Історично так склалося, що курсом валют цікавляться всі українці. Не важливо, планують купувати валюту чи вже мають збереження в ній.
Опосередковано зміна значень на табло обмінників впливає на всіх. Щонайменше вона позначається на вартості імпортних товарів та пального.
Попри торішні очікування влади та прогнози банкірів, у 2021 році гривня зміцніла щодо долара на 3,5%. Ще два місяці тому різниця була удвічі більшою: 7,3%.
Упродовж майже всього року гривню підтримували високі ціни на ключові експортні групи українських товарів та стримана політика Національного банку, яка проявлялася в мінімальному втручанні в перенасичений валютою ринок.
Можливо, зараз долар коштував би менше 26 грн, та на настроях інвесторів зіграв психологічний чинник: новини про стягування військ РФ до кордонів України. Останні швидко повернули національну валюту ближче до рівнів 2020 року.
Як вплине енергетична криза на валютний ринок, чи слід очікувати стрибка американської валюти з приходом морозів та скільки коштуватиме гривня в кінці 2022 року?
Прогнози не справдилися
Ті, хто рік тому купували валюту для заробітку на різниці курсу або прагнули не втратити зароблене, програли.
У кінці 2020 року за американський долар давали 28,27 грн. За прогнозами опитаних ЕП банкірів та представників інвестиційних компаній, у 2021 році гривня мала б триматися на цьому ж рівні або принаймні не падати.
Однак прогнози не справдилися. На відміну від 2020 року, у 2021-му гривня постійно зміцнювалася. Свого піку цей тренд досяг 22 жовтня, коли за долар давали 26,2 грн, що на 7,3% менше, ніж на початку року.
Можливо, гривня і далі б зміцнювалася, однак тренд перервали новини про стягування Росією військ до українського кордону. Додалося до цього й рекордне зростання цін на енергоресурси.
Пройти рік краще, ніж очікувалося, гривні допомогла ситуація на світових товарних ринках. Ціни на товари українського експорту били рекорди. Водночас імпорт, зокрема енергоресурси, почали дорожчати лише в останні місяці року.
"Значну підтримку національній валюті надавали високі ціни на товари експорту та рекордний урожай. У 2021 році врожай зерна, найімовірніше, перевищить 84 мільйони тонн.
Це означає зростання на 30% порівняно з 2020 роком та перевищення попереднього рекорду 2019 року більш як на 10 мільйонів тонн", – зазначає начальник аналітичного відділу "Альфа-банку України" Олексій Блінов.
Крім високих цін на агропродукцію, у першій половині 2021 року рекордними були й ціни на залізну руду. Цим зростанням навіть хотіла скористатися влада для отримання додаткових надходжень до бюджету.
Крім високих цін на товари українського експорту, гривню підтримували значні обсяги переказів трудових мігрантів. За прогнозами НБУ, у 2021 році вони можуть сягнути 14,3 млрд дол, тоді як у 2020 році вони становили 12,12 млрд дол.
Утім, не все було так гладко. Крім економічних факторів, на курс гривні впливали психологічні чинники. Ключовим з них залишається ймовірність масштабної військової агресії РФ.
Уперше про цей ризик заговорили навесні. Тоді самі лише повідомлення про стягнення Росією військ до кордонів підвищили курс долара з 27,6 грн до 28,06 грн.
Знизилася напруга лише після того, як президенти Росії та США в квітні провели телефонну бесіду, під час якої домовилися про саміт у Женеві.
З новою силою інформація про можливе військове вторгнення почала поширюватися в західних медіа восени.
Із середини листопада до 7 грудня гривня знецінилася майже на 5% до 27,37 грн за дол. Доливали олії до вогню заяви українських високопосадовців.
"Причини "просідання" гривні в листопаді – політична нестабільність та інформація про можливу військову кампанію Росії проти України, страхи інвесторів-нерезидентів на цьому тлі та заяви Кабміну про повне фінансування бюджету в останній місяць року попри дефіцит 100 мільярдів гривень", – каже начальник департаменту персональних банківських послуг Укрсиббанку Ігор Левченко.
Іноземні інвестори справді нервово реагували на новини зі сходу України. Найкраще це демонструвало зростання дохідності українських євробондів. Нервозність простежувалася і в обсягах інвестицій в облігації Мінфіну.
