Військово-промисловий комплекс (ВПК) США знизив темпи виробництва зброї для України майже на 55%, а середньомісячна оплата виконаних контрактів впала з $587 млн до $265 мільйонів. Попри це, на україно-американському горизонті проглядаються і вельми оптимістичні маячки. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
Геополітична лінія США за другого президентського пришестя Трампа як була, так і залишається прогнозовано-непрогнозованою щодо багатьох держав і Україна тут не є винятком. З одного боку, очільник Білого дому останнім часом заявляє про сильні позиції офіційного Києва, з іншого – Вашингтон проводить сумнівну тактику щодо підтримки нашої держави.
Про що власне йдеться у даному конкретному випадку? Отже, в оприлюдненому днями щоквартальному звіті для Конгресу США спеціального генерального інспектора операції «Атлантична рішучість» констатується суттєве зниження виробництва зброї для України. Мова йде про виконання ініціативи сприяння безпеці України (Ukraine Security Assistance Initiative, USAI). На відміну від передачі готової зброї з арсеналів Пентагону за рішенням президента США USAI передбачає оплату з американського військового бюджету контрактів на виробництво озброєнь як то кажуть з нуля.
Принагідно зазначимо, що в рамках USAI наша з вами країна отримує ключові види високотехнологічної зброї, яка виробляється лише американським ВПК або в окремих випадках за ліцензіями в інших країнах. Постачання включають: зенітні ракетні комплекси NASAMS та ракети до них, а також до комплексів Patriot;
великі партії 155-міліметрових снарядів та керованих ракет повітряного базування; розвідувальні та ударні БПЛА Phoenix Ghost, Switchblade, Puma; РЛС контрбатарейної боротьби та повітряного спостереження; компактні ЗРК VAMPIRE, призначені для боротьби з дронами.
У звіті серед іншого зазначається, що за підсумками першого кварталу 2026-го щомісячні суми сплати контрактів за програмою USAI скоротилися на 54,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Невитраченими залишаються $13,49 млрд із загальної суми фінансування у $32,49 мільярдів.
Ключовою причиною такого стану речей, як вказують автори звіту, є нездатність американських оборонних гігантів впоратися з валом замовлень на нові партії зброї. «Деякі представники НАТО та європейських країн висловлюють стурбованість тим, що військові операції США проти Ірану можуть призвести до браку та затримок у закупівлях, що може відчутно вплинути на допомогу Україні», - йдеться також у документі.
В результаті військових дій проти Ірану Пентагон зіткнувся з критичним виснаженням ракетних арсеналів, констатує водночас видання Politico і додає: «Американські оборонні компанії Lockheed Martin, Raytheon, Northrop Grumman взяли на себе багатомільярдні зобов’язання щодо збільшення виробництва як ракет-перехоплювачів для комплексів ППО, так і ударних ракет. Саме ці компанії виступають основними підрядниками за програмою USAI. І наразі вони просто не справляються з величезною кількістю військових замовлень, скорочуючи виробництво на тих напрямках, які не входять до пріоритетів адміністрації Трампа, а саме до такої категорії на тлі зосередженості Білого дому на Ірані і належить Україна. На саміті НАТО в Анкарі на початку липня Дональд Трамп, по суті, відмовив Володимиру Зеленському у негайній передачі нових партій дефіцитних ракет для комплексів Patriot, заявивши: «Ми маємо Patriots, але їх не так вже й багато. Вони нам також потрібні». Переговори про передачу Києву ліцензії на виробництво таких ракет явно затягуються, а Трамп публічно висловлював сумніви, що це взагалі можливо».
Ще одна причина скорочення виробництва озброєнь для України - нестача фінансування. Крайнє рішення про виділення на це коштів у США ухвалили, нагадаємо, у січні поточного року. При цьому в загальному вимірі йдеться про досить скромні суми - $400 млн на нинішній і наступний фінансові роки.
Втім уся окреслена сукупність факторів зовсім не означає, що ситуація цілком та повністю критична: за даними Конгресу, з $195 млрд на сьогодні освоєно 59%. За рахунок залишків цих коштів оплачуються в тому числі контракти за програмою USAI або ж робота американської розвідки на користь військових дій України проти путінської Росії (зокрема, йдеться про кейс надання ЗСУ оперативних супутникових даних).
