Після понад піврічного тайм-ауту, 10-11 листопада, у столиці Об’єднаних Арабських Еміратів відновляться перемовини по лінії Київ-Вашингтон-Москва щодо припинення війни в Україні. Деталі — далі в матеріалі ForUA.
Президент США Дональд Трамп вважає, що у війні РФ проти України вперше обидві сторони хочуть «укласти угоду». 80-річний очільник Білого дому, який понад два роки тому публічно та неодноразово обіцяв покласти край путінській «СВО» за 24 години цього разу, спілкуючись із журналістами, наголосив, що наразі мова йде «про велику угоду, яка охоплюватиме всю Європу».
За даними The Washington Post (WP), на даному дипломатичному відтинку спецпредставник президента США Джаред Кушнер прагне скористатися прикладом Ради РФ-НАТО, зупиненої після російського вторгнення в Україну у 2022 році, для проведення ширших обговорень між Росією та Європою щодо післявоєнної безпеки на континенті.
Натомість минулого вікенду президент Зеленський, реагуючи на сигнали з Пенсильванія-авеню, попередив свого американського колегу, що запропонований ним новий план безпеки для Європи може бути «вкрай небезпечним», оскільки Росія не демонструє жодних ознак бажання припинити війну. Росіяни, ще раз підкреслив глава української держави, «не хочуть навіть думати про те, як припинити цю війну», а «прагнуть розпочати з нової інфраструктури безпеки в Європі і це небезпечно».
Цей заочний обмін фактично антагоністичними думками господарів Банкової та Овального кабінету відбувся напередодні «мирної» зустрічі в ОАЕ делегацій з України, США та РФ. На цьому фоні
після перемоги на проміжних виборах до Конгресу демократи, за даними видання Financial Times, готують пакет військової допомоги Україні на $15 млрд. Вони, як зауважує FT, сподіваються використати перехідний період перед приведенням до присяги нового складу Конгресу в січні, «щоб забезпечити більш термінову підтримку». Втім, усе це поки що не більше аніж кулуарні балачки і допоки не буде реального практичного результату тішити себе ілюзіями не слід. Тим паче, що Трамп, який із впертістю віслюка не хоче визнавати власних політичних помилок, котрі зрештою і «потопили» республіканців на виборах, вже оголосив себе містером вето. Це — недвозначний натяк на те, що будь-які ініціативи демократів, в тому числі щодо України, будуть, ймовірно, повсякчас блокуватися.
Ну, а перед «стрілкою» в Абу-Дабі 10-11 листопада представники України, США, ЄС та НАТО обговорили у Брюсселі повоєнний устрій нашої з вами держави та гарантії її безпеки. Власне, ця зустріч стала продовженням незакінчених перемовин у Маямі, які три тижні тому були перервані після рішення української делегації достроково повернутися до Києва на знак протесту проти нікчемної в усіх сенсах «дизельної угоди» Трампа та Путіна.
Враховуючи досягнуті вже після зустрічі в Маямі домовленості відновити обговорення мирного врегулювання у тристоронньому форматі Україна-США-РФ в Абу-Дабі, а також у зв’язку з наполегливими спробами європейських союзників підключитися до цього дипломатичного треку, зустріч у Брюсселі мала привести позиції всіх її учасників до спільного знаменника. Між тим, з цим самим знаменником виникають питання. Річ у тім, що напередодні саміту у бельгійській столиці спецпосланець Трампа Віткофф чітко і однозначно заявив, мовляв, зустріч у Брюсселі буде присвячена післявоєнній безпековій архітектурі для України та Європи. «США виступлять посередником у переговорах на робочому рівні між Україною та Росією 10–11 листопада в Абу-Дабі, просуваючи місію президента Трампа щодо припинення війни. Ми з нетерпінням очікуємо розвитку прогресу, досягнутого в Києві, Осло, Санкт-Петербурзі та Брюсселі на шляху до всеосяжної та міцної мирної угоди, яка забезпечить міцну безпеку для майбутніх поколінь», - підсумував Віткофф. Проте витоки в провідних західних медіа свідчать про те, що слова американського посередника про «досягнутий прогрес» є видаванням бажаного за дійсне.
Питання про те, хто і як має підтримувати Україну та яка кінцева мета цієї підтримки, дедалі більше розколює західних союзників. Як повідомило днями Bloomberg, США мають намір вимагати від партнерів по НАТО профінансувати дефіцит у розмірі $2 млрд, який виник у ключовій програмі постачання озброєнь Україні. Зокрема, за інформацією агентства, запит про виділення додаткових коштів у рамках надважливої для нашої з вами країни програми PURL може надійти європейським партнерам з боку США вже цього місяця. Окрім того, Вашингтон та Європа, як зауважує Axios, дедалі більше розходяться і в питаннях про те, чи потрібно надалі санкційно пресувати країну-агресорку РФ, «що може спровокувати повномасштабну війну в Європі з непередбачуваними наслідками».