Вірогідно, гривня могла б закінчити рік у набагато кращій формі, якби Росія не вдавалася до звичних терористичних методів ведення своєї зовнішньої політики. Тим більше, що таке зміцнення лише привітали б у Нацбанку.
Для регулятора 2021 рік минув під знаком інфляції. У вересні ціни в Україні зросли на 11% порівняно з вереснем 2020 року. Під кінець року темпи інфляції зменшилися до 10,3%, однак це все одно вдвічі більше, ніж планував НБУ.
Зміцнення гривні щодо долара вигідне для Нацбанку. Воно допомагає здешевити імпортні товари та послуги, частка яких у споживчому кошику українців залишається високою, і тим самим загальмувати інфляцію.
Офіційно регулятор підігравання на користь гривні заперечує, однак влітку він оголосив про зменшення в чотири рази обсягів купівлі валюти. Таким чином НБУ ніби послав сигнал ринку, що готовий менше втручатися в зміцнення гривні.
Якою гривня входить у 2022 рік
Висока інфляція у 2021 році стала викликом не лише для українського центрального банку. Вона боляче вдарила по всьому світу: від країн, що розвиваються до найбільших світових економік.
У США річна інфляція в листопаді сягнула максимуму з 1982 року – 6,8%, хоча ціль ФРС – 2%.
Рекордних рівнів інфляція сягнула в ЄС і навіть у Японії, яка раніше безуспішно намагалася прискорити зростання цін для пришвидшення росту економіки.
Для стримання інфляції центральні банки вдаються до запровадження більш жорстких монетарних політик. Десь, як в Україні, уже підвищують облікові ставки, а десь лише оголошують про такі наміри.
Якщо 2020 рік пройшов під знаком карантину та необхідності підтримки економік грошовими стимулами, а 2021 рік – під знаком рекордно високої інфляції, то 2022 рік стане роком тейперингу.
Тейперинг – це згортання економічних стимулів та перехід до більш жорсткої монетарної політики. Зазвичай цей термін застосовують до політик провідних центральних банків, зокрема ФРС.
Остання оголосила про прискорення темпів згортання програми викупу активів, запровадженої у 2020 році.
Завдяки їй ФРС щомісяця друкувала по 120 млрд дол, викуповуючи держоблігації уряду США (80 млрд дол) та іпотечні облігації (40 млрд дол).
Більш жорстка монетарна політика означає завершення епохи дешевих грошей. Найбільше це вдарить по ринку цінних паперів, який безпрецедентно зростав протягом майже всього карантину.
Постраждають також економіки країн, що розвиваються, зокрема України: через ріст ставок у США інвестиції в ці країни будуть ставати дорожчими.
"Якщо програми згорнуть надто швидко, то на глобальних ринках почнеться падіння цін на більшість ризикованих активів. Водночас вільні кошти вкладатимуться в активи-сховища, такі, як долар.
Це може зміцнити долар, що є поганою новиною для всіх ринків, що розвиваються, включаючи Україну. Сильний долар означатиме слабку гривню", – пояснює трейдер групи ICU Віталій Сівач.
Аби зберегти кошти іноземних інвесторів, висхідні країни підвищують облікові ставки. Між ними виникла боротьба за капітал. Україна не програє, якщо вестиме жорсткішу політику, роблячи кредити дорожчими для бізнесу та населення.
Погіршення умов на світових фінансових ринках – не єдиний виклик для гривні. Негативно на курс у 2022 році впливатиме й погіршення умов зовнішньої торгівлі товарами.
"У 2022 році ефект рекордного врожаю вщухатиме. Баланс цін зовнішньої торгівлі суттєво погіршився на тлі зростання цін на енергоносії. Це зумовлюватиме розширення дефіциту торговельного балансу України, спричиняючи помірний тиск на обмінний курс", – додає Блінов.
Через енергетичну кризу в Європі та світі Україні потрібно буде витрачати набагато більше коштів на імпорт нафти та газу. Ціни на блакитне паливо сягнули 1 700 дол за тис куб м.
Через брак вугілля на складах українських ТЕС влада розробляє плани переведення їх на газ. Як наслідок, його споживання зростатиме набагато швидше. Через це зростуть обсяги імпорту, який ударить по гривні.
У холодну зиму ціни на газ зростатимуть сильніше, спричиняючи ще більшу девальвацію гривні. При цьому надходження валюти від експорту протягом року будуть слабшати.
