Попри розпал календарної весни, дипломатична погода по лінії Брюссель-Вашингтон чим далі, тим більше стає не просто прохолодною – де-факто морозною. Про те, що наразі відбувається між США та євросоюзниками і як це відображається на Україні – далі в матеріалі ForUA.
У вівторок, 31 березня – четверта річниця звільнення Бучі від російських окупантів. У цей день велика міністерська делегація Європейського Союзу на чолі з керівницею зовнішньополітичної служби ЄС Каєю Каллас відвідала Бучу, щоб віддати шану жертвам російських розстрілів чотири роки тому. У складі делегації були міністри закордонних справ Німеччини, Польщі, Латвії, Литви, Італії, Естонії та інших держав. Натомість американська сторона на заходах присутня не була. Ба, більше, офіційний Вашингтон, який по самісінькі вуха загрузнув на близькосхідному напрямку, в особі Трампа фактично шантажує Україну, змушуючи до прямого порушення Конституції, де чіткою і нерушійною є стаття про її територіальну цілісність. Це – з одного боку.
З іншої ж сторони, держсекретар США та радник американського президента з нацбезпеки Марко Рубіо напередодні пригрозив, що Вашингтон може переглянути свої зобов’язання перед європейськими країнами-членами НАТО після закінчення війни з Іраном. В адміністрації США, за його словами, розчаровані тим, що деякі європейські держави не дають американським військовим використовувати свою територію для атак на Іран. Президент США Дональд Трамп, до слова, відкрито назвав їх «боягузами».
Про перспективу перегляду відносин із європейськими країнами-членами НАТО Марко Рубіо розповів у свіжому інтерв’ю телеканалу Аль-Джазіра. «Президенту Трампу і нашій країні доведеться переглянути все це після завершення операції проти Ірану. Якщо суть НАТО полягає лише в тому, щоб ми захищали Європу у разі нападу на неї, але при цьому європейці відмовляють нам у правах базування на їхніх військових об’єктах, включаючи авіабази, коли ми їх потребуємо, це не дуже хороша схема. У таку схему важко залишатися залученим», - зазначив американський високопосадовець.
Незадовго до цього стало відомо, що Іспанія заборонила американським літакам, які беруть участь у війні проти Ірану, використовувати свої авіабази та повітряний простір, а Італія не дала американським бомбардувальникам задіяти спільну американсько-італійську військово-морську авіабазу Сігонелла на Сицилії для нальотів на Іран. Поряд з тим Франція не дозволила американським літакам, що прямували до Ізраїлю з військовим вантажем, пролетіти над своєю територією.
31 березня господар Білого дому ображено-обурено заявив, що США більше не допомагатимуть країнам, які відмовилися від участі в операції з розблокування Ормузької протоки. «Вам доведеться навчитися боротися за себе, США більше не будуть поряд, щоб допомогти вам, так само як ви не були поряд з нами», - написав він у своїй соцмережі Truth Social.
Варто зазначити, що Дональд Трамп і в ході свого першого президентського терміну (2017–2021 роки) неодноразово критикував європейські країни-члени НАТО — тоді за недостатні, за його оцінкою, витрати на оборону. Якоїсь миті він навіть серйозно розглядав можливість виведення США з НАТО і хотів оголосити про це на одному з самітів Альянсу, але його радники (насамперед Джон Болтон, який описав події тих днів у своїх мемуарах) переконали його не робити цього. Згодом європейські країни-члени НАТО обіцяли значно збільшити свої витрати на військові потреби.
У нинішній же ситуації про вихід США з НАТО американські офіційні особи поки що відкрито не говорять, хоча Марко Рубіо в тому ж таки інтерв’ю «Аль-Джазірі» і натякнув на щось подібне: «Без США НАТО не зможе існувати. Альянс має бути взаємовигідним. Це не може бути вулицею із одностороннім рухом».
