Вісім років збройного конфлікту і півтора місяця повномасштабної війни перетворили Україну на одну з найбільш замінованих країн світу. Російські війська залишили по собі десятки тисяч смертоносних "нагадувань" про це.
За оцінками уряду, щодня українські сапери знешкоджують по 4-5 тисяч вибухонебезпечних предметів. Відступаючи на півночі і сході країни, війська РФ рясно замінували територію і житлові будівлі українців.
Процес знешкодження в десятки разів триваліший і складніший, ніж мінування. Українська влада планує залучити до нього іноземних фахівців і вже почала роботу над створенням Міжнародного центру розмінування. Крім того, уряд поставив задачу розробити державну протимінну стратегію. Це не лише про пошук і знешкодження вибухонебезпечних предметів, але й про вивчення цієї теми в школах.
Тим часом весна і початок посівної диктують українцям свої правила. Багато хто з них починає копати городи, нехтуючи тим, що кожен наступний удар лопати об землю може стати останнім.
Небезпечні знахідки
- Бабах!!
- Ей, це зовсім не смішно!
Петро (ім'я змінено), 50-річний мешканець Києва, сміючись, піднімає хвостовик мінометної міни і показує своїй дружині Катерині (ім'я змінено). Вона не розділяє ентузіазму чоловіка і вимагає від нього не чіпати уламок боєприпасу. Цю знахідку подружжя знайшло на підлозі всередині своєї дачі, яка розташована за пару кілометрів від розбомбленої росіянами Бородянки в Київській області.
Дачний масив не сильно постраждав. Російські військові його оминули, але оскільки будинки розташовані недалеко від траси "Київ - Чоп", де стояла колона РФ, то в деякі з них прилетіли снаряди і міни. Повністю вигоріли лише 3-4 будинки. Ще 10 залишили на собі відбитки бойових дій.
Один такий "відбиток" прилетів прямо в дах будинку Петра і Катерини. Від вибуху всередині дачі побився посуд, посікло стіни і вікна. На стелі залишилась дірка розміром майже півтора метра в діаметрі.
Ще одна міна стирчить у асфальті поряд з будинком. Вона не розірвалась, тому її дбайливо відгородили мішками з піском і позначили червоною ганчіркою і пляшкою шампанського.
Такі 82-міліметрові міни несуть в собі велику небезпеку. Один такий снаряд начинений 400 грамами вибухової речовини, а уламки розлітаються на 30-50 метрів. При близькому розриві, навіть якщо вони не потрапили в людину, можлива серйозна контузія.
Петро і Катерина перебули російську окупацію Київської області в столичній квартирі. Вони знали, що їхня дача постраждала. Для її розмінування вони заздалегідь подзвонили в Державну службу з надзвичайних ситуацій.
"Але там сказали чекати, тому що черга дуже велика і заявок дуже багато. Скільки чекати, вони не сказали. Ми вирішили тоді самі на свій страх і ризик з'їздити на дачу і подивитись, що там", - пояснює Катерина ВВС News.
Вибухонебезпечні знахідки її налякали. Але на дачу все одно треба буде ще їздити, каже вона, бо весна у розпалі і скоро час копати городи.
Загроза під ногами
"Так, в нас немає у людей культури поводження з вибухонебезпечними предметами", - каже експерт "Асоціації саперів України" Ігор Молодан, коментуючи питання щодо розважливості українців при виявленні мін, снарядів і бомб. Його організація залучена до процесу розмінування деокупованих територій і також веде інформаційну компанію серед населення щодо поводження з такими знахідками.
Свідчення про випадкові підриви цивільних на звільнених Київщині, Чернігівщині і Сумщині з'являються мало не щодня. Усі вони знехтували нормами безпеки, до яких закликає влада.
Наприклад, в селі Гавронщина місцеві жителі зайшли до необстеженого вибухотехніками будинку. В підвалі російські військові залишили розтяжку. В підсумку, троє цивільних осіб отримали травми від вибуху.
В Бучанському районі бригада електриків прямували через село Наливайківка і наїхала на міну. Водій та електромонтер отримали травми різного ступеню тяжкості і госпіталізовані. На початку квітня 46-річний киянин віз матері медикаменти до Вишгородського району. На лісовій дорозі поряд з селом Феневичі чоловік підірвався на вибухівці і загинув на місці. Також не пережив наїзду на протипіхотну міну тракторист з села Нова Басань на Чернігівщині. Він вивозив сміття і повертався полем додому.
На Сумщині підірвалась на міні бригада електриків. Один загиблий і 4 травмованих.
Експерт Ігор Молодан пояснює, чому росіяни позалишали на українській землі так багато вибухових предметів, в чому був їх інтерес.