На цьому тлі канцлер ФРН Фрідріх Мерц оголосив про намір прийняти у Берліні 19 листопада, тобто вже через тиждень після переговорів в Абу-Дабі новий саміт «коаліції охочих». У даному контексті глава німецького уряду додав, що в столицю ФРН «прибуде велика кількість глав держав і прем’єрів» і на порядку денному саміту буде обговорення обсягів допомоги для України в 2027 році.
«Ми постійно посилаємо сигнал про те, що ми продовжуватимемо надавати допомогу доти, доки ця війна не закінчиться. Я посилаю цей сигнал і всередині країни на адресу німецького населення. Ми робимо це у наших власних інтересах, в інтересах Європи та в інтересах стабільного політичного устрою в Європі», - заявив Мерц.
Тут би поаплодувати, але невдовзі після цього глава німецького оборонного відомства пан Пісторіус заявив, що Берлін більше не має змоги передавати України перехоплювачі для систем Patriot, позаяк ФРН «вже вичерпала власні можливості». Не виключено, що так, дійсно, німці вичерпали власні можливості, однак питання, навіщо про це говорити на весь світ? Це питання тим більш актуальне, що саме уряд пана Мерца ще у травні 2025 року ухвалив досить розумне рішення про засекречення детальної інформації щодо постачання зброї Україні. Борис Пісторіус раніше ніколи не був помічений у симпатіях до Путіна та його посєкунчиків, але ось ця заява щодо браку у ФРН перехоплювачів для Patriot так чи інакше грає на користь недоімперії.
Водночас, як заявило Міноборони Великобританії, військовослужбовці з 11 країн «коаліції охочих» проведуть з 9 по 22 листопада навчання у Польщі під егідою Багатонаціональних сил для України (Multinational Force Ukraine, MNF-U), створених під командуванням Сполученого Королівства. Окрім британського та французького контингентів у маневрах візьмуть участь військовослужбовці з Бельгії, Німеччини, Іспанії, Литви, Нідерландів, Польщі, Туреччини, Швеції та Естонії.
«Ці навчання показують, що Великобританія і союзники активізують зусилля, готуючись до того моменту, коли в Україні настане мир. Це не гіпотетичний план, а реальна сила, яка готова прийти на допомогу Україні, як тільки бойові дії припиняться», - заявив міністр оборони Великобританії Вес Стритінг. За словами глави британського військового відомства, сили MNF-U можуть бути гранично оперативно спрямовані в Україну після припинення бойових дій. У так звану коаліцію охочих, нагадаємо, входять понад 30 країн, її «батьками-засновниками» стали Великобританія та Франція, тоді як США у ній не беруть участі. У січні поточного року лідери цього об’єднання підписали декларацію про намір розмістити війська в Україні одразу після укладання мирної угоди.
В Москві раніше виступали категорично проти подібних планів європейців, однак цього разу з піною біля рота ніхто на болотах не верещав. І це, вважають експерти, зовсім невипадково. Зокрема, політологиня Олеся Яхно констатує наступне: «З обережно-хорошого можна зазначити, що потихеньку змінюється рамка переговорного процесу. Хоч росіяни знову виставили Мединського як керівника російської переговорної групи, який асоціюється виключно з пропагандистською і водночас імітаційно-переговорною позицією РФ, все ж, сам перелік питань дещо змінився, і не так звані російські «першопричини» тепер домінують на порядку денному. І, навіть, не питання територій. Одним із значимих питань є бачення архітектури безпеки Європи, і це є великий плюс. Не дивлячись на триваючий терор Росії та певні протиріччя між Європою/Україною та США у цьому питанні. Це є плюс, бо дійсно є значимим питанням, у тому числі для РФ, повертаючи, допускаю, Кремль на землю, тобто, до реалій».
Наголосивши на тому, що з самого початку війни ще з 2014 року російська влада торгувала шантажем, експертка акцентувала: «Росія погрожувала, що захопить ще більше українських територій, якщо Україна добровільно не поступиться конкретними областями. Що застосує ядерну зброю, якщо Захід допомагатиме Україні, як мінімум - нарощуватиме гібридні дії. Таким чином, Кремль проявляв не лише силову компоненту, а й намагався змістити порядок денний переговорів, коли на поступки повинні йти усі, крім самої РФ, яка розпочала війну проти України, розірвала відносини із Європою і зруйнувала існуючу систему безпеки. Росія своїми діями сама призвела до формування нової стратегії стримування, НАТО 3.0 та того, що Україна де-факто є і буде вагомою складовою європейської безпеки загалом».
Те, підкреслює Олеся Яхно, наскільки ізоляціоністською по відношенню до РФ буде нова архітектура стримування напряму залежить від того, чи готова Росія, нарешті, зупинити військові дії «без маячні «першопричин», чи буде й надалі продовжувати військовий курс, включаючи прямі загрози Європі, зокрема й щодо розташування балістичних установок на території Білорусі.