Ексголова поліції Києва Андрій Крищенко був звільнений разом зі, здавалося, вічним міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. Але, на відміну від Авакова, який лише натякає на своє повернення у велику політику, Крищенко дуже швидко повернувся до справ у Києві. Київрада затвердила його заступником голови Київської міської державної адміністрації Віталія Кличка, який поки що суміщає посаду керівника КМДА та міського голови столиці, хоча Офіс президента та монобільшість не приховують бажання розділити ці посади.
Формально Крищенко є заступником Кличка з питань здійснення самоврядних повноважень, а фактично, враховуючи його попередній досвід, він займається питаннями безпеки у столиці. Зокрема, враховуючи регулярні погрози кремлівських пропагандистів «взяти Київ», організує систему територіальної оборони столиці, її планується розгорнути вже найближчим часом. Вже у січні планується проведення командно-штабних навчань тероборони.
Мер Києва заявляє, що загроза з півночі спонукає готуватися до різних сценаріїв подій, зокрема, й до найгіршого. Тому необхідно приділити особливу увагу безпеці об’єктів критичної інфраструктури столиці.
У розмові з «Главкомом» Крищенко розповідає, як місто готується до потенційної атаки з півночі, пояснює, як комплектуватиметься муніципальна поліція та що треба покласти киянам до «тривожної валізи».
Але на початку розмови заступник голови КМДА спростовує інформацію, яку поширили минулого тижня українські ЗМІ, про те, що наприкінці року в Києві витимуть сирени…
– 29 грудня ми просто завершуємо тестування усіх систем оповіщення, цивільної безпеки, перевіряємо підвали, бомбосховища, але цього дня сирени ще гудіти не будуть, – запевняє «безпековий» заступник Кличка.
Кличко заявляв, що у зв’язку з напруженою військовою ситуацією на російському кордоні столиця готується навіть до найгірших сценаріїв. Власне, що це за сценарії та як місто до них готується?
Київ, як і вся держава, готується до збройної агресії. Окрім перевірки систем усього цивільного захисту, робота з якими ведеться постійно з 2014–2015 років, ми активізували розгортання бригади територіальної оборони, залучили рекрутингову компанію. Вже є сітілайти в метро, готуються відеоролики. Відповідну програму «Захисник Києва» вже підготували, вона остаточно узгоджена і депутати Київради будуть за неї голосувати. До 40 млн грн на 2022 рік виділяється на цю бригаду.
Бригада тероборони – окремий вид Збройних сил. Частина її – це військовослужбовці, а частина – резервісти. Закон, що вступає в дію з 1 січня, надає розширені можливості. Збройні сили отримують підпорядковані їм війська територіальної оборони, тренуватимуть їх. Громадяни можуть стати резервістами тероборони, поновити свої навички, а ті, хто не служив в армії, – їх отримати. Місцева влада, в свою чергу, перевозить людей, підшукує приміщення, де будуть розміщені підрозділи бригади, займається питаннями забезпечення паливом, комп’ютерною технікою.
І наскільки активно комплектується ця бригада?
Зараз – активніше, люди пішли. У нас наразі нема остаточних штатів бригади. З 1 січня вона буде розширена – з шести батальйонів стане десять (загалом у бригаді буде до п’яти тис. осіб). 10–14% бригади будуть складати штатні військовослужбовці Збройних сил, які отримають повністю забезпечення в Збройних силах, а всі інші – резервісти, які добровільно підписали контракт зі Збройними силами на проходження служби в резерві. Резервісти будуть проходити навчання один-два рази на тиждень. Система, і не тільки в Києві, буде працювати так, що у випадку початку військових дій вони прибувають до своїх бригад і стають військовослужбовцями Збройних сил. Вони вже чітко знають, куди треба прибути, з ким вони будуть служити, в якому підрозділі, на якій посаді.
Тим киянам, хто не увійде до тероборони, до чого слід готуватися у екстраординарних випадках?
