5 грудня у Шевченківському районному суді Києва відбулося засідання у справі російського військового Владіміра Іванова, якого обвинувачують у розстрілі двох українських військовополонених на Курщині у січні 2025 року. Під час засідання допитали першого свідка — українського військового, який служив разом із загиблими Іваном Кондратюком і Віктором Ляпотою та споряджав їх на останнє бойове завдання.
Свідок уточнив, що один із загиблих був зв’язківцем, інший — гранатометником. Він розповів, що після розстрілу бійці ССО виявили тіла замінованими, що унеможливило їхню евакуацію. За словами свідка, тіла лежали обличчям донизу на животі, між ними була відстань приблизно 15 метрів, а російські загарбники залишалися в засідці не менше 8 годин після розстрілу.
Українські воїни ССО замінували підходи до тіл, і вже 10 січня в цьому районі відбувся бій. Під час судового допиту свідок детально описав ці події, підтверджуючи обставини злочину російських військових.
Владімір Іванов — полонений військовий 40-ї окремої бригади морської піхоти ЗС Російської Федерації. Іванов (позивний "Ярий") разом з трьома іншими російськими військовими з позивними "Білий", "Бум" та "Лебідь" за наказом командира "Рязань" 9 січня 2025 року з автоматів Калашникова розстріляли двох українських військовополонених з 241-ї окремої бригади тероборони ЗСУ.
Розстріл стався у лісі на південний схід від села Гуєво Суджанського району Курської області.
У січні 2025 року ССО взяли Іванова разом із іншими росіянами в полон. Йому інкримінують правопорушення за частиною 1 статті 28 та частиною 2 статті 438 КК України (воєнний злочин, поєднаний з умисним вбивством, вчинений групою осіб). Іванову загрожує довічне увʼязнення.
Як повідомляє "Суспільне", 53-річний Іванов народився у Севастополі, а проживав у місті Озьорськ Челябінської області РФ. За словами підозрюваного, у грудні 2024 року його призвали до лав російської армії. Після двотижневих навчань його підрозділ відправили у Курську область.
Перед першим судовим засіданням 29 серпня Іванов заявив, що визнає свою провину, розкаюється та не має заперечень щодо обвинувачення.
