У Росії дедалі менше розраховують на те, що президент США Дональд Трамп зможе змусити Україну погодитися на мирну угоду на умовах Москви. У Кремлі готуються до продовження війни, посилення військового тиску на Київ та нових атак на українську енергетичну інфраструктуру. Водночас Москва має намір домагатися пом'якшення американських санкцій, повідомляє Bloomberg, з посиланням на інформацію обізнаних із ситуацією джерел.
За оцінками співрозмовників видання, результати проміжних виборів до Конгресу США можуть послабити політичні позиції Трампа та вплинути на подальший перебіг війни. У такому разі американському президенту буде складніше використовувати політичний тиск, щоб схилити Україну до прийняття російських вимог.
Водночас у Москві розраховують скористатися ситуацією для просування власних економічних інтересів. Зокрема, Кремль шукатиме способи домогтися подальшого послаблення американських санкцій, переконуючи Вашингтон, що США та Росія можуть відновлювати ділові відносини, не чекаючи завершення війни.
За словами джерел Bloomberg, скорочення можливостей Трампа впливати на Київ може розв'язати руки Путіну для посилення атак на українську енергетичну інфраструктуру. Російське керівництво також має намір збільшувати військовий тиск на Україну та європейські країни, які її підтримують.
Попри підготовку до затяжної війни, дипломатичні контакти між Україною, США та Росією мають продовжитися. Черговий раунд тристоронніх переговорів запланований на 10–11 листопада в Абу-Дабі. У Кремлі підтвердили участь російської делегації, яку очолить помічник Путіна Володимир Мединський.
Серед тем переговорів — гарантії безпеки для України, деескалація, гуманітарні питання та можливі кроки до завершення війни. Водночас Москва поки не демонструє готовності відмовитися від своїх територіальних претензій.
Крім того, цього місяця може відбутися зустріч Путіна та Трампа на полях саміту Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у китайському Шеньчжені. Захід запланований на 18–19 листопада за участю лідерів країн Азійсько-Тихоокеанського регіону.
Обговорюється також можливість тристоронньої зустрічі за участю голови Китаю Сі Цзіньпіна. Водночас конкретних домовленостей про її проведення поки немає.
Україна та європейські партнери не братимуть участі в можливих окремих контактах Трампа й Путіна. Однак у Москві, за інформацією джерел видання, не очікують від такої зустрічі суттєвого прориву щодо завершення війни.
Ще одним свідченням готовності Кремля до тривалого протистояння є витрати на оборону. Після безрезультатної зустрічі Путіна й Трампа на Алясці у серпні 2025 року Росія заклала значне збільшення військового бюджету.
За наведеними у матеріалі даними, військові видатки РФ на 2026 рік збільшили приблизно на 60 млрд доларів — до близько 200 млрд доларів. Аналогічний рівень витрат передбачений і в проєкті бюджету на 2027 рік.
Водночас на мирний процес може вплинути ситуація на Близькому Сході. Зокрема, переговори в Абу-Дабі опиняться під загрозою, якщо Трамп вирішить відновити військові удари по Ірану.
Наукова співробітниця британського Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) Емілі Ферріс вважає, що в разі загострення конфлікту з Іраном американський президент може переключити увагу з України на Близький Схід. За її словами, це також створює ризики для військової допомоги Києву. Частина американських ресурсів може бути спрямована на операції проти Ірану або посилення протиповітряної оборони Ізраїлю.
Таким чином, одночасне загострення на Близькому Сході та складнощі з переговорним процесом можуть додатково ускладнити ситуацію для України.
Раніше ForUa повідомляло, що відбувається довкола мирного врегулювання по Україні.
