Тристороння зустріч лідерів Китаю, Росії та США стала серйозним дипломатичним ударом по Європі, яка фактично опинилася осторонь процесів, що можуть визначити майбутнє світової політики, повідомляє The Telegraph.
На думку видання, зустріч у Шеньчжені привернула значну міжнародну увагу. Її вже називають потенційно знаковою подією, яка може сприяти зниженню глобальної напруженості. Водночас залучення до переговорів інших впливових держав, передусім європейських країн, могло б посилити шанси на досягнення стабільності. Однак наразі ключові питання обговорює вузьке коло лідерів, кожен із яких переслідує власні інтереси.
Для голови КНР Сі Цзіньпіна та президента США Дональда Трампа одним із головних пріоритетів є врегулювання тривалого торговельного конфлікту. Американський президент також розраховує, що особиста зустріч із російським диктатором Володимиром Путіним, перша після невдалого торішнього саміту на Алясці, допоможе йому домогтися припинення вогню в Україні.
Водночас Сі Цзіньпін і Путін зацікавлені у поглибленні двосторонньої співпраці, зокрема у військовій сфері та оборонному виробництві.
Зазначається, що зустріч у Шеньчжені вже порівнюють із Ялтинською конференцією. Проте між цими подіями є принципова відмінність: у Ялті європейські держави, принаймні формально, були представлені серед союзників і відігравали важливу роль у формуванні повоєнного порядку.
Натомість сьогодні Європа фактично не має впливу на порядок денний переговорів. «Сьогодні ж європейців просто не видно. Їм ледве вдається домогтися місця за столом переговорів, не кажучи вже про те, щоб визначати їхній порядок денний», – наголошує видання.
Причиною такого становища стала внутрішня слабкість Європи та нездатність її країн узгодити спільну позицію щодо ключових міжнародних питань, зокрема війни в Україні та ситуації навколо Ірану. Через це європейські держави дедалі більше опиняються на периферії глобальної політики.
Раніше ForUa повідомляло, чому Путін раптом погодився на участь європейців у мирних перемовинах.