Після складної операції 64-річна пацієнтка, життя якої було під загрозою, змогла самостійно пройти коридором лікарні. Для лікарки-кардіологині Лариси Верещук такі моменти — одне з найважливіших нагадувань про сенс професії.
«І бачити її живою — це найбільша і найвища нагорода для мене», — ділиться лікарка.
За цією історією — не лише робота медиків, а й роки розвитку кардіологічної допомоги на Рівненщині, впровадження нових методів лікування та розширення можливостей обласної лікарні. До багатьох із цих змін долучилася Лариса Верещук, професійний шлях якої поєднав лікування пацієнтів, організаційну роботу та наставництво.
Лариса Верещук — лікарка-кардіологиня вищої кваліфікаційної категорії, членкиня Європейського товариства кардіологів та Асоціації кардіологів України. Понад чверть століття вона працює в Рівненській обласній клінічній лікарні імені Юрія Семенюка, а нині обіймає посаду медичної директорки з терапії.
Її шлях у медицині розпочався у 1985 році зі вступу до Рівненського медичного училища, яке вона закінчила з відзнакою. Згодом були навчання в Тернопільському медичному інституті, інтернатура з терапії та робота з досвідченими наставниками. Вибір кардіології не був миттєвим, а формувався поступово — разом із професійним досвідом і розумінням відповідальності за життя пацієнтів.
«Мене завжди захоплювала кардіологія — наука про серце, де потрібно не просто знати медицину, а вміти мислити, швидко аналізувати ситуацію і приймати рішення», — розповідає Лариса Верещук.
З роками клінічна практика доповнилася відповідальністю за організацію кардіологічної допомоги на рівні області.
У 2005 році Лариса Верещук стала обласною позаштатною кардіологинею при управлінні охорони здоров’я. Перед нею постало завдання налагодити ефективну кардіологічну допомогу в усіх районах Рівненщини, розвивати спеціалізовані відділення та сприяти зниженню інвалідності й смертності від серцево-судинних захворювань.
Це був період активного розвитку інтервенційної кардіології. Змінювалися підходи до лікування інфаркту міокарда, поширювалися методи діагностики та втручань, які давали змогу відновлювати кровопостачання серцевого м’яза. Водночас необхідно було розвивати відповідну інфраструктуру, організовувати маршрути пацієнтів і допомагати медичним працівникам опановувати нові методи лікування.
Для Лариси Верещук важливим було не лише впровадження окремих медичних послуг, а й формування системи, у якій пацієнт міг би своєчасно отримати необхідну допомогу на різних етапах лікування.
«Для мене завжди було принциповим, щоб кардіологічна допомога була не просто набором окремих послуг, а системою. Пацієнт повинен отримати правильну допомогу в правильний момент — від первинної діагностики до спеціалізованого лікування, а потім реабілітації та спостереження», — пояснює лікарка.
Одним із важливих напрямів роботи стала співпраця з Національним інститутом серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова та Інститутом кардіології імені академіка М. Д. Стражеска НАМН України. Зокрема, це давало змогу організовувати направлення пацієнтів на високоспеціалізовані оперативні втручання, обмінюватися професійним досвідом і впроваджувати сучасні підходи до лікування серцево-судинних захворювань.
За ініціативи Лариси Верещук також розробили та реалізували Обласну програму профілактики й лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань. Її метою було сприяти розвитку спеціалізованої допомоги та підвищенню її доступності для жителів області.
Поступово розширювалися можливості й самої Рівненської обласної клінічної лікарні. Тут розвивали інтервенційну кардіологію, лікування порушень серцевого ритму та електрофізіологічні втручання.
Важливим етапом стало відкриття у вересні 2022 року Обласного центру кардіохірургії. Це розширило можливості лікарні щодо лікування пацієнтів, які потребують складних операцій на серці. Частину втручань, заради яких раніше доводилося звертатися до інших медичних закладів, стало можливо виконувати безпосередньо в Рівному.
«Великим досягненням за роки війни я вважаю, що нам вдалося відкрити відділення кардіохірургії, тепер у нас щодня проходять операції на відкритому серці», — говорить Лариса Верещук.
Сьогодні в лікарні поєднані кілька напрямів допомоги — від лікування у профільних відділеннях до інтервенційних втручань, лікування порушень серцевого ритму та кардіохірургії. По спеціалізовану допомогу сюди звертаються не лише жителі Рівненщини, а й пацієнти з інших регіонів України.
