Кремль різко посилив заходи безпеки навколо президента РФ Володимира Путіна на тлі вбивств російських військових і побоювань щодо можливого перевороту. Про це повідомляє CNN із посиланням на звіт європейського розвідувального агентства.
За даними розвідки, Кремль встановив додаткові системи спостереження навіть у будинках близьких співробітників Путіна.
Працівникам, які мають доступ до диктатора — зокрема кухарям, охоронцям і фотографам — заборонили користуватися громадським транспортом.
Також посилили перевірки для відвідувачів: тепер вони проходять подвійний контроль.
Особи, які працюють поруч із Путіним, можуть використовувати лише телефони без доступу до інтернету.
У звіті зазначається, що Путін значно скоротив кількість місць, які він відвідує. Він і його родина перестали бувати в резиденціях у Московській області та на Валдаї.
Також цього року він не відвідував військових об’єктів, хоча у 2025 році такі поїздки були регулярними.
Щоб компенсувати це, Кремль почав активніше використовувати попередньо записані відео з президентом.
Крім того, з моменту вторгнення в Україну Путін часто перебуває у модернізованих бункерах, зокрема в Краснодарському краї.
У розвідці пов’язують посилення заходів безпеки з низкою факторів.
Йдеться про зростання втрат РФ у війні, економічні труднощі, ознаки внутрішнього невдоволення та атаки безпілотників у глибині країни.
Також згадується нещодавній інцидент, коли дрон влучив у житловий будинок у Москві.
Економічні наслідки війни, зокрема перебої зі зв’язком у великих містах, викликають невдоволення навіть серед лояльних до влади груп населення.
Ризик перевороту і страх витоку інформації
У звіті прямо вказується на побоювання Кремля щодо можливого державного перевороту.
— Кремль і сам Володимир Путін стурбовані потенційним витоком конфіденційної інформації, а також ризиком змови або спроби державного перевороту, — йдеться у документі.
Окремо зазначається, що Путін побоюється можливого використання дронів для замаху на нього, зокрема з боку представників російської політичної еліти.
У звіті також згадується колишній міністр оборони РФ, а нині секретар Ради безпеки Сергій Шойгу, якого пов’язують із потенційними ризиками для влади. Вказується, що він зберігає вплив у військовому командуванні, що може становити загрозу.
Після арешту його колишнього заступника Руслана Цалікова ці ризики, за оцінками розвідки, лише зросли. Водночас у документі підкреслюється, що прямих доказів таких звинувачень не наведено.
Конфлікти у силовому блоці
Посилення безпеки також пов’язують із внутрішніми конфліктами в російських силових структурах. Зокрема, після вбивства високопоставленого генерала наприкінці 2025 року відбулася напружена нарада за участі Путіна.
Під час неї начальник Генштабу Валерій Герасимов розкритикував голову ФСБ Олександр Бортніков за неспроможність забезпечити безпеку.
У відповідь представники спецслужб заявили про нестачу ресурсів.
У результаті Путін доручив розробити нові підходи до безпеки та розширив повноваження Федеральної служби охорони.
У звіті також згадується про спробу заколоту в червні 2023 року, коли Євген Пригожин очолив марш на Москву.
При цьому аналітики зазначають, що подібні розвідувальні дані складно перевірити, а їх публікація може мати і політичні цілі.
Журналісти CNN звернулися до Кремля за коментарем, але офіційної відповіді наразі немає.