У нас вже восьмий рік йде війна і ескалація можлива в будь-який момент. Місцева влада може насамперед надати інформацію. Людина, яка нею озброєна, може робити ті чи інші висновки і, відповідно, не буде піддаватися паніці. Ми ж не панікуємо, коли сідаємо до літака і кожного разу нам показують, де знаходяться аварійні виходи, як користуватися кисневими масками і де знаходиться рятувальний жилет. Це ж не означає, що це все обов’язково знадобиться. Просто ця інформація для того, аби люди в критичній ситуації чітко розуміли свої дії. Це не тільки війни стосується – у нас світ взагалі дуже техногенний. Трапитися ж може все, що завгодно. Коли зимою їдеш в автомобілі в погану погоду, десь можуть бути замети. Тому в авто мають бути лопата, свічка для обігріву…
Тож бажано завжди мати набір речей – так звану «тривожну валізу», яку можна швидко взяти із собою. В першу чергу, це – документи, медикаменти на всіх членів сім’ї, зручний одяг по сезону, запас продуктів на добу-дві (консерви, сухпай армійський можна купити зараз в інтернеті). Бажано отримати якісь навички першої медичної допомоги: не обов’язково курси проходити, зараз багато роликів на цю тему в інтернеті.
Якщо, умовно кажучи, почалася якась військова операція і столиця опинилася під загрозою, як пересічні кияни про це дізнаються і куди їм прямувати з цією «тривожною валізою»?
Залунають сирени, буде оголошення по радіо. Якщо працюватиме мобільний зв'язок, то надійде повідомлення телефоном. Ще будуть пропрацьовуватися питання евакуації, але я їх зараз не можу висвітлювати. Зауважу, що будь-яка держава, опинившись в надзвичайній ситуації, одразу все зробити не зможе – навіть Штати, коли стикалися з природними катастрофами. Буде порушено багато звичних зв’язків, умов роботи. Ви ж не забувайте, що в міській владі теж працюють люди, в яких є сім’ї, і незрозуміло, хто як буде себе поводити. Але є алгоритми, плани і певні речі робляться, про що ми інформуємо. Ми доводимо до людей, що в разі чого кожен не буде сам за себе, коли «спасіння потопаючих – справа рук самих потопаючих». Влада буде вживати всіх заходів. Зараз йдуть навчання, тренування, відбуваються якісь коригування.
Наскільки просто, за вашими оцінками, в принципі, паралізувати життя столиці? У нас воно і так паралізується постійно снігом та ожеледицею, а якщо будуть ще якісь воєнні фактори?
Можна ж не тільки про Київ говорити, а й про те, як це в світі відбувається. Та ж Сирія, торнадо в Америці (згадайте Новий Орлеан), нещодавня енергетична криза в Техасі… У нас теж присутні техногенні фактори – пожежі, повені… Пам’ятаємо, як в Києві наприкінці березня у 2013 році стільки снігу випало. Зараз щодо такої потенційної ситуації у нас краще все відпрацьовано.
Ви можете назвати слабкі безпекові місця в Києві? Часто про дамбу говорять…
Наскільки мені відомо, дамба добре охороняється. І це, до речі, завдання тероборони – коли настане «час Ч», допомагати іншим силовикам швидко взяти під контроль та оборону об’єкти критичної інфраструктури. Це мости, енергогенеруюча інфраструктура, підстанції, метрополітен, центри зв’язку і так далі.
«У муніципальної влади більше можливостей підвищити фінансування поліцейських»
У КМДА не дуже хороші стосунки з центральною владою. Як ви співробітничаєте у безпековому секторі?
Всім цим політичним речам оцінку дає Віталій Кличко, вона всім відома. Мені тут додати нема чого. Щодо взаємодії з правоохоронними органами щодо безпеки та життєдіяльності міста, то що тут може заважати? Наприклад, от випав сніг – і патрульна поліція десь обмежила рух, аби могла пройти комунальна техніка. Ну, тобто якісь елементарні речі. Була наша нарада з командуванням Збройних сил з розміщення сил територіальної оборони, рекрутингу – що заважає, що було зроблено неправильно і де можуть виникати непорозуміння. Безпека – це базова потреба, яку має демонструвати влада всіх рівнів. Питань по поточній взаємодії немає.