Для пацієнтів розвиток таких можливостей означає доступ до складного лікування ближче до дому. Особливо це важливо в ситуаціях, коли своєчасність медичного втручання може мати вирішальне значення.
Лариса Верещук пам’ятає часи, коли для проведення складних операцій пацієнтів доводилося направляти до інших закладів. Одна з історій, яка залишилася в її пам’яті, пов’язана з чоловіком, для якого свого часу вдалося організувати оперативне лікування в Інституті Амосова. Після операції він самостійно повернувся до лікарні, щоб подякувати медикам.
«Тоді після операції він самостійно прийшов до нас і сказав лише слово “дякую”», — пригадує лікарка.
Такі випадки нагадують, що за розвитком медичної інфраструктури стоять не лише нові відділення й технології, а й можливість допомогти конкретній людині. Саме тому для Лариси Верещук професійні результати нерозривно пов’язані з уважним ставленням до пацієнтів.
«Ніколи не ставитися до пацієнта як до “чергового випадку”. За кожною історією хвороби — конкретна людина. У неї є родина, діти, плани, страхи, надії», — пояснює вона.
Водночас багаторічний досвід навчив лікарку, що якість медичної допомоги залежить не лише від професіоналізму окремого фахівця, а й від злагодженої роботи всієї команди.
У 2021 році Лариса Верещук стала медичною директоркою з терапії. Робота на цій посаді припала на період пандемії COVID-19, коли лікарні довелося швидко змінювати організаційні процеси та адаптуватися до нових потреб.
У закладі розгорнули 80 ліжок для пацієнтів із COVID-19, перебудовували роботу відділень, організовували кисневе забезпечення та впроваджували необхідні заходи безпеки. Водночас медичні працівники мали продовжувати надавати допомогу людям з іншими захворюваннями.
Повномасштабне вторгнення поставило перед лікарнею нові завдання. У перші дні війни медичні працівники допомагали пацієнтам спускатися до укриттів. Однак частина людей через стан здоров’я не могла пересуватися самостійно й потребувала постійного догляду. Тому персонал залишався поруч із ними у відділеннях. Згодом лікарня почала приймати поранених цивільних і військових.
Для медичної директорки це означало додаткову відповідальність за організацію роботи та взаємодію між підрозділами. У кризових умовах потрібно було забезпечувати безперервність надання допомоги, швидко ухвалювати рішення та підтримувати роботу колективу.
Лариса Верещук наголошує, що впоратися з цими викликами вдалося завдяки спільним зусиллям медичних працівників і керівництва закладу.
«Керівник не може бути сильним сам по собі. Сила керівника — у людях, які поруч», — переконана лікарка.
Для неї управлінська робота невіддільна від лікарської практики. Адже від того, наскільки злагоджено працюють підрозділи, як організовані процеси та чи готова команда діяти в складних обставинах, залежить можливість пацієнтів своєчасно отримати необхідну допомогу.
Окреме місце у професійному житті Лариси Верещук посідає наставництво. За роки роботи вона здобула досвід, яким сьогодні ділиться з молодшими колегами, допомагаючи їм розвивати клінічне мислення, опановувати нові підходи до лікування та вчитися ухвалювати відповідальні рішення.
Водночас лікарка переконана, що професійні знання мають поєднуватися з людяністю та вмінням підтримати пацієнта.
«Пацієнт може не запам’ятати назву препарату, який ви йому призначили. Але він на все життя може запам’ятати, як ви з ним розмовляли в той момент, коли йому було страшно», — говорить Лариса Верещук.
У 2025 році професійні здобутки Лариси Верещук відзначили нагородою «Гордість Лікарні» в номінації «Почесний працівник».
За роки її професійної діяльності можливості кардіологічної допомоги на Рівненщині розширилися: розвивалися спеціалізовані напрями лікування, впроваджувалися нові методи втручань, а пацієнти отримали більше можливостей для лікування складних серцево-судинних захворювань у своїй області.
Професійна історія Лариси Верещук — про зміни, які відбуваються поступово: завдяки багаторічній праці, командній роботі, впровадженню нових методів лікування та рішенням, від яких залежать здоров’я і життя людей. Водночас вона нагадує, що за розвитком медичних послуг стоять не лише технології та організаційні процеси, а й люди — медики, які щодня працюють заради своїх пацієнтів.
Ця історія опублікована в межах спільного проєкту ZDOROVI та Міністерства охорони здоров’я України, присвяченого відзначенню українських медичних працівників.
