Саміт ЄС у Брюсселі, який пройшов днями за безпосередньої участі президента Зеленського справив доволі неоднозначне враження. З одного боку, євролідери продемонструвати солідарну підтримку України, з іншої ж сторони, деякі аспекти співпраці викликають запитання. Деталі — далі в матеріалі ForUA.
На тлі відверто неадекватної лінії, котру проводить відносно України президент Трамп та його адміністрація, європейські союзники Києва намагаються виступати у ролі «дорослих у кімнаті». Це наочно проявилося і на саміті ЄС, який пройшов днями у бельгійській столиці.
Ще до того, як глави ЄС, до яких приєднався Зеленський, прибули на саміт, Financial Times (FT) із посиланням на поінформовані джерела повідомила, що європейці у приватних бесідах з нинішнім господарем Банкової попросять його пом’якшити тон стосовно Дональда Трампа. Співрозмовники газети стверджували, що серія різких заяв українського президента викликала занепокоєння європейських лідерів, які бояться, що це лише посилить розбрат між Києвом та Вашингтоном, що зрештою зашкодить Україні.
За останні дні Зеленським на адресу Трампа було дійсно сказано чимало. Проте на фоні «фокусів», які витворяє очільник Білого дому, нічого такого, щоб виходило далеко за межі дипломатичних рамок глава держави не озвучував на загал. Трамп днями, як відомо спочатку повідомив про укладання з кремлівським диктатором Путіним «дизельної угоди», яка передбачає часткове зняття санкцій із російських нафтопродуктів. Потім у трампівській адміністрації зажадали від Києва перестати завдавати ударів по російським НПЗ. Водночас, з’ясувалося, що Україна перестала отримувати від США дані систем раннього виявлення про ракетний напад і зіткнулася з обмеженням роботи терміналів Starlink. За даними американських медіа, на черзі може бути припинення постачання американських озброєнь через механізм, що фінансується європейцями - PURL.
Зважаючи на ланцюг цих рішень та намірів, Зеленський розкритикував дії Трампа і цілком закономірно наказав відновити удари по російській енергетичній інфраструктурі.
Не можна сказати, що в залах та кулуарах брюссельського саміту домінував дискусійний дух - у ситуації, що склалася переважна більшість євролідерів пристала на сторону Зеленського. Інша річ, що публічно озвучувати свою позицію зважувалися далеко не всі. Але були й такі. Приміром, латвійський прем’єр Андріс Кулбергс, назвавши відверто проросійські кроки президента США зрадою, заявив, мовляв в України наразі залишився лише один надійний союзник, і це є Європа.
Коли Зеленський прибув на саміт і вийшов до журналістів разом із головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та головою Євроради Антоніу Коштою, він знову кілька разів прямо і опосередковано «вколов» нинішнього господаря Овального кабінету, свідомо виключивши того з-поміж «справжніх лідерів». Недовго поспілкувавшись з журналістами, всі троє пішли на закриту зустріч із лідерами країн-членів ЄС. Саме на цій зустрічі, передбачали ЗМІ, Зеленського й мали попросити пом’якшити тон щодо американського президента. Однак за даними Politico, такої розмови зрештою не відбулося. Джерело видання повідомило, що український лідер «і так перебуває у розпачі», і висловило сумнів у тому, що в такій ситуації його можна переконати поводитися по-іншому. Дещо згодом сам Зеленський підтвердив, що ніхто не переконував його знизити градус риторики щодо Трампа. За його словами, європейці навпаки неабияк солідаризувалися з його позицією. «У нас з ЄС лише любов»,- зауважив, посміхаючись нинішній гарант української Конституції і знову обрушився на свого американського колегу. Зокрема, він дав зрозуміти, що Трамп намагається зробити з нього цапа-відбувайла на тлі майбутніх проміжних виборів до Конгресу, звинувачуючи у підвищенні цін на бензин та й загалом - ледь не усіх смертних гріхах.