З вашим звільненням із МВС була неприємна ситуація: вас фактично прибрали, бо ви належите до команди ексміністра Арсена Авакова. Якщо буде прийнятий закон про столицю і буде призначений новий голова КМДА, готові, що вас знову «попросять»? Чи через те, що ви єдиний заступник, який проходив через міськраду, вам менше буде загрожувати відсторонення?
А в чому є неприємною ситуація зі звільненням? Тому, що я 30 років займався однією справою, а тепер займатимуся іншою? Але все колись закінчується. Ніхто мені не сказав, що я свою роботу погано робив чи були якісь претензії до організації роботи поліції Києва. А коли розділення посад в мерії відбудеться і я не буду потрібен як фахівець, я триматися за крісло не буду. Бо ніколи так не робив.
Київ з іншими регіонами ділиться «безпековим» досвідом?
Якось централізовано – поки що ні. Це можна буде робити трохи пізніше, коли вже повноцінно запрацює закон. Є чіткі плани із розгортання тероборони і тоді вже, мабуть, з’явиться обмін досвідом. Координує цю історію РНБО.
У Києві давно ходять розмови про створення муніципальної поліції. Коли очікувати виходу на фінішну пряму?
Скажімо так, це питання поки ще на старті. Дискусія вже давно йде, ми розробили законопроєкт, який досі лежить у Верховній Раді. Але час, вважаю, вже настав.
Як буде комплектуватися ця нова поліція, враховуючи, що навіть у вже існуючій патрульній поліції – кадровий недокомплект?
Ми з мером бачимо це так: муніципальна поліція підпорядкована муніципалітету. Але люди будуть набиратися туди з тими самими вимогами, як і в поліцію, тими самими обмеженнями та правами поліцейського, які існують зараз. А щодо недокомплекту: у нас в муніципальній охороні або навіть паркувальній службі грошове забезпечення зі старту вище, ніж у патрульній поліції. Вважаю, у муніципальної влади більше можливостей підвищити фінансування поліцейських, ніж у центральної.
Тобто ви їх фактично з патрульних будете переманювати?
Можливо. Але куди ми їх переманюємо? У керівника поліції, причому не тільки в Україні, є така «розтяжка»: центральна влада бачить задачею поліції боротьбу з наркоторгівлею, організованою злочинністю, системними злочинами, але громадян на місцях турбують такі дрібні речі як нелегальна торгівля, «наливайки» і так далі. І не завжди у керівника поліції з її недокомплектом (влітку в Києві він складав 12–13%) вистачає засобів та ресурсів приділяти увагу всьому. Якщо місцева поліція візьме на себе всі дрібні функції, у Національної поліції вивільняться люди та ресурси для боротьби з більш серйозними злочинами. А «муніципали» візьмуть на себе паркування, дорожні пригоди, складання протоколів.
Так а що робити з цим недокомплектом в поліції, коли поліцейські, які кожного дня зіштовхуються з реальними злочинцями, отримують менше, ніж інспектор із паркування?
У 2015 році, коли реформа тільки починалася, заробітна плата у патрульних поліцейських була достатньо конкурентна – 13–14 тис. грн. Але з тих пір вона фактично такою і залишилися, тобто в нинішніх умовах цього вже замало. І деякі очільники міністерства, як я читав, кажуть, що більше грошей нема і не буде. Тому ми і підіймаємо питання з муніципальною поліцією, бо не тільки Київ, а багато міст можуть запропонувати місцевим поліцейським більш конкурентну зарплату. І це вивільнить кошти центральної поліції, які вона може пустити на покращення фінансової ситуації.
Дві паралельні поліції – чи не вийде, що вони будуть конкурувати між собою?
