Надміру солодким, але від цього не менш смачним бальзамом для душ українців стало суттєве руйнування Силами оборони Керченського мосту. Детальніше про те, чи варто впадати в ейфорію від того, що дана конструкція пішла загальновідомим курсом російського корабля — далі в матеріалі ForUA.
У ніч проти 17 листопада Керченський міст зазнав чергової – ефектної і водночас ефективної атаки. Після атаки 16 листопада рух автомобілів мостом обмежили. Згодом російський віцепрем’єр Хуснуллін повідомив, що його відновили в реверсивному режимі. Повторна атака в ніч проти 17 листопада виявилася ще потужнішою. А в ніч на 18, схоже, удари нанесли руйнування залізниці на мості. Це вже викликало істерику у Путіна, який під час візиту в Китай заявив про те, що міст, мовляв, був «цивільним» і нібито «давно не використовується для перевезення нафти та боєприпасів». Зрозуміло, що це повна маячня. Але, схоже, для Путіна, який поїхав зустрічатися з Сі Цзіньпіном та Трампом це стало вкрай неприємною несподіванкою.
Загалом, ця операція заслуговує окремої уваги і поваги. За даними СБУ, вона тривала майже місяць і складалася із семи етапів. Спочатку наші сили систематично знищували російську протиповітряну оборону, і лише потім перейшли до ударів по самому мосту. Спецпризначенці «Альфи» СБУ відпрацювали по автомобільній частині ракетами-дронами «Паляниця», після чого проліт обвалився у воду. Залізничну частину атакували ракетами «Нептун» та дронами «Рута» і FP-5. А загалом в операції працював цілий арсенал українського виробництва: «Довбуш», «Вендета», Da Vinci, «Січень», Mich-2000, «Рута», «Паляниця», Ан-197, FP-1, FP-5 «Фламінго» та Р-360 «Нептун».
На відеозаписах, що з’явилися в мережі, видно, що однієї з арок автомобільної частини вже немає, а ділянка дорожнього полотна опинилася у воді. Паралельна аркова конструкція залізничної частини встояла, однак також пошкоджена.
Слід розуміти, що арка – не просто декоративний елемент мосту. Вона бере участь у розподілі навантаження і підтримує конструкцію прольоту, забезпечуючи стійкість усієї системи. Між тим про повну блокаду анексованого Криму поки що говорити зарано. Наразі залишається сухопутний коридор через окуповані райони Запорізької та Херсонської областей. Також нікуди не поділася поромна переправа через Керченську протоку, яка може частково компенсувати втрату мосту, але її можливості дуже обмежені. До того ж сама переправа також вразлива до українських дронових «привітів». Окрім того, країна-агресорка РФ може постачати вантажі до окупованого Криму морем. Втім і цей шлях пов’язаний з неабиякими ризиками, оскільки в акваторії діє багато українських морських та повітряних безпілотників. На думку експертів, уламки Керченськоно мосту, особливо його величезна арка, могли перекрити судноплавний канал. Це ускладнює прохід великих суден і створює додаткові проблеми для портів Азовського моря, які зараз окуповані росіянами - Маріуполя та Бердянська.
Зазначимо, що це не перша велика атака на Керченський міст від початку повномасштабного вторгнення. У жовтні 2022 року на мосту підірвали вантажівку з вибухівкою, внаслідок чого були зруйновані кілька прольотів. Влітку 2023 року міст атакували морські безпілотники - тоді зруйнували один з автомобільних прольотів.
Влітку 2025 року ЗСУ провели ще одну операцію, заклавши вибухівку під опорами мосту. Тоді російська влада стверджувала, що конструкція не зазнала пошкоджень.
В СБУ напередодні заявили, що «з початку повномасштабного вторгнення РФ Керченський міст чотири рази ставав ціллю успішних спецоперацій СБУ», - очевидно, враховуючи останню атаку. «За цей час ми знаходили нові рішення, змінювали підходи та засоби ураження: від вантажівки з вибухівкою і морських дронів Sea Baby до підводного мінування та далекобійних повітряних ударів, - йдеться у повідомленні «контори».
«Ми тільки починаємо», - так прокоментував крайню «мостову» операцію міністр оборони Євген Хмара. Між тим реакція у світі на українську без перебільшення унікальну операцію виглядає дещо строкатою. Приміром, генеральний секретар НАТО Марк Рютте сухо заявив, що Україна має право захищати себе та здійснювати самооборону, зокрема шляхом ударів по логістичних вузлах РФ. Він повідомив, що бачив відео атаки на Керченський міст в медіа. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський вважає, що удар по мосту надав Україні чимало вагомих перемовних «карт». Міністр оборони Великої Британії Вес Стрітінг зазначив, що удар по Керченському мосту демонструє «винахідливість та абсолютну рішучість України». Водночас шведська армія поглузувала з Росії. У своєму дописі в соцмережі Х шведські військові прямо не згадували українську атаку на незаконно зведений Росією об’єкт, проте іронічно наголосили на стратегічній важливості мостів. «Мости забезпечують військову мобільність. Це стратегічна необхідність у всіх операціях, що створює передумови для логістики, підкріплення та забезпечення військ. Не менш важливим є захист цих важливих сухопутних коридорів, щоб не доводилося йти в обхід», – йдеться у дописі Збройних сил Швеції.
