З огляду на те, що комунікаційні зусилля США та Ірану в Ісламабаді щодо умов завершення військового конфлікту не призвели до мирних домовленостей у понеділок, 13 квітня, Сполучені Штати розпочали морську блокаду іранських портів. Яким чином це може змінити вектор близькосхідного протистояння – далі в матеріалі ForUA.
Мирні перемовини високопоставлених делегацій США та Ірану в Ісламабаді, які складалися з трьох раундів завершилися без досягнення ключових домовленостей.
Американську делегацію очолював віцепрезидент Джей Ді Венс, до її складу також увійшли спецпосланець президента Стів Віткофф та зять Трампа Джаред Кушнер. До іранської делегації на чолі зі спікером парламенту Мохаммадом Багером Галібафом увійшли міністр закордонних справ Аббас Аракчі, його заступник Казем Гарібабаді, секретар Ради національної безпеки Алі Акбар Ахмадіан, а також голова Центробанку Абдольнасер Хематі.
Після завершення переговорів Джей Ді Венс був змушений визнати, що сторонам так і не вдалося погодити умови мирної угоди. «Ми провели низку змістовних обговорень із іранцями. Це гарна новина. Погана новина полягає в тому, що ми не досягли домовленостей, і я думаю, що це набагато поганіша новина для Ірану, ніж для США»,— заявив Венс, додавши, що американська сторона «дуже чітко окреслила свої червоні лінії, але іранська сторона вирішила не приймати їх».
«Нам необхідно побачити тверде зобов’язання, що вони не прагнутимуть ядерної зброї і не прагнутимуть інструментів, які б дозволили їм швидко її створити. Це основна мета президента Сполучених Штатів, і саме цього ми намагалися досягти в ході цих переговорів», - зазначив віцепрезидент США, за словами якого під час перемовин він кілька разів телефонував до Дональда Трампа.
Іранці також визнали наявність принципових розбіжностей з Білим домом. Зокрема, очільник делегації Мохаммад Багер Галібаф зазначив наступне: «У нас є добра воля та рішучість, але через досвід двох попередніх воєн ми не довіряємо іншій стороні. Америка зрозуміла наші логіку та принципи. Тепер для неї настав час вирішити, чи може вона завоювати нашу довіру чи ні».
Видання Axios з посиланням на свої джерела зауважує, що ключові розбіжності стосуються вимог іранської делегації зберегти за Тегераном право контролювати Ормузьку протоку, а також небажання відмовитись від накопичених запасів збагаченого урану. За словами співрозмовників видання, у Вашингтоні не чекали, що в Ісламабаді вдасться досягти мирної угоди, проте, як мінімум, розраховували «зберегти динаміку переговорів», що дозволить продовжити оголошений раніше двотижневий режим припинення вогню.
Як повідомило агентству Reuters пакистанське джерело, в ході переговорів «настрій з обох боків змінювався і під час зустрічі температура то підвищувалася, то знижувалася».
Власне, відсутність конкретних мирних домовленостей підштовхнула президента Трампа до радикального кроку.
«Вони обіцяли відкрити Ормузьку протоку, але свідомо цього не зробили, тому ВМС США, найкращі у світі, розпочинають процес блокади щодо всіх суден, які намагаються увійти або вийти з Ормузької протоки»,— написав очільник Білого дому у соцмережі Truth Social, пообіцявши, що блокаду разом із США забезпечуватимуть й інші країни.
«Ми також розпочнемо ліквідацію мін, які іранці спустили на воду. Усі іранці, хто відкриє вогонь по нас чи мирним судам, будуть стерті в порошок»,— пригрозив нинішній господар Овального кабінету.
Коментуючи ситуацію навколо Ормузької протоки, Трамп звинуватив владу Ірану у «вимаганні» і підкреслив, що США не піддадуться жодному тиску. Він підтвердив, що під час переговорів в Ісламабаді сторонам так і не вдалося домовитися щодо іранської ядерної програми і запевнив, що військові США «покінчать з тим малим, що залишилося від Ірану».
ВМС США для блокади Ормузької протоки діятимуть в Оманській затоці та Аравійському морі. Про це йдеться в повідомленні морським перевізникам від імені Центрального командування США (CENTCOM). «Будь-яке судно, яке входить до зони блокади або виходить з неї без дозволу, підлягає затриманню, примусу до зміни курсу та захоплення», — йдеться в оприлюдненому документі. Окремо зазначається, що блокада поширюватиметься на «всю берегову лінію Ірану, включаючи порти та нафтові термінали». Обмеження набули чинності в понеділок, 13 квітня о 14:00 за Грінвічем (17:00 за київським часом).
