Російський правитель Путін заявляє, що не збирається вести «мирні» перемовини з президентом України і припинить розпочату ним війну лише за умови виходу ЗСУ з Донбасу. Проте, чим обумовлена самовпевненість кремлівського очільника, і на що він наразі робить ключову ставку – далі в матеріалі ForUA.
У четвер, 27 листопада за підсумками візиту до Киргистану кремлівський очільник Путін провів пресконференцію, в ході якої озвучив низку заяв, які стосуються безпосередньо російсько-української війни та перспектив мирного врегулювання. Зокрема, він зазначив, що наразі остаточної версії «мирного плану» ще не існує в природі: «Щодо проєкту договору: проєктів договору не було. Був набір питань, які пропонувалося обговорити і сформулювати остаточно».
Акцентувавши на тому, що під час нещодавніх перемовин на Алясці, обговорював «шляхи досягнення миру» з Дональдом Трампом, господар Кремля резюмував: «І після цього виник ось той перелік можливих домовленостей з 28 пунктів. Росія в цілому згодна, що перелік пунктів США може бути покладений в основу майбутніх домовленостей». Тобто, як бачимо, Путін не визнає, що цей так званий план, про що свідчать «плівки Віткоффа» насправді писався у Москві.
Крім того, Путін наголосив, що юридичне визнання Криму, Донецької та Луганської областей територіями РФ має стати одним із ключових питань на переговорах із США. Водночас він резюмував, що бачить сенс домовлятися про припинення війни в Україні не з президентом Зеленським, а з ключовими міжнародними гравцями: «Звичайно, ми хочемо домовитися в кінцевому підсумку з Україною. Але це зараз просто практично неможливо, неможливо юридично... Від них, хто може, хто хоче, нехай веде переговори. Нам потрібно, щоб наші рішення були визнані основними міжнародними гравцями. Це має значення. Зараз підписувати документи з українським керівництвом безглуздо. Я вважаю, що українське керівництво припустилося принципової, стратегічної помилки, коли побоялося піти на вибори президента, після чого президент втратив свій легітимний статус».
Підсумовуючи, Путін підкреслив, що активна фаза війни припиниться лише тоді, коли Збройні сили України (ЗСУ) залишать зайняті ними території на Донбасі, «а якщо вони не підуть - тоді ми доб’ємося цього бойовим шляхом».
На Печерських пагорбах свіжу порцію путінських заяв не коментували. Натомість Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні 27 листопада констатував наступне: «Зараз вкрай важливою є спільна з партнерами робота заради кращих дипломатичних позицій. Наша команда разом з американськими представниками вже на цьому тижні – наприкінці тижня – продовжить наближати пункти, які є в нас за результатами Женеви, до такої форми, яка виведе на дорогу до миру й гарантій безпеки. Буде зустріч делегацій. Українська делегація буде добре підготовлена та налаштована на предметну роботу. Ми й зараз на зв’язку з американською стороною і з нашими європейськими друзями».
До речі, якщо говорити про європейських друзів, то слід віддати належне їхній активізації в питанні російсько-української війни. Зокрема, у четвер, 27 листопада Європарламент ухвалив резолюцію, в якій окреслює вимоги Євросоюзу (ЄС) щодо мирного плану для України. Європарламентарі наголошують, що будь-яка мирна угода має надати Києву гарантії безпеки рівня ст. 5 Вашингтонського договору НАТО, забезпечити притягнення до відповідальності винних у злочині агресії та воєнних злочинах, а також зобов’язати Росію компенсувати Україні всі збитки, які вона нанесла. Крім того, резолюція наголошує, що санкції з РФ не можна знімати, доки мирна угода не буде реалізована в практичній площині.
В даному контексті міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що Європа має три абсолютно чіткі важелі у переговорах про мир в Україні, які вона має повсякчас використовувати: заморожені росактиви, членство України в ЄС та створення Спеціального трибуналу відносно країни-агресорки Росії.
Тим часом міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявляє, що дії Росії та її правителя Путіна не дають жодних ознак, що миру в Україні можна досягти найближчим часом.
«Мені здається, що Путін відчуває у повітря запах крові, і для нього це дуже вигідний тактичний момент. Він чинитиме тиск максимально можливим чином - на фронті, на цивільних, наносячи удари по інфраструктурі та енергетичних об’єктах. Ніяких ознак миру поки не видно», - констатує високопоставлений естонський дипломат. Він упевнений, що реальний мирний план складається всього з двох пунктів: тиск на Росію та підтримка України.
«З усієї тієї какафонії щодо встановлення миру і «мирного плану» Трампа, на сьогоднішній день можна виділити кілька важливих моментів. Перше. Трамп хоче якнайшвидше укласти угоду з Росією, при цьому жодних реальних гарантій безпеці Україні не давати. Тобто, завдання максимум - щоб Путін не напав на Україну до кінця його президентського терміну. Далі у всьому будуть винні його послідовники, якщо Путін знову нападе. Друге. Європа все це розуміє, але стурбована зараз насамперед отриманням гарантій безпеки з боку США для себе, а не для України. Тому що починаючи з 2017-го ще з першого терміну Трампа там дуже сумніваються в тому, що у разі нападу Росії на умовну Латвію, США «впишуться» за Європу. І сумніви, до речі, небезпідставні. Зеленському ж у Вашингтоні під час кулуарних переговорів прямим текстом кажуть: «Підписуйте те, що даємо. Краще не буде. А гірше може – і для України загалом, і для вас особисто», - зазначає політолог Максим Ялі.
Експерт прогнозує, що «для більшої переконливості» Кремль перед візитом на наступному тижні представника президента США Віткоффа до Москви, зробить ще пару залпів по українській енергетиці, а також навмисно запустить свої ракети по багатоквартирних житлових будинках.
«Для України я поки не бачу добрих сценаріїв. Ми у слабкій переговорній позиції. Можна скільки завгодно сперечатися про причини, що призвели до цього плачевного результату, тільки суті та позиції сторін це не особливо змінить. На жаль, далі позиції через умовні 3-4 місяці до чергового «вікна можливостей» у переговорах для України можуть стати тільки гіршими. Не так на полі бою (Краматорськ і Слов’янськ росіянам ніяк не взяти за цей час) скільки в побутовому плані. Відключення світла, нестача газу для опалення у разі морозів - ось цим буде зайнята влада насамперед у цей час», - прогнозує Максим Ялі.
