У понеділок, 22 грудня, у Сполучених Штатах завершився триденний перемовний марафон за участю української, американської та російської делегацій. Про те, що показала нова комунікаційна серія, а що залишилося за кадром – далі в матеріалі ForUA.
Сонячне Маямі було крайніми днями локацією, де представники України, США та РФ шукали точки мирно-перемовного дотику. Американці почергово зустрічалися з українською та російською делегаціями. Між собою останні ніяк не контактували. Україну представляв секретар Радбезу Рустем Умєров та голова Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов, державу-агресорку – путінський спецпредставник Кирило Дмитрієв. Натомість з боку США були Стів Віткофф, зять Трампа Джаред Кушнер і відносно нове обличчя Джош Грюнбаум. Його посада звучить як комісар федеральної служби закупівель. З українською стороною він вже працював раніше, а от із російською зустрівся вперше. Безпосередня участь пана Грюнбаума спонукає до висновку, що сторони обговорювали якісь серйозні економічні питання, що для президента Трампа апріорі є ласим перемовним шматком навіть коли йдеться про екзистенційне питання фактичного геноциду РФ щодо України.
«У Маямі росіяни просто тягнули час. Наступний раунд також не дасть нічого нового. Ці переговори не про території, як це сприймається у нас. І навіть не про захоплення всієї України. Путін розглядає ці переговори як елемент повернення в геополітику. Звідси й страхи європейців про початок війни в Європі, між іншим. Але, як би це парадоксально не було, розуміючи про потенційну можливість війни в Європі, і в ЄС і в США продовжують мислити, перш за все, категоріями територій. На жаль, я практично перестав вірити в можливість результативних переговорів. Чому? Путін просто перестав боятися Трампа. І Трамп, який ще цього не усвідомив, не має вагомих важелів впливу. Путін піде на переговори тільки в той момент, коли зрозуміє, що йому щось загрожує. Або політично або фізично. Головне, щоб це зрозуміла Європа – США – Китай. Як тільки прийде це усвідомлення, можна не сумніватися, що навіть в Росії активізуються чергові пригожини, попри, здавалося б, бетонну владу Путіна. Але, на жаль, досі ніхто (крім України та країн Балтії) не хоче вголос це проартикулювати. І поки це триватиме – триватимуть малорезультативні переговори про території», - зазначає політолог Вадим Денисенко, коментуючи черговий мирно-перемовний раунд у Маямі.
Дійсно, свистопляски росіян з імітаційною балалайкою тривають повним ходом. Як заявив за підсумками серії зустрічей у Маямі в коментарі рос пропагандисту Зарубіну путінський помічник Ушаков, Дмитрієв привіз зі США «певні сигнали», які американці отримали від європейців та Києва щодо українського врегулювання. Він також превентивно припустив, що більшість українсько-європейських пропозицій, «ймовірно, нам не підійде, як досить неконструктивні». За його словами, російська сторона дотримуватиметься домовленостей, досягнутих у серпні очільниками Росії та США під час саміту в Анкориджі.
В аналогічному ключі висловився і кремлівський речник Пєсков, додавши при цьому (чергова наживка для Трампа – Ред.), що між Росією та США може бути реалізовано безліч взаємовигідних проєктів, проте двостороння співпраця не повинна бути прив’язана до процесу мирного врегулювання в Україні, незважаючи на бажання Вашингтона розглядати ці теми в єдиному комплексі. «Американська сторона чітко індексує можливість розвитку співробітництва із процесом врегулювання. Ми зацікавлені, але ми вважаємо, що ці два процеси не повинні бути взаємопов’язаними. Загалом, російська сторона вважає, що на порядку денному може бути, ну дуже багато взаємовигідних проєктів», - акцентував Пєсков. Тут можна лише тримати кулаки за те, аби очільнику Білого дому вистачило здорового глузду не потрапляти у цю очевидну кремлівську пастку.
Між тим наразі, на превеликий жаль, судячи з усього, Сполучені Штати впіймалися на інші спокуси. В усякому разі про це може свідчити поведінка сумнозвісного Дмитрієва, котрий одразу після завершення зустрічей у Маямі на шляху додому анонсував, що, мовляв, нова російсько-американська зустріч пройде у столиці країни-агресорки. Зокрема, на своїй сторінці в соцмережі Х він розмістив селфі на тлі пальм і заходу сонця на океанському узбережжі з підписом: «Дякую, Маямі. Наступного разу Москва». На фото Дмитрієв одягнений у білу футболку з російським гербом і написом «Next time in Moscow» («Наступного разу – у Москві») та зображенням підпису Путіна. Таким чином Дмитрієв нагадав слова кремлівського диктатора, який у ході саміту на Алясці цією фразою англійською мовою особисто запросив Дональда Трампа приїхати на переговори до РФ.
Загалом, у держави-терористки нині справді є певний привід для оптимізму, позаяк трампівський представник і до того ж близький друг чинного господаря Білого дому Стів Віткофф за результатами перемовного марафону у Маямі констатував дослівно наступне: «Росія, як і раніше, повністю віддана досягненню миру в Україні». В той же час віцепрезидент США Джей Ді Венс, виступаючи напередодні у Вашингтоні на заході консервативної організації TurningPoint USA зазначив: «Ми допомагаємо літнім американцям на пенсії, у тому числі скасовуючи податки на виплати із соціального забезпечення, тому що вважаємо важливим почитати батька та матір, а не відправляти всі їхні гроші в Україну». Коментуючи ж консультації в Маямі, він закликав вважати їх проривом, «незважаючи на те, що жодного зсуву в переговорному процесі не відбулося». Де тут логіка – питання риторичне.
Тим часом телеканал NBC повідомляє про те, що між Віткоффом та держсекретарем Марко Рубіо начебто існують розбіжності щодо України і вони борються за право відігравати головну роль у мирно-переговорному процесі.
Водночас від імені противників подальших пустопорожніх домовленостей з путінською Росією у Конгресі США виступив сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який, до речі, у РФ визнаний «екстремістом та терористом».
«Якщо і цього разу Путін знову скаже ні, я сподіваюся, що президент Рамп нарешті підпише мій законопроєкт, який має вже 85 співавторів, запровадить тарифи проти таких країн, як Китай, які купують дешеву російську нафту, визнає Росію державою-спонсором тероризму, а також затримає і конфіскує судна, що перевозять російську нафту, що перебуває під санкціями, так само, як він це робить стосовно Венесуели», - наголосив він. Крім того, на переконання сенатора Грема, у разі, якщо Москва продовжить імітувати готовність до миру, Вашингтон має радикально змінити правила гри, в тому числі передавши Україні ракети «Томагавк» для ударів по заводах з виготовлення дронів і ракет, що знаходяться на території Росії.
Поза всяким сумнівом – це цілком слушні ідеї, але проблема полягає в тому, що пісні про «пекельні» антиросійські санкції, як і байки про надання Києву Tomahawk з боку американців лунають вже понад рік – з моменту повернення Трампа до Овального кабінету. Тобто, якщо говорити про мирно-дипломатичний трек, то традиційно бачимо багато галасу і нуль в плані практичних кроків щодо реального припинення російсько-української війни. Інакше кажучи, путінській Росії вдається й надалі успішно «танцювати» Трампа у нікчемному в усіх сенсах імітаційно-перемовному танго.