Якщо нейтральні судна не направляються до пов’язаних з Іраном пунктів призначення або з них, то ВМС США не перешкоджатимуть їх проходу через Ормузьку протоку, запевнили в CENTCOM. Там також наголосили, що буде дозволено перевезення гуманітарних вантажів — продуктів харчування, медикаментів та інших товарів першої необхідності — за умови проходження належної перевірки.
Спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер Галібаф, реагуючи на американську блокаду, підкреслив, що ціни на пальне у США невдовзі «злетять до небес» і закликав «насолоджуватися» нинішніми цифрами на табло АЗС.
«Переговори в Ісламабаді зазнали невдачі через фундаментальний розрив у сприйнятті того, хто має більше підстав поступатися.
Вашингтон вступив у переговори з припущенням, що тижні кінетичного тиску достатньо підірвали іранські позиції, щоб змусити до суттєвих поступок. Тегеран вступив із протилежним переконанням: він витримав удари, зберіг ядерну програму, утримав контроль над Ормузькою протокою і продемонстрував здатність відповідати на кількох аренах одночасно. З погляду Ірану, це не позиція сторони, що програє — це позиція сторони, яка вижила і тепер прийшла фіксувати результати. Цей розрив між американськими очікуваннями та іранським самосприйняттям і є справжньою причиною провалу», - наголошує директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
Підкресливши, що переговори формуються не лише об’єктивною реальністю, а й керуються сприйняттям, експерт резюмував: «А коли сприйняття сторін принципово розходяться щодо того, хто знаходиться в сильнішій позиції, угода стає структурно неможливою. Ядерна програма є центральним і найскладнішим вузлом. США вимагали повного припинення збагачення урану і вилучення або знищення накопичених запасів. Іран категорично відмовився обговорювати право на збагачення як таке — це для Тегерана питання суверенітету, а не переговорний інструмент. Достеменно невідомо, в якому стані перебуває іранська ядерна програма, але принаймні на зараз вона залишається головним козирем Ірану. Другий момент — Ормузька протока. США наполягали на повному і безумовному відкритті протоки для комерційного судноплавства. Іран погодився лише на координований прохід через власні збройні сили — тобто де-факто зберіг контроль і право стягувати збори. Це не поступка, а легітимізація нової реальності: Іран вже контролює протоку і хоче, щоб це було визнано офіційно, а не скасовано. Третій — балістичні ракети. США включили вимогу щодо обмеження ракетної програми. Іран вважає її стратегічною страховкою і відмовляється її обговорювати. Це його єдиний реальний засіб стримування після того, як ядерні об’єкти зазнали часткових ударів».
На переконання Ігоря Семиволоса, всі три точки незгоди є для Ірану не переговорними позиціями, а червоними лініями, «що принципово відрізняє поточну ситуацію від попередніх раундів — включно з Женевою, — де простір для маневру існував хоча б формально». Якщо жодна зі сторін не змінить свого базового сприйняття, підсумовує Ігор Семиволос, новий перемовний раунд буде продовженням провалу, а не виходом з нього.
Водночас, відомий вітчизняний дипломат Костянтин Єлісєєв вважає, що спроби домовлятися про «великий мир» без зупинки бойових дій — це хибна логіка, яка лише затягує конфлікт. «Ситуація в регіоні залишається крихкою, і її розвиток може ще не раз здивувати. Навіть після досягнення домовленостей жодної стабільності не гарантовано. У таких умовах перемагає не той, хто лише реагує, а той, хто має чітку, скоординовану і довгострокову стратегію. Окрема тема — ядерний фактор. Навіть сама риторика про застосування ядерної зброї створює небезпечні прецеденти. Перетин цієї межі руйнує глобальні правила гри й відкриває шлях до неконтрольованої ескалації. Саме тому — це червона лінія, яку не можна переходити», - констатує він.
Поряд з тим, наголошує Костянтин Єлісєєв, менше уваги до Ірану і Близького Сходу означає більше уваги до України. Той, хто втрачає увагу світу, акцентує дипломат, втрачає і частину підтримки, позаяк війна йде не лише на полі бою, а й за глобальний порядок денний.
Тим часом Дональд Трамп у понеділок ввечорі, спілкуючись в Овальному кабінеті з журналістами, розповів про телефонний дзвінок від представників Ірану, які, за його словами, забажали укласти угоду. Заяву американського президента наводить Sky News. На питання про ключовий перемовний камінь спотикання очільник Білого дому відповів, що він стосується ядерної програми.