Напередодні багато в чому вирішальних в глобальному вимірі парламентських виборів в Угорщині, Володимир Зеленський вступив у заочну полеміку з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, котрий днями побував у Будапешті, де озвучив відверто антиукраїнські тези. Детальніше про те, до чого може зрештою призвести дане словесне дербі на найвищому рівні – далі в матеріалі ForUA.
У четвер, 9 квітня, Володимир Зеленський, коментуючи висловлювання Джей Ді Венса «про торги щодо кількох квадратних кілометрів території» між Україною і РФ, заявив, що віцепрезидент США не бере участі у мирних перемовинах. Нагадаємо, під час нещодавнього візиту до сусідньої Угорщини американський високопосадовець, аналізуючи переговорний процес щодо врегулювання російсько-української війни, поставив під сумнів доцільність суперечки за «кілька квадратних кілометрів», вочевидь, натякаючи на те, що Київ повинен піти на територіальні поступки.
«Віцепрезидент, при всій повазі, не бере участь у перемовинах США та України і РФ. І я думаю, що якби він і інші посадові особи брали участь у цих перемовинах, напевно... вони б глибше розбиралися, що таке «клаптик», що таке… територія України, незалежна територія України», – сказав нинішній очільник Банкової, реагуючи на заяви Венса.
Зазначимо, що на тлі відверто абсурдних в усіх сенсах «територіальних» заяв, 41-річний Джей Ді Венс вздовж і поперек вихваляв чинного прем’єра Угорщини Віктора Орбана за його «позицію» щодо України, повсякчас підкреслюючи, що саме він, окрім, звісно ж Трампа, зробив найбільше з усіх світових лідерів задля припинення російсько-української війни.
«Все, що зробив для миру в Україні Орбан, це блокував допомогу Україні і закликав віддати Путіну все, що той хоче, аби Путін припинив війну. План просто фантастичний своїм цинізмом. Але дуже цікаво, як синхронно і потужно, з усіх сил, Орбана на виборах підтримують Трамп і Путін. Кожен, у кого є мізки, розуміє, чому такі різні сили, як США і Росія однаково хочуть виграшу Віктора Орбана. І Росії Путіна, і Америці Трампа не потрібна сильна і незалежна Європа. І один, і інший старі психопати прагнуть зруйнувати Європу. Вони використовують Орбана як таран, який має саботувати європейські інститути та блокувати всі рішення ЄС, щоб зробити Євросоюз недієздатним, а Європу – слабкою і вразливою. Саме ця, єдина спільна мета Путіна і Трампа – знищити Європу, є причиною припинення американської допомоги Україні за часів Трампа. Нагадаю, після того, як президент Байден щорічно виділяв Україні допомоги від США на 60 млрд доларів, Трамп виділяє нуль. Саме про знищення суб’єктності Європи Трамп і Путін домовлялися на зустрічі в Анкоріджі. Саме про це щоразу говорив з Путіним Віткофф, коли тусувався в столиці фашистської федерації з головним упирем і домовлявся про розподіл грошей», - зазначає відомий блогер та військовослужбовець Сергій Марченко.
Акцентувавши на тому, що наразі єдиний гравець, який може врятувати Європу від знищення руками Трампа і Путіна, це Збройні сили України (ЗСУ), він наголосив: «Саме тому так ненавидять Україну Трамп і Путін. Саме тому притомні європейські партнери розгорнули безпрецедентну кампанію інтеграції українського ВПК в європейський. Саме тому дорослі політики Європи так борються за Україну, як свого союзника в майбутній війні за Європу. Якщо Європа буде з Україною, Трампу і Путіну нічого не світить».
Водночас політолог, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру «Обʼєднана Україна», професор КНУ імені Тараса Шевченка Ігор Петренко, зауважує наступне: «Історія з візитом Венса до Будапешту вартує окремої уваги кожного, хто хоче розуміти, як працює сучасна геополітика на низькому жанрі. Віцепрезидент найпотужнішої країни світу прилетів за кілька днів до парламентських виборів в іншу країну – і відкрито, з трибуни, агітував за чинного премʼєра. Не натякав, не дипломатично «висловлював підтримку», а буквально сказав: «Я тут, щоб допомогти Орбану, чим можу». Потім зателефонував Трампу на сцені мітингу перед кількома тисячами людей – і президент США через гучний звʼязок зізнався Орбану в «любові». Першого разу Трамп, щоправда, не взяв трубку – автовідповідач повідомив, що голосова скринька не налаштована. Символічно, правда? І от цей самий Венс з тієї ж трибуни заявляє, що Брюссель «руйнує Угорщину», що українська розвідка «втручається у вибори» в Угорщині та США, а найбільший внесок у закінчення війни в Україні зробили... Трамп і Орбан. Два «миротворці», один із яких – за опублікованою Bloomberg стенограмою – у жовтні 2025 року казав Путіну по телефону: «Я до ваших послуг. У будь-якому питанні, де я можу бути корисним». І порівнював себе з мишею, яка допомагає леву. Путін, кажуть, сміявся».
