Іран значно посилив свою переговорну стратегію щодо врегулювання воєнного конфлікту зі Сполученими Штатами. Як повідомляють джерела Reuters у Тегерані, ключовий вплив на ухвалення рішень зараз має Корпус вартових ісламської революції (КВІР), передає Reuters.
У разі початку реальних переговорів Іран планує висунути США вимоги, які можуть стати “червоними лініями” для адміністрації Дональда Трампа. Зокрема, йдеться про надання юридичних гарантій від майбутніх військових атак, виплату компенсацій за завдані війною збитки та передачу Тегерану формального контролю над Ормузькою протокою.
Крім того, іранська сторона категорично відмовляється обговорювати будь-які обмеження своєї балістичної ракетної програми. Саме ракети та здатність перекрити поставки нафти через протоку наразі є найефективнішими інструментами Ірану у протистоянні з американо-ізраїльською коаліцією. Аналітики вважають, що Тегеран не погодиться на роззброєння, оскільки це залишить країну беззахисною перед новими ударами, особливо після того, як попередня угода не вберегла Іран від атаки минулого місяця.
На тлі заяв Дональда Трампа про проведення “дуже потужних розмов” із Тегераном, іранські посадовці офіційно заперечують прямий діалог. Наразі тривають лише попередні консультації через посередників – Пакистан, Туреччину, Єгипет та країни Перської затоки.
Якщо пряму зустріч в Ісламабаді таки буде організовано, Іран представлятимуть спікер парламенту Мохаммад-Багер Галібаф та міністр закордонних справ Аббас Аракчі, проте фінальне слово залишатиметься за радикальним керівництвом КВІР.
Ізраїльська сторона висловлює глибокий скептицизм щодо успіху цих зусиль. Високопосадовці в Єрусалимі вважають малоймовірним, що Іран погодиться на вимоги США щодо повної ліквідації ядерної та ракетної програм.
Ситуацію в Тегерані також ускладнює те, що новий верховний лідер Моджтаба Хаменеї досі не з’являвся на публіці після призначення, що змушує іранських стратегів дотримуватися максимально жорсткого курсу, аби продемонструвати стійкість режиму.