А хіба конкуренція – це погано, якщо вони, звісно, нікого «кришувати» не будуть? Негаразди є в будь-якій поліції світу, але ж непогано справляються і контролюючі органи. У нас 90% хабарників-поліцейських виявлені внутрішньою безпекою самої поліції.
«Вже важко уявити, що якийсь патрульний буде за хабарі п’яниць відпускати»
Питання щодо профпідготовки поліцейських. В інтернеті гуляють ролики, коли вони непрофесійно поводять себе при затриманні. Це згодом призводить до того, що зібрані речові докази просто не приймаються судом. Хто і скільки часу займається підготовкою нових поліцейських?
Готують їх так само, як і готували. Зараз підготовка в академіях патрульної поліції точно не гірша, ніж до реформи в центрах професійної підготовки міліції. Ті ж терміни – 5–6 місяців, потім стажування. В США, до речі в поліцейських академіях терміни ті ж самі. А те, що є якісь помилки, то це ж – люди, а не автомати. В будь-якій професії, якщо роками виконувати рутинну роботу, можуть з’являтися фактори втоми та звикання, проблеми з сім’єю і так далі. Неприйняття доказів – це ж наслідок роботи системи, коли адвокати працюють, суд оцінює, аби людина не отримала незаслуженого покарання. Таке трапляється у різних системах світу.
Реформу поліції запускали Хатія Деконаїдзе, Мустафа Найєм, вони зараз перебувають в інших сферах. В той же час заступник голови МВС Антон Геращенко залишився в системі. Чи ви вважаєте цю реформу успішною і чи вона може відкотитися назад після зміни керівництва?
Суспільство вже побачило, як це все може працювати, тому відкат назад дуже швидко побачать журналісти, ЛОМи, блогери… Навіть не знаю, хто наважиться робити кроки назад. Але якісь речі – можливо, бо фронтменом всієї цієї історії був Аваков та люди, яких він підібрав, а зараз з’явилася інша команда. Втім багато поліцейських, які вже працювали в нових умовах, просто не будуть робити по-старому. Або просто мовчки звільняться, або ми побачимо вибухи в соцмережах. Вже важко уявити, що якийсь патрульний буде за хабарі п’яниць відпускати.
Хатія надала старт цій реформі і багато зробила за той рік, що була в Нацполіції. Вона запроваджувала ті стандарти, які бачила в Грузії, це все працювало і розросталося.
Але при цьому в неї був конфлікт з Аваковим.
Не знаю про це, все колись закінчується. Але вона дала суттєвий старт. Про Мустафу не знаю, бо я не займався безпосередньо патрульною поліцією, якою він опікувався. Наскільки я знаю, на офіційних посадах він, як Хатія, не перебував.
Ви можете дати оцінку новому керівництву МВС?
Це було б некоректно. Всі речі, які я вважав за потрібне, я їм казав.
Наскільки з МВС вже «вичистили» команду Авакова? От вас, наприклад, Зоряна Шкіряка, але ж є купа менш медійних кадрів на місцях.
Декількох начальників головних управлінь поліції в регіонах змінили, але на їхніх заступників або працівників з інших регіонів. Тобто відбулася певна ротація, я б не вживав слово «вичистили». Є певні політичні цикли, подивимось, скільки цей протриває, тоді більше зможемо казати. Аваков керував міністерством сім років, і всі визнають, що досить ефективно. Йдеться ж не тільки про Нацполіцію, Держслужба з надзвичайних ситуацій за цей час зробила шалений стрибок вперед. До речі, голова ДСНС Микола Чечоткін, що керував службою с 2015 року, також звільнився нещодавно, але я не знаю мотивації зміни керівників.
Історія з люстрацією. Це була, на ваш погляд, помилка, яка обезкровила правоохоронну систему? І скільки люстрованих правоохоронців згодом було реально поновлено через суди?