За даними низки впливових західних медіа, у Вашингтоні наразі обговорюють поки що менш радикальний варіант дій: надання гарантій захисту та можливості участі у прийнятті колективних рішень лише тим країнам-членам Альянсу, які роблять зусилля щодо наближення до цільового показника з витрат на оборону не менше 5% від свого ВВП. Станом на зараз, наприклад Бельгія, Іспанія, Португалія, Словенія та Чорногорія витрачають близько 2% від ВВП на військові цілі. США зацікавлені у підвищенні цього показника не в останню чергу і тому, що значну частину коштів, що виділяються на оборону, європейські держави витрачають на купівлю американських озброєнь.
Втім, якщо криза у відносинах між європейцями та американцями дійде до рішення адміністрації США вийти з НАТО, зробити це буде набагато складніше, ніж за першого терміну Трампа. Річ у тім, що у 2023 році Конгрес вніс до тематичного законодавства спеціальну поправку, яка забороняє главі держави оголошувати про вихід США з Північноатлантичного Альянсу, якщо на те не буде згоди двох третин членів Сенату. Конкретно це означає 67 сенаторів. Зараз республіканці мають 53 місця в Сенаті, при цьому далеко не всі законодавці, судячи з їхніх заяв, готові підтримати радикальні заходи щодо НАТО.
До прийняття цієї поправки вважалося, що очільник Білого дому може одноосібно вирішувати питання членства країни в НАТО (що було підтверджено спеціальним висновком Мін’юсту США в 2020 році). З тим, аби не дати нікому з господарів Овального кабінету вивести США з Альянсу, сенатори у 2023 році, коли вже було більш менш зрозуміло, що від республіканців на вибори знову піде Дональд Трамп, і пролобіювали вищезгадану поправку. При цьому, що вельми і вельми показово, одним із двох ініціаторів її прийняття став на той момент сенатор від Флориди Марко Рубіо. НАТО він тоді називав «надзвичайно важливим військовим Альянсом, який захищає спільні національні інтереси та відчутно посилює міжнародну присутність Сполучених Штатів».
На переконання політолога Володимира Фесенка, нинішня іранська операція дійсно може стати додатковим приводом для Трампа переглянути стосунки США з НАТО. «Однак не забуваймо й про те, що Штати почали це робити ще до війни на Близькому Сході а саме на саміті НАТО в лютому, у якому взяв участь заступник очільника Пентагону Елбридж Колбі. Те, що він тоді повідомив європейським партнерам фактично означало, що НАТО буде трансформуватися. Тобто, йшлося про те, що США не виходитимуть з НАТО, але будуть відповідати лише за стратегічні питання. Умовно кажучи, США й надалі зберігатимуть ядерну парасольку над Європою, але не втручатимуться у будь-які прояви конвенційних загроз – тобто конфліктів з залученням звичайної, а не ядерної зброї. І якщо, наприклад, Росія здійснить якісь військові провокації проти країн Балтії, то це, за логікою Колбі – клопіт не Сполучених Штатів, а європейських країн. Ось в чому суть нового підходу США до Європи», - підкреслює експерт.
Таким чином, зміна НАТО-політики з боку Вашингтону, констатує політолог, вже розпочалася, проте не в інтересах США повністю виходити з Північноатлантичного Альянсу.
Загалом, на думку Володимира Фесенка, близькосхідний конфлікт може посилити кризу та напругу у стосунках між США та європейськими державами-членами НАТО. Водночас, прогнозує політолог, генсек НАТО Марк Рютте та інші євролідери намагатимуться згладити гострі кути і не довести ситуацію до повного «розлучення». Наразі ж криза у стосунках між Вашингтоном і НАТО є, але вона, запевняє Володимир Фесенко, «не кардинальна» і не така, що ставить НАТО на межу руйнації.
Принагідно зазначимо, що вищезгаданий Елбридж Колбі - впливовий американський експерт із зовнішньої політики та національної безпеки, призначений заступником міністра оборони США з питань політики у другій адміністрації Трампа. Вважається «третьою людиною» в Пентагоні, систематично вимагає від Європи автономної оборони та вельми і вельми скептично ставиться до масштабної підтримки України у її протистоянні російській агресії.
