Операція – консолідація? З якою метою Зеленський насправді зустрічався з опозицією

📅 28.05.2026    🕐 14:43

Уперше за сім років свого президентства Володимир Зеленський провів днями персональні зустрічі із кожним лідером депутатських фракцій та груп Верховної Ради. Про те, чому саме зараз глава держави вирішив вдатися до відповідного кроку – далі в матеріалі ForUA.

Окрім Петра Порошенка, Юлії Тимошенко та інших лідерів парламентських фракцій та груп на зустрічах з президентом, які тривали плюс/мінус пів години кожна були також присутні голова Верховної Ради (ВРУ) Руслан Стефанчук, керівник Офісу президента (ОП) Кирило Буданов та очільник «слуг народу» Давид Арахамія.

Загалом запрошення на зустріч face to face із нинішнім господарем Банкової отримало вісім власників депутатських мандатів, а саме вищезгадані Тимошенко та Порошенко, а також, Олександра Устінова від фракції «Голос», Олег Кулініч від групи «Довіра», Ігор Палиця від «За майбутнє», Юрій Бойко від групи «Платформа за життя та мир», Антоніна Славицька від групи «Відновлення України» та колишній спікер парламенту Дмитро Разумков від міжфракційного депутатського об’єднання «Розумна політика».

«Нарешті вперше за багато років відбулася наша зустріч із президентом Володимиром Зеленським віч-на-віч. Її ініціювали на прохання лідерів фракцій на погоджувальній раді і важливо, що у президента нас почули. В умовах коли Україна веде війну за виживання діалог з парламентом і відновлення його суб’єктності є важливим. Надто багато викликів, які можливо подолати лише спільно. Домовилися, що такі зустрічі будуть відбуватися регулярно, а діалог стане постійним», - написав у соцмережах, не вдаючись при цьому до жодної конкретики за підсумками рандеву з чинним президентом його попередник, очільник фракції Євросолідарність Петро Порошенко.

Водночас голова групи «Довіра» Олег Кулініч у коментарі BBC News Україна констатував наступне: «Це був дуже конструктивний діалог, як і завжди. Від самого початку створення нашої групи ми підтримували ініціативи президента та курс України на євроінтеграцію і продовжимо це робити далі. Зараз президент ефективно працює на зовнішньому треку, а ми маємо показувати єдину позицію у парламенті. Це дуже важливо для нашої перемоги».

Нардеп також висловив сподівання, що подібний формат спілкування з чинним гарантом української Конституції матиме продовження і в майбутньому.

Дехто з колег безпосередніх учасників перемовин в режимі off the records розповідають, що ключовим посилом Володимира Зеленського до керівництва усіх депутатських фракцій та груп став заклик до політичної єдності та консолідації на тлі повномасштабної війни, що триває п’ятий рік поспіль. «Президент, який згідно з Основним законом (Конституцією – Ред.) є головним представником України на зовнішньополітичній арені поінформував про нинішні позиції Києва на цьому треку в контексті процесу мирного врегулювання. Окрім того, Зеленський, а також Буданов говорили про те, коли (тут пролунав прогноз, що восени) та за яких умов можливе припинення вогню», - розповів ForUA із посиланням на очільника своєї фракції один із нардепів, котрий представляє опозиційний політичний табір. 

Про ймовірне припинення вогню, а, конкретно, про певну заморозку війни наразі активно говорять і в експертному середовищі з акцентом на внутрішньополітичний порядок денний. Зокрема, очільник Інституту світової політики Віктор Шлінчак зазначає: «Чи справді можлива заморозка лінії бойового зіткнення вже ближче до листопада цього року, як про це днями заявив президент на зустрічі з депутатами своєї фракції? Можу сказати, що логіка у словах Зеленського дійсно є. Хоч це може бути не обовʼязково листопад чи грудень 2026-го. Може бути січень 27-го, а то й навіть березень чи червень. Логіка така - ресурс великих наступів уже фактично можна оголошувати завершеним. Ми це бачимо по карті. З кожним місяцем не зменшується, а тільки розширюється сіра кілл-зона, яка контролюється з двох сторін безпілотниками. Російська армія уже втратила темп наступу, її наступальний потенціал «сточується». Так само і у нас скорочуються можливості для масштабних контрнаступальних операцій. Це означає, що фронт починає цементуватися сам собою».

Задавшись закономірним питанням, про те, чи призведе це до підписання мирної угоди, експерт резюмував: «От в цьому я дуже сумніваюсь. Найімовірніше, ми побачимо щось набагато тривіальніше - повільний, поступовий перехід війни у хронічний стан. При цьому ракети та безпілотники в тили можуть якийсь час летіти і далі - по енергетиці, логістиці, тилових об’єктах. ДРГ продовжать працювати. А на окремих ділянках фронту й далі будуть бої за посадки, висоти й села. Просто масштаб війни стане іншим. «Заморозка» буде дуже умовною. Бо де-факто це буде не мир, а щось на зразок вже призабутого АТО – з періодичними спалахами протистояння. І, можливо, без жодного офіційного меморандуму. Путін навряд чи щось підписуватиме з Зеленським апріорі. Причини всім зрозумілі. Але цей етап нам принесе вже нові виклики. І вони будуть політичними. Вся енергія, яку суспільство роками витрачало назовні, почне розвертатися всередину країни. А це означатиме жорстку (дуже жорстку) внутрішню політику. І потенційні вибори у тому ж таки 2027 році. Після років великої війни суспільство захоче відповіді на два питання - хто винен, що сталася п’ятирічна повномасштабна війна і що робити далі? Раджу потенційним кандидатам уже задуматися над цими двома питаннями». 

Повертаючись до зустрічі по лінії президент-нардепи, зазначимо, що оцінки мотивів, котрі спонукали Зеленського до такого діалогу лунають різні. Якщо одні експерти переконані, що таким чином діючий господар Банкової врешті-решт вирішив підкреслити таким чином важливість єдиного законодавчого органу країни на тлі екзистенційних викликів, то інші вважають, що президент зробив відповідний крок суто з прагматичних міркувань. Зокрема, йдеться про те, що вибудовуючи безпосередні комунікаційні мости з різними фракціями та групами ВР, глава держави, серед іншого, хоче заручитися їх лояльністю під час важливих голосувань, позаяк правляча монобільшість, яка де-факто такою не являється, давно і систематично відчуває гострий голосовий дефіцит. 

Хай там як, але сухий факт полягає у тому, що лише після семи років свого перебування в кабінеті на четвертому поверсі головної будівлі на Банковій, Володимир Зеленський, пішовши на зустріч з представниками депутатського корпусу, вивів Верховну Раду з політичного узбіччя на центральну владну трасу, визнавши важливість діалогу з усіма без виключення парламентськими гравцями.


Главные новости

2001 — 2026 © ForUm.