Наразі є ще одна вельми і вельми цікава «збройна» новина, що надійшла напередодні з-за океану: Київ та Вашингтон планують спільно модернізувати старі радянські зенітні комплекси С-300 та налагодити виробництво ракет-перехоплювачів до них. Про проєкт, започаткований ще за експрезидента Джо Байдена, стало відомо тільки зараз на тлі повідомлень про практичну відсутність в України перехоплювачів до систем ППО Patriot.
На переконання експертів, модернізація радянських озброєнь допоможе нашій з вами державі частково компенсувати нестачу американських систем ППО, але для перехоплення балістичних ракет Україні без Patriot все одно не обійтись.
Зазначимо, що до початку повномасштабної війни ППО України спиралася саме на С-300 модифікацій ПС та ПТ -радянські багатоканальні комплекси середньої та великої дальності загальним складом до 25–30 дивізіонів. За даними відкритих джерел, наразу у ЗСУ все ще залишаються боєздатні кабіни управління, пускові установки та радари підсвічування, для яких критично не вистачає боєприпасів, які раніше робилися тільки в країні-агресорці Росії.
Проєкт модернізації, як зазначив напередодні в ефірі CNN президент дослідницького центру Delphi Global Research Center Роберт Хемілтон, пропонує два варіанти вирішення цієї проблеми. Перший передбачає технічний рефіт - відновлення старих запасів ракет серії 5В55, де західні підрядники замінять непридатне тверде паливо і встановлять нову електроніку.
Що ж стосується другого варіанту, то тут йдеться про створення гібридного боєприпасу з нуля, коли в радянському корпусі буде зібрано фактично нову ракету із сучасною західною головкою самонаведення, здатну сполучатися зі старими станціями стеження С-300.
Передбачається, що за рахунок цієї програми офіційний Київ зможе щорічно отримувати від 100 до 300 ракет-перехоплювачів. Очікується, що перші ракети зійдуть з конвеєра наприкінці 2026 року, проте експерти наголошують, що цей термін - лише програмний таймінг, а оцінити реальність виконання не дозволяє підвищена засекреченість проєкту.
Поряд з тим, за словами вищезгаданого пана Хемілтона, ключова мета модернізації радянських С-300 та виробництва ракет-перехоплювачів до них -сформувати єдину мережу ППО з американськими системами Patriot. Стратегія спільного використання передбачає суворий поділ цілей для виключення ситуації, коли дорогі західні ракети витрачаються на другорядні об’єкти.
За задумом сторін, оновлений С-300 повністю візьме на себе перехоплення крилатих ракет «Калібр» або Х-101, важких баражуючих безпілотників і носіїв керованих авіабомб у прифронтовій зоні. Натомість Patriot буде виведено в тил задля охорони стратегічних об’єктів. Їхні пускові установки активуватимуться лише при фіксації найскладніших балістичних та гіперзвукових цілей на кшталт «Іскандерів» або «Кинджалів».
Між тим, очевидно, що заявлені обсяги випуску на рівні 100–300 ракет на рік явно не покриють потреби України і загальна здатність перехоплювати удари окупантів, як і раніше, залежатиме від реальної кількості зенітних ракет Patriot, дефіцит яких через навантаження американського ВПК та конфлікт на Близькому Сході експерти прогнозують до 2029 року включно. Далекоглядний прогноз, чи не так? Однак забігати на роки наперед, говорячи про повномасштабну російсько-українську війну, акцентує The Guardian, не є експертною помилкою, позаяк Москва «навіть і близько не збирається забиратися з України».
Схожої думки дотримуються і вітчизняні експерти. Зокрема, очільник аналітичного центру «Ділова столиця» Вадим Денисенко констатує: «Особистісна логіка Путіна дуже проста: зупиняти війну не потрібно поки Україна не капітулює. І він до останнього буде робити все від себе залежне, щоб продовжити цю війну». Водночас, зауважує політолог, цю логіку можна в будь-який момент розвернути, оскільки «запит на нормалізацію зараз більш ніж високий у російському суспільстві».
