засновник Tesla та SpaceX Ілон Маск, гендиректор Apple Тім Кук, президент Boeing Келлі Ортберг, головний виконавчий директор банку Goldman Sachs Девід Соломон та голова компанії BlackRock Ларрі Фінк.
Особливий інтерес світової преси викликає включення до переговорної команди 54-річного Маска, який як відомо «побив горщики» із Трампом.
Протягом останніх років опальний мільярдер реалізує стратегію експансії своєї компанії Tesla у Китаї та має неформальні контакти не лише з представниками китайських ділових кіл, а й із вищим керівництвом КНР. «Три роки тому, у травні 2023-го, під час правління президента Джо Байдена, Ілон Маск здійснив не узгоджений із Держдепом США візит до Пекіна. Тоді це викликало незадоволення американської адміністрації, яка вбачила в цьому спробу Маска виставити інтереси власного бізнесу у Китаї на шкоду політиці та національним інтересам Сполучених Штатів», - принагідно нагадує New York Times (NYT).
Між там промоція Трампа про його очікування від візиту до китайської столиці перед відльотом з Вашингтона, пояснює його рішення включити до складу делегації Ілона Маска, Тіма Кука та інших керівників провідних американських компаній. «Я попрошу президента Сі Цзіньпіна, видатного лідера, «відкрити» Китай, щоб ці блискучі люди могли творити чудеса та допомогти вивести країну на ще більш високий рівень!»,— написав Трамп у соцмережі Truth Social. «У мене чудові стосунки з головою Сі. Думаю, такими вони залишатимуться. І я думаю, ви побачите, що відбудуться хороші речі. Це буде дуже цікава поїздка», — додав очільник Білого дому.
Як повідомляють провідні американські медіа з посиланням на високопоставленого представника адміністрації США, головними питаннями на переговорах стануть торгівля, енергетика, стратегічні озброєння та розвиток технологій штучного інтелекту. У Вашингтоні виходять з того, що угода щодо рідкісноземельних металів, у рамках якої Китай раніше погодився безперешкодно продовжувати їх постачання до США, залишиться в силі.
Вельми показово, що напередодні переговорів у Пекіні посольство КНР у Вашингтоні опублікувало перелік із чотирьох «червоних ліній», які, як вважає китайська сторона, США категорично не повинні порушувати для збереження стабільності у двосторонніх відносинах: «Ці лінії — питання Тайваню, демократія та права людини, політична система Китаю, а також право Китаю на розвиток».
Візит президента США Дональда Трампа до Китаю відбувається на тлі послаблення позицій як Вашингтона, так і Пекіна через ситуацію навколо Ірану та блокаду Ормузької протоки.
Таку думку висловив експерт-міжнародник Тарас Семенюк в ефірі Українського радіо. За його словами, сьогодні ні США, ні КНР не мають чітко домінуючої ролі і обидві сторони підійшли до перемовин із «нульовими» позиціями: «Дві сторони в абсолютно слабкій позиції відносно одна до одної. Проблема з Ормузькою протокою б’є як по Сполучених Штатах Америки, так і по самому Китаю», - зазначив експерт. Трамп розраховував, що швидка операція в Ірані та зміна влади там дасть йому серйозний важіль впливу на Сі Цзіньпіна, адже 90% іранської нафти йде саме до Китаю. Але стався сценарій, на який Трамп не розраховував. Це означає, що наразі велика частина споживачів нафтопродуктів є залежними від заблокованої протоки. І Китай зокрема. Тому дві сторони підходять з певними нульовими позиціями. Немає чітко домінуючої ролі Сполучених Штатів чи самого Китаю. А є ослаблена позиція двох найсильніших держав».
Особливу увагу Семенюк звернув на бізнес-складову американської делегації. «Усі ці компанії абсолютно так чи інакше залежать від китайських комплектуючих, які виготовляє КНР на основі рідкісноземів – тих природних матеріалів, які останні 20 років Китай накопичував. І сьогодні має монополію на розробку та збагачення рідкісноземів», - зауважив він. Саме цей ресурсний фактор аналітик називає ключовим важелем впливу КНР, який дозволяє китайській стороні почуватися впевнено у фінансових та торговельних суперечках.
На думку експерта, Пекін неодмінно використає таку залежність США, щоб актуалізувати питання Тайваню та «історичної справедливості» щодо острова.
Натомість у питанні російсько-української війни не варто очікувати на прорив, оскільки «навряд чи Китай буде погоджуватися на те, щоби тиснути на Росію і щось десь доводити Путіну». Загалом цей триденний візит обіцяє стати складним міксом торгово-економічної боротьби та геополітичних поступок, прогнозує Семенюк.
Хоч би як Китай прагнув розблокувати свій основний маршрут морського імпорту енергоресурсів, геополітичні питання відіграватимуть на саміті США-КНР першорядну роль, упевнений експерт CSIS Едгард Каган. «Китай намагатиметься уникнути враження, що ніби він чинить тиск на Іран від імені США», - сказав він. Аналогічна, на його переконання, ситуація з Росією та Україною. «На закритій частині перемовин може постати питання про роль Китаю в потенційній мирній угоді між Києвом та Москвою, проте Китай, зі свого боку майже напевно продовжить підтримувати російську військову машину», - вважає пан Каган.
«Будь-які домовленості Трампа та Сі коштуватимуть закупленого під них паперу тільки в тому випадку, якщо Трамп одразу не засмутиться і не передумає. Наприклад, якщо Сі після Трампа з більшою помпою і дружелюбніше прийме у себе Путіна. Кремль неодноразово натякав, що візит узгоджено і не виключено, що як тільки Трамп полетить додому, Сі викотить килимову доріжку Путіну. Якщо Китай не візьме на себе жорстких зобов’язань купувати американський скраплений газ, але при цьому укладе газовий контракт з Путіним, Трамп може засмутитися, і все знову піде не так в американсько-китайських відносинах», - констатує Едгард Каган.
Моделюючи подальшу траєкторію двосторонніх зносин між США та КНР, експерт зауважив, що якщо нинішній візит Трампа до Сі обійдеться без сюрпризів, зустрічатимуться вони частіше. Зокрема, прогнозує аналітик, Трамп напевно запросить Сі до США з держвізитом восени, а сам відвідає Китай на саміт АТЕС у листопаді, після чого Сі, можливо, приїде на саміт «Великої двадцятки» до Маямі наприкінці року.
Хай там як, але візит лише стартував і остаточні підсумки можна буде підбивати за кілька днів. На світанку четверга, 14 травня Трамп прибув на зустріч з Сі. Як зауважує CNN, попереду у двох лідерів надзвичайно насичений день, який включає не лише двосторонню зустріч, а й культурний візит до Храму Неба і великий державний банкет.









