Прем’єр‑міністр Великої Британії Кір Стармер 1 квітня звернувся до нації з позицією щодо конфлікту на Близькому Сході, наголосивши, що «це — не наша війна» і що Велика Британія не буде втягнута в цей конфлікт. За його словами, участь у військових діях не відповідає національним інтересам країни; натомість найефективнішим способом захистити добробут і вартість життя громадян є наполеглива робота над деескалацією регіональної напруженості та відновлення прохідності Ормузької протоки — важливого маршруту для енергетичних поставок.
«Це не в наших національних інтересах. І найефективніший спосіб підтримати вартість життя у Британії — це наполягати на деескалації на Близькому Сході й відкритті Ормузької протоки, яка є таким життєво важливим маршрутом для енергоносіїв», — заявив Стармер.
Водночас прем’єр‑міністр зауважив, що наслідки цієї війни вплинуть на майбутнє Великої Британії. Він запевнив громадян, що уряд має план дій і ресурси, аби пережити кризу й вийти з неї міцнішою та безпечнішою нацією. «Тому сьогодні я хочу запевнити британський народ, що незалежно від того, наскільки лютим буде цей шторм, ми маємо всі можливості його пережити, і що у нас є довгостроковий план, щоб вийти з нього сильнішою і безпечнішою нацією», — сказав Стармер.
Прем’єр також підкреслив, що, незважаючи на тиск і галас навколо нього та інших посадовців, він діятиме виключно в інтересах Великої Британії при ухваленні всіх рішень.
Раніше президент США Дональд Трамп у інтерв’ю The Telegraph заявив, що серйозно розглядає можливість виходу США з НАТО після того, як деякі члени альянсу не приєдналися до військових дій проти Ірану; він також критично відгукнувся про здатність НАТО реагувати, назвавши альянс «паперовим тигром». Трамп наголошував, що США часто «втягнуті» в конфлікти, які, на його думку, не зачіпають їх безпосередньо, і висловив розчарування тим, що європейські партнери не завжди підтримують Вашингтон.
Держсекретар США Марко Рубіо раніше висловив думку, що Сполученим Штатам доведеться переглянути відносини з НАТО після війни з Іраном, зазначаючи, що низка європейських країн відмовилася підтримати військові дії проти Ірану на прохання США.
Президент Трамп також заявляв 31 березня, що США можуть зупинити свої військові дії проти Ірану протягом двох‑трьох тижнів і що, можливо, буде досягнута угода з Тегераном, хоча це не обов’язкова умова для припинення операцій, які США проводять разом з Ізраїлем від 28 лютого.
Очільниця європейської дипломатії Кая Каллас повідомила, що після обговорень наразі немає готовности змінювати мандат місії Aspides. Деякі європейські країни‑члени НАТО заявили, що розглянуть можливість допомоги після завершення конфлікту, інші — категорично відмовилися від участи. Речниця Білого дому Керолайн Левітт також заявила, що Трамп виступить зі зверненням до нації ввечері 1 квітня (в ніч на 2 квітня за київським часом), у якому оголосить «важливу інформацію» щодо перебігу конфлікту.
Трамп просив НАТО допомогти гарантувати безпеку Ормузької протоки після початку військової операції США й Ізраїлю 28 лютого; відтоді Іран фактично заблокував протоку, через яку проходять великі обсяги нафтових поставок з регіону на світові ринки. Питання безпеки протоки та ступінь залучення європейських партнерів залишаються предметом дискусій на міжнародному рівні.
