Високий представник Європейського союзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель звернувся до міжнародної спільноти з проханням активізувати допомогу в підтримці глобальної продовольчої безпеки і попросив партнерів ЄС закликати Росію повернутися до переговорів щодо Чорноморської зернової ініціативи, а також утриматися від нападів на сільськогосподарську інфраструктуру України.
"Ясним і єдиним голосом ми можемо домогтися відновлення участі Росії в BSGI. Весь світ зацікавлений у відповідальному управлінні глобальною продовольчою безпекою. Ми в боргу перед людьми, які найбільше цього потребують", -процитувала його звернення Європейська служба зовнішніх справ.
Боррель нагадав, що 17 липня, майже через рік після підписання в Стамбулі, Росія вирішила не продовжувати Чорноморську зернову ініціативу (BSGI), яка дозволяє Україні експортувати сільгосппродукцію на світові ринки. Він навів слова генерального секретаря ООН, який назвав цю ініціатива "маяком надії для світу, який відчайдушно її потребує".
"До агресивної війни Росії проти України, найважливішого світового постачальника продовольства, п'ята частина світового ячменю вироблялася в Україні, а також шоста частина кукурудзи і восьма частина пшениці. Після того, як Росія вторглася в Україну, напавши на зернові поля й елеватори та заблокувавши українські порти, світові ціни на продовольство підскочили до рекордного рівня і поставили під загрозу таке необхідне продовольство для багатьох країн-імпортерів", - зазначив Боррель і додав, що метою BSGI було відновлення життєво важливого маршруту експорту агропродукції з України та зниження світових цін на продукти харчування.
Незважаючи на безліч проблем під час реалізації ініціативи, з серпня 2022 року експорт майже 33 млн тонн зерна і продуктів харчування з України до 45 різних країн зіграв важливу роль у зниженні світових цін на продукти харчування приблизно на 25% від моменту рекордного максимуму, досягнутого незабаром після нападу Росії. Понад половину експортованого Україною зерна, зокрема дві третини пшениці, було відправлено в країни, що розвиваються, зазначив представник ЄС.
За його інформацією, у межах Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) 2023 року Україна поставила 80% пшениці, закупленої для підтримки гуманітарних операцій, до найбільш неблагополучних із погляду продовольчої безпеки країн, як-от Афганістан, Джибуті, Ефіопія, Кенія, Сомалі, Судан і Ємен.
"Без маршруту через Чорне море ВПП доводиться закуповувати зерно в інших місцях за вищими цінами і з більш тривалим терміном поставки в той час, коли світ зіткнувся з безпрецедентною продовольчою кризою", - пояснив він.
Говорячи про невдоволення РФ щодо недостатнього полегшення її аграрного експорту, Боррель наголосив на відсутності аргументів цього факту та послався на загальнодоступні торговельні дані, які свідчать, що "експорт сільськогосподарської продукції з Росії процвітає".
Представник ЄС зазначив, що Росія отримала "важливі вигоди" від меморандуму про взаєморозуміння з ООН щодо експорту добрив, який був укладений паралельно з BSGI.
"ООН невпинно працює над уточненням нормативно-правової бази і взаємодіє з приватним сектором, щоб знайти спеціальні рішення для банківського і страхового секторів. Ці зусилля проводилися в тісній співпраці з ЄС та його партнерами", - констатував Боррель.
Він наголосив, що санкції ЄС проти РФ не вплинуть на глобальну продовольчу безпеку.
"Немає жодних санкцій щодо російського експорту харчових продуктів і добрив до третіх країн, і ЄС надав економічним операторам докладні інструкції, роз'яснивши, що ці поставки до третіх країн дозволено", - сказав представник ЄС і додав, що Європа працює з ООН, щоб дозволити відповідні платежі.
"Росія вирішила вийти з BSGI, використовуючи продовольство як зброю і поставивши під загрозу глобальне постачання продовольства", - зазначив Боррель і наголосив, що щоденні цілеспрямовані атаки РФ, спрямовані на знищення українських зерносховищ і портової інфраструктури в Чорному морі та на Дунаї, призвели до різкого зростання оптових цін на пшеницю і кукурудзу.
"Підвищена волатильність цін на продовольство, ймовірно, зберігатиметься доти, доки Росія навмисно наражає глобальні поставки продовольства на стрес, поглиблюючи глобальну кризу вартості життя та особливо гостро відчуваючи брак продовольства у людей у країнах, які залежать від імпорту", - сказав Боррель та наголосив, що це є неприйнятним та має бути рішуче засуджено.
Звернення Росії до вразливих країн, зокрема в Африці, з двосторонніми пропозиціями щодо обмежених поставок зерна, не вирішать створену РФ проблему, упевнений представник ЄС.
"Це цинічна політика навмисного використання їжі як зброї", - констатував він.
За інформацією Борреля, ЄС діятиме за трьома напрямами. По-перше, підтримуватиме зусилля ООН і Туреччини щодо відновлення Чорноморської зернової ініціативи. По-друге, ЄС зміцнюватиме "коридори солідарності" як альтернативні шляхи для експорту української сільськогосподарської продукції на світові ринки через ЄС. По-третє, ЄС збільшить фінансову підтримку найбільш нужденних країн і надасть їм EUR18 млрд на забезпечення продовольчої безпеки до 2024 року.
"Ми закликаємо міжнародну спільноту і всі країни активізувати свою допомогу на підтримку глобальної продовольчої безпеки. Ми просимо всіх наших партнерів закликати Росію повернутися до переговорів, як це вже зробив Африканський союз, а також утриматися від нападів на сільськогосподарську інфраструктуру України", - резюмував Боррель.