Важливо зауважити, що в рамках саміту президент Зеленський провів низку двосторонніх закритих зустрічей, зокрема з польським прем’єром Туском і главою угорського уряду Мадяром. Як зауважив у розмові із For.UA представник української дипломатії, перша «жива» зустріч українського президента пройшла у форматі виключно один на один і тривала близько півгодини. Постфактум глава угорського уряду зробив низку заяв, зокрема й про те, що в інтересах обох країн домовлено поставити політичні і економічні відносини на нову основу. Він також додав, що запевнив Зеленського у своїй повній солідарності у зв’язку «з нелюдською російською агресією проти України».
«Я сказав, що Угорщина готова надати допомогу всіма можливими дипломатичними засобами для якнайшвидшого досягнення перемир’я та встановлення тривалого миру», - констатував Мадяр, риторика якого зазнала буквально кардинальних змін.
Ще більш позитивні висновки після перемовин з Зеленським озвучив польський прем’єр. Невдовзі після переговорів Туск затвітив світлину з українським президентом, підписавши її наступним чином: «Ми не просто сусіди. Ми - друзі, які можуть розраховувати одне на одного у скрутні часи. І ніхто ніколи цього не змінить».
Дипломатична відлига з Польщею та Угорщиною — неформальний, проте надважливий для України підсумок брюссельського саміту, позаяк останні місяці стосунки з цими сусідніми країнами знаходилися на рівні, близькому до плінтуса.
Що ж стосується колегіальних рішень ЄС, то у підсумковій заяві саміту, яку схвалили лідери усіх держав-членів зазначається, серед іншого й наступне: «Європейська рада висловлює жаль з приводу рішення Сполучених Штатів тимчасово скасувати санкції щодо російського дизельного палива». А ще у ЄС наполягають: послаблення санкцій проти Росії неможливе - передумовою для цього кроку є зупинка війни, акцентувала Урсула фон дер Ляєн. І в даному конкретному випадку це не її персональна думка, позаяк очільники усіх 27 держав ЄС одноголосно проголосили «рішучу налаштованість на подальше посилення тиску на Росію». Власне серед пропозицій щодо майбутніх рестрикцій - різноманітні обмеження для путінських «визволителів», дії «з метою скорочення енергетичних доходів Росії», та обмеження так званого тіньового флоту.
Не можна сказати, що надто густо вже на європейському санкційному полі, але на тлі трампівських танців з бубном - і на тому велике спасибі. Тим паче, що у проєкті бюджету-2027 ЄС для допомоги Україні вже закладено €100 мільярдів. Очевидно, що цього буде замало, але фундамент є, а це вже беззаперечний плюс.
У кулуарах нинішнього саміту активно обговорювалася тема подальшої взаємодії по лінії Брюссель-Вашингтон. На думку політолога, очільника аналітичного центру «Ділова столиця» Вадима Денисенка, схоже, стратегія європейців - чекати чим закінчаться вибори в США (пройдуть 3 листопада - Ред.).
«До останнього часу алгоритм дій в таких ситуаціях був наступний. Сварка - європейці просять Україну не ескалювати - лідери Британії, Франції, Німеччини та Італії вмовляють Трампа відступити - далі примирлива зустріч з Зеленським. Зараз же немає навіть натяків на те, що лідери європейських країн починають свою примирливо функцію. Більше того, вони роблять все, щоб не посваритися з Трампом. В цей же час ми маємо ситуацію, коли ряд українських чиновників входить в ескалацію з США без будь-якої стратегії. Більше того, в силу багатьох обставин, в тому числі і обʼєктивних, ми змушені будемо погодитися на ту стратегію, яку нам запропонує ЄС. І тут ми підходимо до головного питання сьогоднішнього дня: «а чи існує план «Б» у європейців? Зараз, схоже, запасний план європейців зводиться до двох пунктів: а) дочекатися результатів виборів; б) за цей час не посваритися з Трампом. Що буде в разі того, коли республіканці збережуть більшість в Сенаті поки абсолютно відкрите питання», - акцентує експерт.
На цьому фоні, додає політолог, варто звернути увагу на те, що стратегія Трампа - це спроба дотиснути не лише Україну, але й ЄС до швидких рішень, які продемонструють, що Трамп досягнув мирної угоди. «Поки європейці до цього не готові. Але тиск точно буде посилюватися. На жаль, в наступні тижні у нас буде надто мало субʼєктності для самостійної гри. Ми будемо змушені рухатися у фарватері виключної логіки лідерів Європи», - підсумовує політолог.
