Найбільший виклик стабільності на Балканах з часів завершення війни. Саме так численні західні політики описували політичну кризу, в яку поступово падає Боснія і Герцеговина (БіГ).
Причиною таких заяв стали дії керівництва Республіки Сербської (РС) – однієї з двох складових частин БіГ. А точніше, дії колишнього президента Республіки Сербської, а нині члена президентства БіГ Мілорада Додіка.
Негативні прогнози поступово збуваються.
10 грудня Народна скупщина (парламент) РС зробила крок до знищення єдиної держави, проголосувавши за суттєве розширення прав автономії та відповідно – урізання центральної влади БіГ.
Реалізація цього плану здатна остаточно знищити перспективи існування БіГ як єдиної держави. А на додачу – дестабілізувати ситуацію не лише у Боснії, а й у цілому на Балканах, адже бажаючих переглянути державні кордони у цьому регіоні завжди вистачало.
Такий сценарій натомість, влаштовує РФ, адже він зупиняє подальше розширення ЄС та НАТО, залишаючи регіон у сірій зоні.
Сербський демарш
"Те, що було зроблено нами вчора щодо Республіки Сербської – це є для нас Святим Письмом. І від цього не можна відмовлятися", – заявив 11 грудня Мілорад Додік.
Днем раніше, 10 грудня, Народна скупщина РС на своєму спеціальному засіданні прийняла Декларацію про конституційні принципи, яка доручає уряду підготувати для РС нову конституцію.
Чинна конституція РС була ухвалена ще за часів розпаду Югославії, у 1992 році, і багато разів коригувалася. Більшість змін було внесено через Дейтонську угоду 1995 року, яка поклала край громадянській війні у БіГ та сформувала основні параметри функціонування сучасної Боснії. Одночасно частину правок було внесено через рішення конституційного суду БіГ, що часто викликало гостре невдоволення у Республіці Сербській.
Нова конституція має повернути сербській автономії права, як там вважають, незаконно відібрані органами влади БіГ.
Зокрема, РС має повернути собі повноваження у сфері безпеки, включаючи відновлення власної армії, власної розвідки та агенції з нацбезпеки. За словами Додіка, наразі збройні сили БіГ поступово стають "мусульманськими силами" через небажання йти на військову службу сербів та хорватів.
Крім того, планується відокремлення судової влади та прокуратури, а також перехоплення у центра повноважень зі збирання непрямих податків, включаючи мита та акцизні збори.
Відповідна робота має бути проведена урядом протягом шести місяців, а інакше уряд вважатиметься розпущеним та правляча коаліція мусить сформувати новий. Після чого текст нової конституції має бути винесено на загальнонаціональний референдум.
Втім, відповідно до конституції БіГ, ентитети не можуть самостійно повернути собі повноваження, які були раніше передані центральним органам влади. Тим більше, коли йдеться про створення Республікою Сербською власної армії, що де-факто означатиме остаточну незалежність від БіГ.
Це дозволяє визнати це рішення Народної скупщини неконституційним.
Проте у Республіці Сербській вже готові до такого сценарію. За словами Додіка, в такому разі Скупщина окремим законом визнає постанови Конституційного суду БіГ недійсними на території РС.
РФ поспішає на допомогу
"Боснія і Герцеговина є суверенною державою, яка складається з двох утворень, але це не дає їм права в односторонньому порядку вийти з БіГ. Я думаю, що це добре всім відомо, але іноді це варто повторити, тому що, здається, дехто став про це забувати", – з такою заявою 8 грудня (напередодні голосування у РС) виступив високий представник міжнародної спільноти у Боснії і Герцеговині Крістіан Шмідт.
Високий представник – спеціальна посада, яка має найвищі повноваження у БіГ. Серед них: можливість самостійно скасовувати чи змінювати прийняті закони, включаючи конституцію БіГ, а також звільняти посадових осіб, якщо вони заважають виконанню Дейтонської угоди.
Існування такого інституту дозволяє оперативно вирішувати політичні кризи – свого часу саме рішеннями високого представника були ухвалені закони про громадянство, про Раду міністрів та навіть схвалені прапор і гімн Боснії і Герцеговини.
Теоретично ці повноваження дозволяють Крістіану Шмідту оперативно скасувати рішення парламенту РС, а за необхідності – позбавити мандатів депутатів, що голосували за ці рішення.
Проте це – лише у теорії. На практиці все дещо складніше.
Проти повноважень високого представника вже давно виступають РФ та Китай, які вважають, що необхідності в міжнародному контролі за політичними процесами у БіГ більш немає.
Традиційно кандидатуру високого представника схвалює Рада Безпеки ООН, проте останнього разу, щоб уникнути використання Москвою та Пекіном права вето, призначення Шмідта проходило за альтернативною процедурою – і це дає підстави керівництву РС, а головне – їхнім союзникам, говорити про недостатню легітимність Шмідта та необов’язковість його рішень.