Натомість заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі засудив удари України вглиб РФ, що «приносять біль населенню». Замглави Пентагону висловив думку, що українські далекобійні удари по об’ єктах, які він відніс до цивільної інфраструктури РФ, можуть мати наслідком посилення готовності Росії до ескалації війни. «У той час як публічне обговорення зосереджується на видовищності далекобійних ударів, покликаних завдати болю російському населенню, наша оцінка полягає в тому, що такі удари не були ефективними у тому, щоб привести до завершення війни, і вони також не сприяють стримуванню просування Росії на лінії фронту», – заявив Колбі. Водночас він наголосив, що його слова не означають необхідності обмежувати можливості України вести бойові дії: «Це не означає, що Україну слід змушувати воювати зі зв’язаними за спиною руками».
Політолог Євген Магда наводить п’ять, на його думку, вагомих тез про важливість учорашніх діпстрайків Сил оборони України. «Чому враження Керченського мосту, а точніше демонтаж цієї незаконної прибудови до нашого півострова важливий. Перше: якраз цими днями проходить «Рамштайн», і у міністра оборони Хмари є гарний козир в рукаві: українці українською зброєю зруйнували логістичну скрєпу в Криму. Друге. Для партнерів ці результати – вагомий аргумент на користь посилення підтримки України. Це гарні новини й вони підштовхують інші країни до рішень на нашу користь. Фінансових та організаційних Третє. Євген Хмара, очевидно, має гарний досвід діпстрайків з СБУ, і переніс це на всі Сили оборони. І це дуже помітно. Зараз ми знекровлюємо економіку РФ на відстані 2-3 тис. км. Четверте. Примітно, що за враженим Керченським мостом ледь не пройшли непоміченими діпстрайки у російському Башкортостані – там вчергове було атаковано підприємство «Газпром нафтохім Салават». А раніше наші дрони потрапили по Новому Уренгою, Тюмені та Мурманську. Тобто Хмара почав бити кучно, виносячи ланки економіки ворога насамперед нафтопереробку. П’яте. Ще один ефект від роботи МО та Сил оборони – це розхитування позицій Путіна. 19 листопада переговори трьох (Трампа та Сі з Путіним). І вони пройдуть не з ведмедем альфа-самцем, а з поскубаним собакою, якого принизили прямо перед зустріччю. Як можна сприймати розмови про успішний успіх так званої СВО, якщо Керченський міст остаточно втомився, а вся нафтянка горить у глибокому тилу Путіна», - підкреслює Євген Магда.
Водночас заступник Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький робить наступний акцент: «Дату знищення Кримського мосту як транспортної артерії окупанта, очевидно, все ж постарались підігнати під новий «Рамштайн»: щоб міністр оборони Хмара приїхав не з порожніми руками домовлятись про подальшу військову підтримку. Це особливо важливо на тлі позиції нової влади в кількох країнах Європи щодо підтримки України та заяв союзників про зменшення постачань нам зброї. Україні треба продемонструвати, що зброя потрібна не для затягування війни, а для ефективних ударів, які знекровлюють військові потужність окупанта і, відповідно, схиляють того до переговорів».
Каскадний ефект від знищення автомобільної частини Керченського мосту полягає не тільки в цьому факті, але й у дисфункції Керч-Єнікальського каналу, констатує президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.
«І це ще не все. Не дивлячись на те, що ширина Керченської протоки в найвужчому місці 4,5 км, її судноплавний фарватер у вигляді каналу лише 120 м! Протока мілководна - всього 3-5 м, а тому ще в ХІХ столітті було зроблено днопоглиблення для того щоб уможливити прохід більш важких суден з Чорного моря в Азовське та навпаки. Тепер путінське мостобудування поставило на довготривалу паузу судноплавство через Керченську протоку. І не тільки в контексті Азов - Чорне море. Каскад наслідків заторкує не тільки порти Азовського моря, але й річкові порти Дону та Волги (привіт Волго-Донському каналу), а також Каспію. До речі, тепер не тільки судна класу «ріка-море» не зможуть виходити з акваторій Азову, Дону та Волги, не тільки НАТО не зайде «во внутрєнніє води Рассіі» але й катери та малі кораблі Чорноморського флоту та Каспійської флотилії більше не будуть мандрувати з Новоросійська в Каспійськ та навпаки. Перекриття падінням прогону автомобільного мосту судноплавства через Керч-Єнікальський канал створило довготерміновий корок для трафіку суден «ріка-море» з вантажами нафтопродуктів виробництва НПЗ регіонів Середньої Волги, Ками та Дону, зернових вантажів, призначених для експорту в треті країни», - наголошує Михайло Гончар. На його переконання, якщо Сили оборони України довершать справу знищенням залізничної частини мосту, то Крим логістично остаточно перетвориться на острів.