Задавшись цілком логічним запитанням про те, а навіщо апріорі Білому дому уся ця угорська виборча «каша», експерт констатував: «Орбан для Трампа – це не просто ідеологічний союзник. Це робоча модель. Той самий приклад, яким MAGA-рух захоплюється і на який посилається: контроль над медіа, придушення опозиції, зручна виборча система, пряма конфронтація з ліберальними інституціями. Орбан – це ікона глобальних правих, від Мілея до Вайдель, від Вілдерса до Трампа. Якщо Орбан програє Петеру Мадяру, лідеру опозиційної «Тиси», який, за даними незалежних опитувань, випереджає Фідес на 10–20 відсотків серед визначившихся виборців – це буде символічний удар по всьому руху. Наратив «ми перемагаємо скрізь» розсиплеться. Тому Венс їздив в Угорщину, а дещо раніше і Рубіо. Це не дипломатія. Це рятувальна операція. Що з цього Україні? Нічого доброго. Венс озвучив фактично три меседжі. Перший: Україна – агресор, який «втручається» у демократичні процеси. Другий: саме ті, хто підтримував Україну і санкції, «зробили Росію сильною». Третій: Орбан і Трамп – головні миротворці, чий підхід – «зрозуміти інтереси обох сторін» – єдино правильний. Це повна інверсія реальності. Людина, яка пропонувала Путіну свої послуги, стає «борцем за мир». Країна, яку бомблять щоночі, «втручається». А ті, хто запроваджував санкції проти агресора – «винні» в його посиленні».
В ситуації, що склалася, на переконання Ігоря Петренка, утішатися можна лише одним, а саме тим, що буквально всі опитування показують: партія Орбана ймовірно на прийдешніх виборах пролетить, як фанера над однією з європейських столиць. «За результатами голосування 12 квітня побачимо, чи дійсно Орбан програє вибори, в які Вашингтон вклав стільки зусиль. Якщо так – це буде чудовий приклад того, що навіть любов президента США, висловлена через гучний звʼязок на мітингу, не замінить довіри власного народу», - резюмує Ігор Петренко.
Натомість директор Агентства з реформування сектору безпеки, генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун робить наступний акцент: «Якщо дивитися на Джей Ді Венса не через окремі статті у ЗМІ, а через його біографію, політичну еволюцію та зовнішньополітичні позиції, то це типовий представник нового покоління американських правих політиків, які поєднують популістський консерватизм, ізоляціонізм у зовнішній політиці та культурний традиціоналізм. Джей Ді Венс — це не класичний республіканець часів Рейгана чи Буша. Це політик нової хвилі, який виріс із середовища так званого MAGA-руху (політичної орбіти Дональда Трампа), і його політична кар’єра є прикладом того, як у США формується нова еліта постглобалістського типу. Він ветеран війни в Іраку, юрист, автор відомої книги Hillbilly Elegy, яка зробила його публічною фігурою як інтелектуального представника «забутої білої Америки» — депресивних регіонів, які стали соціальною базою трампізму. Його політична роль сьогодні визначається тим, що він став одним із ключових ідеологічних провідників зовнішньополітичної концепції Трампа».
Сучасна роль у політиці США Венса, вважає Віктор Ягун, є значно більшою, ніж просто посада: «Він фактично є одним із формувачів ідеології нового американського консерватизму, який поєднує економічний націоналізм, скепсис до глобалізації, критику Європи та прагнення переглянути систему союзів США. Це видно і з його останніх заяв, де він критикує європейські країни за підхід до війни та енергетичної політики і закликає до швидшого політичного врегулювання війни. Його ставлення до України можна описати як інструментально-прагматичне: Україна для нього не цінність сама по собі, а елемент переговорної архітектури між великими державами. Саме тому він робить акцент не на військовій перемозі України, а на припиненні війни через домовленості. В Україні ж ставлення до Венса переважно стримано-критичне. Його сприймають як політика, який представляє табір американських еліт, що можуть зменшити підтримку України або змусити її до компромісів. Особливо негативно сприймаються його різкі публічні дискусії з українським керівництвом та критика української позиції щодо війни».
На переконання експерта, Венс — це не антиукраїнський політик у класичному розумінні, а «представник американського стратегічного реалізму нового типу».
«Для нього (Венса – Ред.) головне питання звучить не «хто правий», а «скільки це коштує Америці і що вона з цього отримує». І саме тому він важливий для України: він символ того, що у США формується політична група, яка дивиться на війну не через моральну оптику, а через баланс ресурсів, ризиків і вигоди. Тобто, Венс — це не проблема України. Венс — це сигнал. Сигнал того, що в американській політиці зростає табір, який розглядає війну як витратний актив, а не як боротьбу за принципи. І головне питання для України тут не в тому, подобається нам Венс чи ні. Головне питання — чи зможе Україна залишатися стратегічно потрібною для таких політиків. Бо в їхній логіці виживають не ті, кого підтримують із симпатії, а ті, без кого не можуть обійтися», - підсумовує Віктор Ягун.