На тлі послідовної непослідовності президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні, очільник Німеччини Фрідріх Мерц вирішив «розбудити» європейських союзників, специфічним чином підштовхуючи їх підтримувати офіційний Київ. Деталі - далі в матеріалі ForUA.
Євросоюз (ЄС), який лише частково буде присутній і лише на кулуарному рівні мирних перемовин в Абу-Дабі 10-11 листопада в різний спосіб намагається нагадати про себе. Зокрема, напередодні європейський комісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що активи РФ у ЄС будуть заморожені, поки Росія не виплатить репарації. Також він зазначив, що Європейська комісія працює над виділенням Україні додаткових 45 млрд євро у 2027 році, щоб покрити близько двох третин дефіциту фінансування обсягом 70 млрд євро. Це на додаток до кредиту на загальну суму 90 млрд євро.
Водночас у понеділок, 9 листопада з Володимиром Зеленським провела телефонну розмову президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. За підсумками діалогу нинішній господар Банкової заявив, що ЄС застосує спеціальний механізм із допомоги Україні у надзвичайних ситуаціях з постачанням електрики, води та тепла. Зі свого боку Урсула фон дер Ляєн каже, що «з нетерпінням» чекає на зустріч із президентом Зеленським у Дубліні наприкінці цього тижня та обговорення з іншими лідерами подальших кроків на шляху до миру.
Принагідно зазначимо, що відразу після переговорів в Абу-Дабі, в Ірландії пройде саміт лідерів Євросоюзу. Він триватиме два дні - 12 та 13 листопада. Перед зустріччю лідерів ЄС у Дубліні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, за даними Financial Times (FT), надіслав листа президенту Європейської ради Антоніу Кошті щодо підтримки України. Канцлер чітко і жорстко попередив, що заблокує наступний семирічний бюджет ЄС, якщо всі держави-члени не зобов’яжуться фінансово підтримувати Україну у 2027 році та надалі. Використовуючи фінансовий вплив Німеччини під час бюджетних переговорів, Мерц прагне забезпечити фінансування Києва як наступного року, так і в подальшій перспективі, акцентує FT. «Обговорення фінансування України в ЄС відбувається паралельно зі складними переговорами щодо бюджету блоку на період із 2028 року. Не менш спокійною є й ситуація у самій Німеччині, адже політична обстановка там, м’яко кажучи, динамічна», - резюмує видання, попутно аплодуючи рішучості пана Мерца в питанні лобіювання фінансових інтересів воюючої України на рівні ЄС.
Якщо говорити про політичну обстановку всередині ФРН, то вона дійсно наразі не перебуває у застої і заслуговує на окрему увагу. Буквально напередодні Фрідріх Мерц висунув кандидата на пост президента країни. Ним стала 61-річна глава ландтагу (парламенту) Баварії Ільзе Айгнер, яку також підтримали соціал-демократи та «зелені». Пані Айгнер залишається дочекатися формального затвердження своєї кандидатури 30 січня, після чого вона стане першою жінкою-президентом в історії Німеччини.
Ім’я пані Айгнер як кандидатки на пост президента Німеччини вперше прозвучало у квітні, задовго до того, як у Берліні почали всерйоз розглядати претендентів на вищу державну посаду. У даному контексті главу ландтагу Баварії вперше згадав очільник Християнсько-соціального союзу (ХСС) та прем’єр-міністр федеральної землі Маркус Зедер. Чинний спікер земельного парламенту Баварії, як зазначає Bild – одна з найпопулярніших політиків ХСС, яка б потенційно могла скласти Зедеру конкуренцію на місцевих виборах 2028 року. Таким чином, очевидно, що відправивши її до палацу Бельвю на почесну, але церемоніальну посаду, прем’єр Баварії перетворює потенційного суперника на ключового союзника. Поряд з тим висунення кандидата в президенти баварським прем’єром стало політичним ляпасом канцлеру Мерцу: традиційно саме глава уряду першим називає потенційного претендента на вищу посаду. Водночас Християнсько-демократичний та Християнсько-соціальний союзи, які входять до уряду єдиним блоком, зазвичай намагаються узгодити спільну позицію до того, як оприлюднити ім’я кандидата.
Канцлер Мерц довгий час був готовий підтримати пропозицію Зедера, пишуть німецькі медіа. Між тим у інформаційному просторі циркулювали й інші імена: екс-канцлера Ангели Меркель, її колишньої помічниці Аннегрет Крамп-Карренбауер, спікера Бундестагу Юлії Клекнер та міністра у справах сім’ї Карін Прін. Чинний уряд і сам канцлер мали намір номінувати на вищу посаду саме жінку. Ближче до кінця жовтня стало зрозуміло, що номінацію таки отримає Айгнер: її підтримали соціал-демократи (СДПН) та «зелені». 9 листопада на неофіційній вечері президії ХДС Мерц повідомив однопартійцям, що Айгнер стане кандидатом від блоку із ХСС. Пізніше він офіційно запустив процедуру її схвалення у керівних органах ХДС.
Отже, невдовзі пані Айгнер змінить чинного президента Франка-Вальтера Штайнмайєра, термін повноважень якого добігає кінця в березні 2027 року: ХДС/ХСС, СДПН і «зелені» мають у своєму розпорядженні більшість у Федеральних зборах. Цей орган збирається раз на п’ять років, щоб обрати президента. До нього входять усі члени Бундестагу і рівна кількість представників федеральних земель - переважно з ландтагів. Вибори призначено на 30 січня 2027 року. Слід зазначити, що посада президента Німеччини багато в чому церемоніальна, однак сказати, що йдеться про «англійську королеву» все ж таки не доводиться. Президент ФРН пропонує кандидатуру канцлера, затверджує міністрів та приймає їхні відставки, призначає суддів, підписує законопроекти та представляє країну на міжнародній арені.
Ільзе Айгнер, як зазначалося вище, стане першою жінкою-президентом Німеччини. Вона не має аристократичного коріння або сімейних політичних зв’язків – шлях у велику політику проклала самотужки. Вступивши в ХСС у 1985 році, вона довго сприймала це як додаткове громадське навантаження і лише через якийсь час залишила авіазавод, де працювала інженером і почала стрімко підійматися вверх по партійній драбині.
Ільзе Айгнер обіймала високі партійні посади у Баварії, а у кабінеті Ангели Меркель була міністром сільського господарства. У якийсь момент її навіть вважали головною протеже колишнього лідера ХСС Херста Зеєрхофера, проте її претензії на лідерство у партії не витримали конкуренції із вищезгаданим Зедером. І реваншу у боротьбі за владу між цими політиками тепер, мабуть, не буде: Зедер так і не зміг реалізувати свої амбіції та отримати пост канцлера, а Айгнер залишиться другою людиною в Баварії, але номінально першою в країні.
61-річна Ільзе Айгнер займає послідовну проукраїнську позицію, наголошуючи, що Україна повинна перемогти у війні, а Росія не може нав’язати їй «мир під диктовку». Вона розглядає російську агресію як прямий напад на свободу, демократію та безпеку всієї Європи.
Під час свого офіційного візиту до Києва та Бучі в червні 2025 року на запрошення Верховної Ради політикиня наголосила, що жодного нав’язаного Росією миру бути не може в принципі. Вона також зазначила, що «Путін зневажає слабкість, тому Україна потребує підтримки друзів та союзників більше, ніж будь-коли».
Без п’яти хвилин президентка ФРН закликає не припиняти допомогу Києву попри тривалість війни. За її словами, напад на Україну зачіпає власні інтереси Німеччини та усіх європейських демократій.