Відповідно, використання високим представником своїх повноважень виведе нинішній конфлікт на новий рівень – із локального він стане частиною глобального протистояння РФ та Китаю проти Заходу.
Ще більш обмежений у можливостях і офіційний представник центральної влади Боснії. Голова Президії БіГ Желько Комшич вже закликав прокуратуру ініціювати провадження проти авторів конституційної декларації, зокрема, притягнути до відповідальності Мілорада Додіка як підбурювача та лідера угруповання, яке об’єдналося для руйнування конституційного ладу БіГ.
Однак залишається відкритим питання: чи можливо реалізувати такі заклики без розв'язання військового конфлікту всередині країни?
В такій ситуації на боці Заходу залишаються в основному економічні аргументи.
За словами спецпосланця президента США на Західних Балканах Габріеля Ескобара "анти-Дейтон і не пропонує нічого, окрім ізоляції та економічного відчаю".
Про можливість припинення фінансової допомоги РС та накладення санкцій вже заявили представники США, ЄС, Великої Британії, Канади, Японії, а також Ісламської конференції.
Та активна зацікавленість РФ у провалі інтеграції Балкан у західний світ може компенсувати РС ці втрати.
Показово, що за тиждень до вирішального голосування Мілорад Додік відвідав Москву і мав переговори з Владіміром Путіним, домовившись, серед іншого, про пільгові ціни на газ.
А отже, сербський демарш був узгоджений з РФ. І не виключено, що не лише з нею.
Загальнобалканська пожежа
"Члени правлячої коаліції в РС повинні знати, що продовження руху в цей глухий кут, що кидає виклик Дейтонським рамкам... загрожує стабільності країни та всього регіону, а також майбутньому БіГ у ЄС", – йдеться у спільній заяві посольств США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, а також представництва ЄС.
Дійсно, створення Республікою Сербською своїх силових структур, в першу чергу власної армії, де-факто означатиме незалежність від БіГ, що повністю змінює політичну ситуацію в регіоні Західних Балкан.
Проте інструментарій Заходу із протидії негативному сценарію в умовах невизнання рішень високого представника в Республіці Сербській та ігнорування негативних наслідків можливих санкцій Заходу з боку боснійських сербів виглядає вкрай обмеженим.
Тоді виникає питання:
які наслідки матиме фактичне від’єднання Республіки Сербської від БіГ, якщо нічого не зможе цього зупинити?
Треба зазначити, що ЄС, Велика Британія і США на офіційному рівні послідовно виступають проти перегляду кордонів на Балканах. Так, лунають пропозиції щодо "перемалювання балканської мапи", і навіть в європейських столицях, але такі думки не є мейнстримом.
Захід побоюється, що, по-перше, відділення Республіки Сербської призведе до розморожування конфлікту в Боснії.
Відокремлення РС в окрему державу (а тим більше, гіпотетично можливе приєднання до Сербії) є абсолютно неприйнятим для бошняків – мусульманського населення БіГ.
Достатньо нагадати, що вони складали чималу частину населення РС та були знищені або вигнані під час війни. Символ цих військових злочинів – містечко Сребрениця – розташоване на території Республіки Сербської.
Згода на від’єднання РС покаже, що автори цих злочинів остаточно досягли своєї мети.
По-друге, спрацює "принцип доміно", і у разі початку розпаду Боснії і Герцеговини запалає весь регіон.
Проблеми з відокремленням частини території можуть виникнути в частково визнаному Косові, чиї північні райони заселені сербами, які хочуть залишатися частиною Сербії.
Натомість у самій Сербії є регіон на кордоні з Косовом, Прешевська долина, жителі якого, албанці за національністю, хочуть приєднатися до Косова.
Боснійський прецедент також може вдарити і по Чорногорії та Північній Македонії... Жодна з цих країн не є моноетнічною та має меншини, які можуть, піддавшись загальної тенденції, почати вимагати об’єднання з сусідньою братською країною.
А за такої кількості потенційних гарячих точок шансів уникнути кровопролиття дуже небагато.
Небезпека повернення до військового протистояння – це третя і головна причина, чому більшість лідерів Заходу не хочуть нічого чути про перекроювання кордонів на Балканах.
Нині складається ситуація, коли мирні домовленості, підписані під "гуркіт канонади" більш ніж чверть століття тому – Дейтон, втрачають здатність утримувати сторони від конфліктів у реаліях сучасного світу,
Свого часу перспектива набуття членства у ЄС дещо притамувала етнічні суперечки, бо всі балканські народи повірили в те, що в Європейському Союзі, як колись в Югославії, вони будуть усі разом і практично без кордонів.
Проте неготовність ЄС до прийому нових членів повернула балканські суперечності на порядок денний.
А нового рецепту боротьби із "розмороженням Балкан" у Заходу наразі немає.
