Останнім часом в українському інфопросторі дедалі частіше з’являються фото та відео, що шокують нелюдським поводженням із тваринами. Лише кілька днів тому суспільство сколихнула новина про розіп’ятого кота. На жаль, подібні випадки жорстокості не є поодинокими.
Нещодавно до редакції ForUA звернулася жителька Київщини Наталія Гурова. Жінка розповіла про конфлікт у садовому товаристві "Мрія-2", де вона проживає (село Бузова Бучанського району). За її словами, ця ситуація може мати небезпечні наслідки для тварин.
Конфлікт із сусідом через песиків
Наразі у Наталії Гурової мешкають 33 собаки. Окрім цього, вона доглядає ще за трьома песиками із сусідського подвір’я — їхній господар помер у 2022 році, і жінка не змогла залишити тварин без нагляду.
Однак один із мешканців садового товариства — Олександр Данилюк — висловлює претензії до Наталії через те, що саме ці собаки, за його словами, мітять його територію. Як стверджує жінка, чоловік неодноразово погрожував їй знищити цих тварин.
«Або ти їх закриєш, або я викличу поліцію та всі служби і їх звідси вивезуть», — цитує Наталія слова сусіда.
Жінка зізнається, що боїться: конфлікт може перейти від словесних погроз до реальних дій. За її словами, поведінка Олександра Данилюка та його дружини є агресивною, попри те, що самі вони є власниками великого собаки породи алабай. Також, за словами Наталії, чоловік некоректно поводиться й з іншими власниками собак у товаристві.
Позиція голови садового товариства
Ситуацію прокоментував голова садового товариства Михайло Скалига, який підтвердив, що мова йде саме про трьох собак.
«Я підтверджую, що на території товариства знаходиться 3 (три) собаки: дві великі, одна маленька. Собаки ухожені, щеплені, чіповані, мають свою територію. Опікується ними Гурова Наталя — годує їх, поїть, це роблять і інші жителі товариства. Собаки вільно гуляють вулицями, не агресивні. Але є скарга від одного члена товариства, що собаки мочаться на його ворота і біля воріт — через це виник конфлікт між ним і Наталею. У нього одне прохання: закрити песиків на їх території і щоб їх не випускали на вулицю», — зазначив М. Скалига.
Звернення до правління: версія іншої сторони
Олександр Данилюк також виклав свою позицію у письмовому зверненні до голови правління садового товариства. У документі, фото якого є в розпорядженні редакції ForUA, він описує ситуацію зі свого боку та наполягає на тому, що вільний вигул собак порушує його права як мешканця товариства. Звернення стало формальним продовженням конфлікту між сторонами.
Коментар засновника БФ «МІЛА»
Засновник Благодійного фонду «МІЛА» Олексій Юренко наголошує, що фонд уже тривалий час допомагає Наталії Гуровій в опікуванні над тваринами та добре знає ситуацію зсередини.
«Наш фонд давно підтримує пані Наталію, ми неодноразово були у неї, бачили, з якою любов’ю та відповідальністю вона ставиться до кожної тварини. Ми регулярно привозимо корм і смаколики для чотирилапих. Ці собаки доглянуті й не покинуті. Ми не дозволимо, щоб їм було завдано шкоди, тому беремо цю ситуацію під особистий контроль. У разі будь-яких протиправних дій з боку пана Данилюка ми будемо звертатися до зоозахисних організацій, органів місцевої влади та правоохоронних органів», — заявив Олексій Юренко.
Чи є підстави для страху: коментар юриста
Чи справді власниці та опікунці собак варто хвилюватися за їхню долю — ForUA запитав у юриста.
«Наскільки я зрозумів з пояснень пані Наталії та представників садового товариства, вказані тварини не є безпритульними, оскільки мають власну огороджену територію та осіб, які за ними наглядають та годують. До того ж собаки є чіпованими та стерилізованими. Під час їх вигулу поза межами постійного місця перебування, тварини не ведуть себе агресивно та не несуть шкоду оточуючим.
Правовий статус безпритульних тварин в Україні визначається Законом «Про захист тварин від жорстокого поводження», який прирівнює їх до інших тварин під захистом, забороняючи знищення, а регулюючи чисельність методом стерилізації, вакцинації та повернення (OSVV), покладаючи відповідальність на місцеві громади та запроваджуючи кримінальну/адміністративну відповідальність за жорстокість.
Закон гарантує захист безпритульним тваринам від жорстокості, каліцтва та смерті, встановлюючи кримінальну (ст. 299 ККУ) та адміністративну відповідальність для винних осіб, зокрема за жорстокі дії, нацьковування, створення матеріалів із жорстокістю.
Що стосується погроз пана Олександра знищити тварин, то його дії можна кваліфікувати як хуліганство, за які настає відповідальність згідно положень Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Якщо ж вказана особа вдасться до більш координальних дій по відношенню до цих тварин, буде нести відповідальність, передбачену Кримінальним кодексом України, пов'язану з обмеженням чи позбавленням волі», — пояснив Геннадій Яворовський, заслужений юрист України, заступник голови БФ «МІЛА» з правових питань.