"Ціни на сировину у 2022 році навряд чи будуть показувати цьогорічні темпи росту. Зважаючи на це, підтримка гривні з боку високих експортних тарифів зменшуватиметься. Якщо імпорт почне переважати над експортом, тиск на гривню посилиться", – констатують в інвесткомпанії Blackshield Capital Group.
У 2022 рік гривня увійде з кількома ризиками. Актуальним залишається ризик військового вторгнення Росії в Україну.
Кремль продовжує зосереджувати свої війська неподалік східних кордонів України, відкрито погрожуючи світові, якщо Україна стане членом НАТО.
Це лякає інвесторів. У разі загострення ситуації вони виводитимуть свої кошти за кордон, послаблюючи курс гривні.
Актуальним залишається й ризик нових хвиль коронавірусу. 18 грудня в Україні зафіксували перший випадок зараження новим штамом вірусу "Омікрон".
Оскільки цей штам більш заразний та стійкіший до вакцин, то його поширення може призвести до нової хвилі пандемії, нових карантинних обмежень та уповільнення економіки.
Хоча "Омікрон" може зіграти на користь гривні. Якщо уряд знову запровадить жорсткий карантин, це може сповільнити споживання, зокрема імпортних товарів. Це пом’якшить вплив енергетичної кризи на торговельний баланс України.
На відміну від ситуації на світових товарних ринках та ринках капіталу, розрахувати, як на курс гривні впливатимуть нова хвиля пандемії та подальші дії Росії, майже неможливо. Це створює чимало невизначеності в прогнозуванні курсу на 2022 рік.
Яким може бути курс
Прогноз курсу валют на 2022 рік виглядає як відповідь на рівняння з багатьма невідомими. Кількість цих невідомих може то збільшуватися, то зменшуватися, а їхні значення можуть грати і на користь гривні, і проти неї.
Прогнози курсу не завжди збуваються, однак вони є важливим джерелом інформації. Такі передбачення окреслюють уявлення учасників ринку про те, яким цей ринок може бути в майбутньому.
Традиційно найбільшим песимістом щодо майбутнього гривні є український уряд. Ухвалений на початку грудня бюджет на 2022 рік Кабмін побудував на курсі 28,6-28,7 грн за дол.
Оцінки курсу долара від учасників ринку дещо скромніші, проте вони переважно передбачають девальвацію гривні.
"За базовим сценарієм нашого макроекономічного прогнозу, середньорічний обмінний курс гривня-долар у 2022 році очікується на рівні 28,2. Для порівняння: за підсумками 2021 року середньорічний курс становитиме 27,3 гривні за долар", – зазначає Блінов.
Банкіри очікують, що у 2022 році на курс валют активно впливатимуть сезонні фактори.
"Курсова динаміка перебуватиме під одночасним впливом девальваційних та ревальваційних факторів, що балансуватимуть ринок. Сезонність залишиться, але коливання потягом року будуть незначними", – вважає головний менеджер з макроекономічного аналізу "Райффайзен банку" Сергій Колодій.
На кінець 2022 року в банку прогнозують курс 28 грн за дол. Такий же прогноз дають і в групі ICU, хоча допускають, що протягом року долар може підскочити вище 29 грн.
"На початку року доведеться купувати газ у сховища, щоб пройти опалювальний сезон. Аграріям потрібно буде поповнювати запаси пального та добрив. Це може негативно позначитися на курсі гривні. Відплив долара може спровокувати короткострокове ослаблення гривні до 29,5 і вище", – вважає Сівач.
Оптимістично на перспективи української валюти дивляться в Concorde Capital. Там за підсумками 2022 року очікують курс 27,8 грн за дол.
"Середній курс за результатом року буде близьким до середнього курсу у 2021-му, але стартова точка курсу на початку року буде нижчою, ніж на початку 2021-го. Отже, загальний тренд упродовж року буде помірно девальваційним.
Скоріше за все, траєкторія курсу впродовж року матиме сезонні коливання зі зміцненням курсу в середині року і з переходом до послаблення в другій половині", – зазначає аналітик компанії Євгенія Ахтирко.
Середній прогноз курсу на кінець 2022 року, за даними опитаних ЕП інвестиційних компаній, банкірів та експертів, становить 28,05 грн за дол.