В тому обсязі, можливо, її не треба було застосовувати. От в мене є товариш, який працював в системі за часів Януковича, але при цьому в 2014 році не брав участі в подіях на Майдані, в перших рядах поїхав на Донбас, коли там все тільки починалося, його син теж воював. А цього товариша люстрували. Він знайшов себе у бізнесі, але я не вважаю, що ця людина була зайвою в системі держуправління. І таких людей багато. Але я особисто не стикався з масовим поновленням люстрованих через суди.
Гучний скандал в Княжичах, коли правоохоронці перестріляли один одного? Чому ця справа досі лежить без руху?
В перші ж години, коли це сталося, ми надали всю інформацію. Кримінальну справу було спрямовано до суду. Якщо буде нова інформація, – прокоментую.
Екскерівник управління карного розшуку Нацполіції Києва пан Курята, що керував цією операцією, хоч і був звільнений, але досі займає високу посаду в поліції.
Він був звільнений, але поновлювався через рішення судів. Таких рішень щодо нього є дуже багато. Я не можу це коментувати, бо суди ще тривають.
Чи правда, що існує кладовище патрульних «пріусів», бо їх просто дорого ремонтувати?
«Пріуси» з’явилися ще в 2015 році – скільки ж вони жити можуть? Частина машин, дійсно, списується, автомобілі потрапляють в ДТП. «Пріуси» вже давно міняються на «Міцубісі» за тією ж «кіотською програмою». Патрульні автомобілі ж постійно в русі – ви уявляєте, який там пробіг? Тому не можна казати, що є якісь кладовища машин, бо у нас нефахові та некомпетентні поліцейські. Навпаки багато «пріусів» з таким пробігом ще їздять, тож за ними добре стежать та ремонтують. А те, що ДТП трапляються, то вибачте – багато з них відбуваються не з вини поліцейських. У нас були випадки, коли поліція їде з «червоним маяком», а її не пропустили та вдарили, – це ж інша трохи історія.
«Мінування. Реагувати будемо по-іншому»
Складається суб’єктивне враження, що хвиля «мінувань» метро, торгових центрів, дитячих садочків і масових евакуацій, яка спостерігалася від початку подій на Донбасі, якось стихла. Чи, дійсно, таких повідомлень стало менше, чи змінена тактика реакції на них? Бо ненормально, коли один божевільний або навпаки хтось надто підступний може на кілька годин паралізувати життя мегаполісу.
Ну, от нещодавно головну ялинку «замінували». Поліція до кожного такого повідомлення, навіть якщо воно виявляється «фейком», ставиться серйозно і все перевіряє. Але дещо змінено в плані реагування. Якщо на «гарячу лінію» приходить повідомлення, що всі школи в місті заміновано, то з досвіду зрозуміло, що, скоріш за все, це – «фейк». Всі школи обстежуються поліцейськими, але без залучення вибухотехніків. Якщо знайдено якийсь підозрілий предмет, то вже їх кличуть. Якщо ж повідомляють, що замінована одна школа або вокзал, одразу ж вибухотехніки їдуть туди та фахово обстежують. Тож з самого початку правоохоронці виходять з того, що це – не «фейкові» мінування.
Але ж хто завгодно може поставити програмку, яка щодня о 9 ранку буде пересилати вам чи в поліцію повідомлення, що заміновані ключові транспортні вузли. І кожного ранку всіх будуть евакуювати?
Будемо, поки не спіймаємо того, хто це робить.
А якщо ці листи надсилаються з-за кордону чи з окупованих територій?
Може, заблокуємо цей канал чи якось ще зреагуємо. До речі, багато таких повідомлень надходить якраз з ОРДЛО, Криму і ми розуміємо, що це – перевірка наших можливостей. 25% цих жартівників ловлять і притягують до кримінальної відповідальності.
Але ж виходить, що ви вірите цим «терористам» на слово. А вони можуть сказати, що замінували в одному місці, а насправді замінують інше, де якраз і буде скупчення людей…
Та може бути все, що завгодно, але поліція, сподіваюся, реагуватиме на кожне таке повідомлення. Може ж бути так, що десять разів нічого не знайдемо, а на 11-й замінують вже реально.