Після нещодавніх перемовин щодо мирного врегулювання у Маямі, країна агресорка РФ завдала серію демонстративних ракетно-дронових ударів по цивільній інфраструктурі України. Про те, чим обумовлена нинішня зухвалість Кремля – далі в матеріалі ForUA.
Незважаючи на нові масовані атаки путінської Росії на українську цивільну інфраструктуру, президент США вкотре висловив впевненість, що Київ та Москва «дуже близькі» до того, аби закінчити війну. Таку заяву Дональд Трамп озвучив напередодні під час брифінгу у Білому домі. Крім того, він зазначив, що хотів би, аби Зеленський та Путін «нарешті сіли за стіл переговорів і уклали угоду».
«Гадаю, вони вже близькі до цього, але я так кажу вже давно. Я врегулював вісім воєн. Усі вони мали б бути складнішими за цю. Ця мала б бути найлегшою», – додав головний республіканець. Також лідер США повторив раніше озвучену тезу про те, що президенти України та РФ – «це двоє людей, які справді ненавидять одне одного». «Ненависть не сприяє укладанню угод», – акцентував пан Трамп.
Натомість Володимир Зеленський, коментуючи ракетно-дроновий терор з боку РФ 24 березня, зауважив: «Масштаб атаки свідчить дуже чітко, що немає в Росії наміру реально закінчувати цю війну. А якщо врахувати, що Росія ще й допомагає іранському режиму завдавати ударів по всьому регіону, то висновок цілком очевидний: без додаткового й сильного тиску на Росію, без відчутних російських втрат у них там, у Москві, не з’явиться бажання відходити від війни, якось звикати знову до миру».
Нагадаємо, напередодні Росія масовано атакувала Україну безпілотниками типу «Шахед». Повітряні сили ЗСУ повідомили, що загалом вдень 24 березня РФ запустила близько 550 безпілотників. Якщо враховувати нічну атаку, то за минулу добу по українській території було запущено близько 950 дронів, що є рекордним показником.
У Львові дрон влучив в історичний центр міста по монастирю Бернардинів – пам’ятці 16 століття, внесеній до історичної спадщини ЮНЕСКО. Також ракетно-дронові «привіти» Кремля дісталися пологового будинку в Івано-Франківську.
«Показово, що якраз у час доповіді наших переговірників (Умєрова, Буданова, Кислиці – Ред.) Росія запустила нову хвилю «шахедів» проти України», - написав учора вдень Володимир Зеленський в соцмережах, коли тривала російська «небесна» атака.
Водночас радник міністра оборони Сергій Бескрестнов («Флеш») вказує, що така аномальна денна атака є спробою Росії промацати нову стратегію масованих ударів на Україну.
«Наш противник постійно змінює тактику масованих ударів, намагаючись знайти вразливі місця та прорвати нашу повітряну оборону. Зараз обрано стратегію удару, розтягнутого в часі», - вважає «Флеш». Між тим моніторинговий канал Aeris Rimor припускає, що атака РФ 24 березня була спробою глобального виснаження особового складу та боєкомплекту систем української ППО.
Вельми і вельми показово, що ракетно-дронова активізація РФ відбувається на тлі публікацій у провідних західних медіа, суть яких зводиться до того, що США начебто продовжують наполягати на виведенні українських військ із Донецької області для завершення війни. У даному контексті, на переконання викладача Києво-Могилянської академії Валерія Пекаря, Київ заважає США реалізувати кілька завдань і саме цим обумовлена відверто антиукраїнська лінія Вашингтону.
«Принагідно стисло нагадаю систему координат, в якій розвиваються українсько-американські стосунки. Перше. Після Другої світової війни склався світовий порядок, який мав на меті не допустити, щоб хтось міг кинути виклик США -єдиному безумовному переможцю війни. Цей порядок мав стримувати СРСР та обмежувати всіх інших. Цей порядок працював десятки років, але нині не працює — Китай кинув виклик США. Друге. США прагнуть позбавитися цього старого світового порядку, перевести світ із режиму сили права в режим права сили, від альянсів та домовленостей — до сильних і слабких, від ролі світового поліцейського — до ролі найкрутішого чувака. Два ключові завдання американської зовнішньої політики: послабити Китай як основного суперника (а для того треба відірвати Росію від Китаю) і послабити Європу як потенційний центр сили. Україна заважає США реалізувати ці два головних завдання: наша стійкість призводить не до послаблення, а до посилення Європи, не до посилення, а до послаблення Росії (що веде до збільшення її залежності від Китаю). Таку прикру перешкоду треба було б розчавити, але не можна, тому що Україну підтримують американські виборці. Оскільки не можна знищити Україну й не можна миритися з її існуванням, треба зробити так, щоб вона сама вбилася, вкоротила собі віку. Це можна зробити тиском, переконуванням, що так краще», - наголошує пан Пекар.
Водночас колишній нардеп і дипломат Роман Безсмертний акцентує: «Все більше переконуюсь: війна Росії проти України й конфлікт Ірану з Ізраїлем — це два фронти однієї війни. Я бачу, як діє «вісь зла» — Росія, Іран і Китай. Вони координуються, допомагають один одному, обмінюються ресурсами й технологіями. Це вже не припущення — це реальність. А тепер подивімось на інший бік. Країни свободи та демократії досі не діють як єдине ціле. Замість координації, спільної стратегії та взаємопідтримки — політичний хаос і розпорошення ресурсів. Ситуацію додатково ускладнює Дональд Трамп, який фактично «кошмарить» процеси координації. І паралельно хтось дозволяє собі безглуздо витрачати ресурси, яких і так критично не вистачає. І це — ключова проблема. Я переконаний: якщо Захід не почне сприймати ці війни як єдине протистояння, ми отримаємо затяжний конфлікт без кінця. Тому постає питання: хто може взяти на себе лідерство? Вважаю, що цей процес має початися з Лондона та Берліна у співпраці з Єрусалимом. Саме вони сьогодні мають достатній ресурс і політичну вагу, щоб запустити реальну координацію. Далі — підключення Києва. І лише після цього — формування ширшої коаліції з іншими країнами Європи та Вашингтоном. Бо зараз це виглядає так, ніби кожен воює окремо — проти противника, який діє як єдина система».
На переконання пана Безсмертного, у разі, якщо не буде спільної стратегії — не буде і перемоги. «Світ уже у великій війні. Питання тільки в тому — хто почне діяти як єдиний фронт першим», - підсумовує він.
