Поки українська армія самовіддано відкидає ворога з території країни, настав час цинічних історій. Точніше, саме зараз і треба такі історії розповідати. Особливо якщо вони про корупцію серед вищого керівництва прикордонників, пов'язаних в один мафіозний вузол із російськими карними злочинцями та ФСБ. Журналістам стали доступні дуже цікаві розшукові матеріали. З них виходить, що керівник Державної прикордонної служби України (ДПСУ), цілий генерал-майор Сергій Дейнеко набиває кишені від контрабандної торгівлі наркотичними речовинами та контрафактними цигарками.
Група контрабандиста Дейнеко
Сергія Дейнека, уродженця російської федерації, було призначено на посаду голови ДПСУ у червні 2019 року. Але у прикордонній службі вважається відомим схемником, в органах він із 1996 року. Керував і регіональними управліннями. Особливо відзначимо, що за Януковича він був начальником Луганського прикордонного загону (2011-2014 рр.). Про його корупційні зв'язки та величезні статки журналісти вже докладно писали.
На перший погляд, усе банально для українських чиновників. З поправкою на специфіку роботи прикордонників – це контроль контрабандних потоків за будь-якої влади. Уміння перевзутися і ділитися награбованим – це обов'язкова умова виживання в системі хамелеонів, подібних до Дейнеко. Інакше як пояснити той факт, що він прийшовся у 2014 році під масть Петру Порошенку. При тому, що Дейнеко завжди був підручним Олександра Єфремова, який є «смотрящім» над Луганськом. Чим зміг набити собі статки на контрабанді нафтопродуктів з Росії. Згодом врятував самопроголошеного «губера ЛНР» Болотова, який був людиною Єфремова.
Болотова затримали прикордонники, але йому якимось дивним чином вдалося звільнитися з полону. Є в біографії Дейнеко і цікавий «алкогольно-цигарковий» слід. Голова ДПСУ завжди шукав найприбутковіші теми, а це ПММ, нелегальна міграція, алкоголь, цигарки, наркотики (про них далі). Нагадаємо, що журналісти провели безліч розслідувань про зв'язки Дейнеко з легендарним контрабандистом, екс-нардепом, екс-міністром та колишнім головою адміністрації Ющенка Віктором Балогою. Останній є ватажком одного з великих контрабандних угруповань у західній частині України (одна зі спеціалізацій – саме контрабанда тютюнових виробів). Найближчий поплічник Балоги – теж екс-нардеп Василь Петьовка.
Оперативники встановили, що «смотрящім» та «зв'язковим» із цими контрабандистами у західному регіоні від Дейнеко завжди був начальник пресслужби Західного регіонального управління ДПСУ Володимир Шеремет. Він також щільно пов'язаний із усіма львівськими контрабандистами. За інсайдерською інформацією, під час вторгнення росії в Україну 24 лютого особисто очолював перекидання всіх заощаджень Дайнеко (гроші, коштовності) до Польщі. Досвідчений хабарник завжди оточував себе ретельно підібраними ставлениками, яких влаштовував на ключові напрямки та посади. Одне із найвдаліших таких просувань – колишній начальник управління інформації (зовнішня розвідка ДПСУ) В'ячеслав Демченко, зараз в.о. голови Держмитслужби. Де вже знайти крутіше призначення.
Вірним виконавцем схем у ДПСУ залишається Денис Цяцкун. Нині він керівник Управління внутрішньої безпеки ДПСУ. За інсайдерською інформацією, найдовіреніша людина Дейнеко, яка виконує функції скарбника всього угруповання корупціонерів у Держприкордонслужбі. Дружать спільники Цяцкун із Дейнеко з 1999 року. Цяцкун був підлеглим Дейнеко, коли той керував прикордонною службою у Луганській області.
Курує в угрупованні грошові потоки директор Департаменту оперативної діяльності ДПСУ Зюзько. Голова Держприкордонслужби має ще одного ключового персонаж а– Юрія Петрова. Раніше той очолював Луганський прикордонний загін. Наразі призначений на найвищу посаду до Східного регіонального управління. Формально він керує бойовими діями органів служби, очолюючи оперативно-військове управління із Харкова. При цьому створив найвищий рівень напруженості у колективі, бо не довіряє особовому складу. Насправді Петров - «смотрящій» від Дейнеко за всією протиправною діяльністю на ділянці Східного РУ. А це ключові фронтові області – Сумська, Харківська, Луганська, Донецька та Запорізька. Якби Дейнеко просто продовжував займатись лише контрабандою на західних кордонах країни, то це була б звична для українських мешканців картина. Але, схоже, ділки перейшли межу під час війни. Журналісти раніше не писали про зв'язки угруповання Дейнека з російськими карними злочинцями. А цей зв'язок вже межує з державною зрадою.