"По-перше, вони заміновували підходи до своїх підрозділів, до місць, де вони окопувались чи робили блокпости. Це світова практика будь-якої армії. А по-друге, вони робили це і для залякування. Ставили розтяжки в житлових будинках, заміновували цивільні автомобілі, ставили протипіхотні міни на подвір'ях", - каже він.
За його словами, зараз сапери найчастіше знаходять саме протипіхотні міни ще радянського зразка і гранати на розтяжках.
Вони можуть бути заховані будь-де. Вибухотехніки вже знаходили заміновані дитячі іграшки, пральні машинки, мішки з картоплею, дитячі майданчики. Крім того, військові РФ не гребували мінувати трупи людей і тварин.
"Часто росіяни залишали вибухівку у меблях - у шафах, у шухлядах. Вбивали домашніх тварин і підкладали під тушки такі сюрпризи", - розповідає ВВС News Роман Радавчук, керівник групи піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення Київського обласного управління ДСНС.
Саме зараз він із колегами майже у щоденному режимі працює над розміновування сіл Макарівської об'єднаної територіальної громади. Графік роботи - з 7 ранку і до пізньої ночі.
Те, що можна вивести на спецмайданчик, вивозять і знешкоджують там. Все інше - підривається прямо на місці, пояснює Роман. Це "робота на роки", зітхає він.
Коли Україна стане безпечною?
За даними "Асоціації саперів", станом на зараз забруднено вибуховими предметами близько 82 тисяч квадратних кілометрів України. Це майже 15% від загальної площі держави. Орієнтовна вартість очищення території таких масштабів - 250 млрд доларів. Для розуміння, ця сума на 20% більше річного ВВП України за 2021 рік.
Повне розмінування країни займе до 70 років, прогнозують експерти.
"Світова статистика говорить, що 1 рік війни - це 8 років розмінування. В нас вже 9-й рік війни триває, то, відповідно, шлях розмінування буде довготривалий", - каже Ігор Молодан.
За його словами, зараз сапери зосереджені на розмінуванні деокупованих територій півночі, щоб місцеве населення могло скоріше повернутись до своїх осель. Цю процедуру планується закінчити до кінця року.
"Якщо брати Київщину, то один місяць її окупації дорівнює 8 місяцям її розмінування", - додає експерт.
Сергій Шумигора, начальник аварійно-рятувального загону спеціального призначення головного управління ДСНС у Київській області, каже, що столичний регіон був складним у цьому аспекті ще до війни.
"І до війни Київська область була складною у плані розмінування - було дві битви за Київ у Другу світову. Тому кожного року знаходили дуже багато боєприпасів. Люди викликали, і планово до 20 гектар за рік перевіряли", - каже він BBС News.
Ще до російського вторгнення, зазначає піротехнік, фахівці ДСНС виїжджали 2-3 рази на тиждень і знаходили 5-10 боєприпасів в Київській області.
З початком війни піротехніки виїжджають щодня. За день тільки в одній області можуть знайти 150-300 боєприпасів.
У першу чергу вибухотехніки розміновували дороги, територію вздовж трас, перевіряли кинуту техніку. Потім саперів перекинули у міста - Буча, Ірпінь, Гостомель. Там набагато складніше працювати, каже Шумигора, бо у місті треба перевіряти все - і сам підозрілий предмет, і територію навколо нього.
Інколи, крім вже звичних гранат і мін, трапляються і "екзотичні" знахідки. Це частини ракет "Калібр" і "Іскандер". Для їх знешкодження в ДСНС створено спеціальний центр інформації, що вивчає техніки розмінування нових боєприпасів.
Серед новітніх смертельних розробок РФ, що вона залишила в Україні, також ПОМ-3 ("Медальйон"). Це міна з сейсмічним датчиком для виявлення наближення людини та викиду заряду вибухівки в повітря. Її радіус дії 16 метрів, а проникаючий характер осколків спеціально розроблений для націлювання на очі, шию та пахову область людини.
ДСНС закликають громадян виконувати просту послідовність дій при виявленні підозрілих предметів. Ні в якому разі не торкатись їх, відійти не менше ніж на 100 метрів, огородити місце знахідки підручними речами (палицями, ганчірками, камінням) і викликати фахівців за номерами 101 чи 102. Крім того, фахівці радять ходити лише звичними маршрутами по асфальтованих доріжках і не використовувати мобільні телефони поруч зі знайденими мінами.
На сайті Державної служби з надзвичайних ситуацій можна залишити онлайн заявку на знешкодження виявленого боєприпасу.
Станом на 16 квітня було знешкоджено вже майже 65 тисячі смертоносних знахідок. При цьому вдалось обстежити близько 9 тисяч гектарів, тобто лише 0,1% від усієї забрудненої території України.