Проект ФСБ – ОЗУ «Хімпром»
За інформацією видання, оперативникам вдалося встановити контакти Дейнеко та його оточення з так званим організованим злочинним угрупуванням «ХімПром». Зрозуміло, що у зв'язку з війною рух товарів на кордоні з Росією припинено. Тим не менш, він займається потоками поставок в Україну з Росії прекурсорів. Ця сировина для виготовлення наркотичних психотропних речовин – амфетаміну та альфа-PVP. А точніше, Петров повністю прикриває діяльність та схеми постачання так званого наркоугруповання «ХімПром». Ключовий учасник та зв'язковий в Україні від цього угруповання – тіньовий кримінальний лідер контрабанди у Сумах Сергій Семенник (див. фото).
Сергій Семінник, за даними оперативників, займається поставками прекурсорів з Росії в Україну, а також має щільні зв'язки зі співробітниками ФСБ Росії. Він був причетний до вбивства Дмитра Лисиці, конкурента з контрабандного бізнесу. За неофіційною інформацією, вбитий Дмитро Лисиця був відомим в області контрабандистом на прізвисько «Лис». Тепер слідчі припускають, що саме його небезпечна професія стала причиною звірячого вбивства. При цьому в схемі не обійшлося без відомства, яке має такі схеми знищувати. Одним із співробітників головних «рєшал» тут є співробітник СБУ Ігор Слиш. Діяльність останнього, за розшуковою інформацією, безпосередньо фінансує лідер ОЗУ «ХімПром» Єгор Буркін, громадянин Росії (м. Башкортостан).
Слід відзначити, що це ОЗУ створювалося під керівництвом ФСБ, яке забезпечувало йому документарне прикриття в Україні. Перебуваючи раніше на нашій території, Буркін користувався документами громадянина України на ім'я Левченко Єгор Васильович або Єрмолаєв Артем Олександрович. Детальніше зв'язки ключових персонажів ОЗУ «ХімПром» (громадяни як Росії, так і України) описані на схемі нижче. Зупинимося лише на кількох з них. Права рука Єгора Буркіна – Олександр Щипцов, він же Яшин, Сашко чи Шура Печерський. Теж громадянин РФ.
Щипцов з 2013 року перебуває в Україні за підробybv паспортом, виданим раніше на ім'я Олександра Печерського. У травні 2017 року Щипцова-Печерського оголошено в міжнародний розшук по лінії Інтерполу. Але пізніше за запитом ФСБ знято з розшуку.
Другий спільник Буркіна - громадянин Росії Андрій Вігель (Башкортостан). За даними слідчих органів, він є бенефіціаром кількох фірм в Україні. Номінальним директором у них виступає Віктор Даниленко, який раніше служив у УБОЗі. Дружина цього Даниленка співпрацювала з американською фірмою, пов'язаною з наркотичними препаратами. Це лише одна з можливих ланок ланцюга щодо організації та виготовлення в Україні наркотиків угрупуванням «ХімПром».
Важливу роль у схемах ОЗУ «ХімПром» також відіграє Максим Маласай. Цей наркодилер відповідає за продаж та транзит різновидів наркотиків з конопель. Він втирається у кола багатої молоді, а також реалізує марихуану тощо за допомогою телеграм-ботів. За даними слідства, зараз Маласай імовірно перебуває у Відні. Раніше втік від мобілізації з України під виглядом аспіранта одного із ВНЗ у Франкфурті (Німеччина). Маласай втирався в довіру до вищих чинів судової влади України. За наявною інформацією, спокушав дочку одного із керівників господарського суду України. В результаті зміг виїхати за кордон на її автомобілі. Цинізму цього персонажа може позаздрити Пабло Ескобар.
Ще одна одіозна особа в ОЗУ, яка не потребує окремого представлення, зрадник Ілля Ківа, який зараз ховається в Росії. Чи не цікава компанія підібралася у керівництва одного з ключових силових відомств України – Держприкордонслужби? Може, тому свого часу зброя співробітників луганського прикордонного загону була навмисне покинута російським військам? До речі, на посаду голови ДПСУ Дейнека пролобіював член партії «Слуга народу» та член політради Харківської обласної партійної організації Вадим Слюсарєв. Вгадайте, де зараз Слюсарєв? Правильно, у Росії. За даними УП, він виїхав до Росії 18 лютого напередодні масштабного вторгнення росіян 24 лютого.
Є надія, що з приходом на посаду керівника СБУ Василя Малюка, діяльність цього угруповання вдасться припинити. А винних у державній зраді та корупції буде покарано.
