Как энергетическая отрасль подготовилась к отопительному сезону 2021-2022 годов и к чему готовиться потребителям?(укр)
За 30 років Незалежності українці були свідками не однієї енергетичної кризи. Причини кожного разу були різними, а от наслідки – майже завжди однакові.
Енергетики з досвідом пам’ятають, як під час таких криз знеструмлювалися цілі райони та навіть міста.
В 90-ті роки дійшло до того, що без електроенергії на певний час лишився Печерський район Києва, включно з Головним військовим клінічним госпіталем. Зараз відключення центру столиці, звичайно, ніхто не допустить, але ситуація більш ніж критична. В тому числі в столиці.
Минулого тижня в кабінеті голови Міненерго Германа Галущенка серед інших питань обговорювалася необхідність першочергового забезпечення вугіллям блоків Трипільської ТЕС – найбільш потужної електростанції в Київській області.
В іншому випадку брак палива може "спричинити каскадну аварію в столичному енерговузлі, яка залишить без світла велику кількість споживачів".
Поки що на складах згаданої станції трохи менше ніж 40 тисяч тонн вугілля при необхідних 200 тисячах. І все це відбувається на фоні неприпинних заяв влади про майже 100% готовність до опалювального сезону.
Вугілля на мінімумах
Ситуація з накопиченням вугілля на складах ТЕС досі лишається критичною.
За графіком накопичення палива Міністерства енергетики та вугільної промисловості, 12 серпня на складах мало б бути 2,831 млн тонн вугілля, але фактичні запаси менші за 800 тисяч тонн.
Загалом тепловики відстають від плану накопичення вугілля до осінньо-зимового періоду майже в чотири рази.
Ключовими гравцями на ринку теплової генерації, на яку приходиться до 30% виробленої електроенергії, є три компанії: ДТЕК Ріната Ахметова, "Донбасенерго" Максима Єфімова й Едуарда Бондаренка, та державна "Центренерго".
Наразі найбільш критична ситуація саме в останньої.
Центренерго "готове"
30 вересня на сайті "Центренерго" опублікували повідомлення про повну готовність до осінньо-зимового періоду, яке в учасників ринку та профільних експертів викликало відвертий подив.
Річ у тім, що державна компанія наразі працює з мінімальним складом – 4 блоки на всі три ТЕС. І кожна станція має великі проблеми із забезпеченням вугіллям.
Трипільська ТЕС (встановлена потужність 1800 МВт, найбільший постачальник електроенергії у Київську, Черкаську та Житомирську області - ЕП) накопичила 38 тис. тонн, що менше прогнозного графіку Міненерго на 193 тис. тонн.
Вуглегірська ТЕС (встановлена потужність 3600 МВт, Світлодарськ, Донецька область - ЕП) – 11 тис. тонн, відставання – 233 тис. тонн.
Зміївська ТЕС (встановлена потужність 2200 МВт, Слобожанське, Харківська область - ЕП) 23 тис. тонн, менше графіка на 295 тис. тонн.
Сумарні запаси на складах самого "Центренерго" з початку жовтня збільшились на 12% - до 72 тис. тонн. Утім, цей показник все одно в 10 разів менший за необхідний.
За великим рахунком, критично низькі запаси вугілля ні для кого не новина. З дефіцитом сировини державна компанія стикається мало не щороку через брак коштів. Минулий сезон "Центренерго" пройшла завдяки частковому переходу на інший вид палива – газ.
Тоді дешеве блакитне паливо державній компанії постачала "Укрнафта". За нинішніх цінах на газ такий варіант малоймовірний, особливо з урахуванням того, що цей вид палива потрібен для вироблення тепла і проходження опалювального сезону.
Придбати вугілля минулого року не було проблемою. Були б гроші. Цього року брак сировини відчувають країни всього світу.
І тут виникає ключове питання: де взяти дефіцитний для всього світу ресурс?
В повідомленні "Центренерго" дає відповідь на це питання: допоможуть державні шахти та імпортні контракти. Утім, майже за кожним з цих напрямків у державної генерації можуть виникнути проблеми.
В компанії розраховують на 1,5 млн тонн вугілля українських виробників, що за оцінками учасників ринку є доволі оптимістичним прогнозом, враховуючи падіння видобутку на державних шахтах.
Ще 350 тис. тонн "Центренерго" планує отримати з Польщі, 100 тис. тонн з Казахстану та 37,5 тис. тонн з США.
За даними ЕП, контракт щодо американського вугілля може зірватися через важкі перемовини з трейдером Trafigura. Цілком ймовірний сценарій, за яким ці 37,5 тис. тонн держкомпанія не отримає.
Що стосується постачання з Казахстану, то вони наразі ускладнені дефіцитом вагонів в цій країні. Зазвичай казахи орендують для своїх потреб частину рухомого складу у росіян, однак компанії, які їх надають, наразі включені в список санкцій РНБО, тому їх вагони фізично не можуть потрапити в Україну.
З Польщі, за словами співрозмовника у компанії, "Центренерго" наразі отримало лише декілька тисяч тонн вугілля.
Також є питання до того, звідки "Центренерго" взяло гроші, щоб законтрактувати такий великий обсяг вугілля зі згаданих країн, адже ще напередодні компанія мала великі фінансові проблеми.
Для їх розв’язання "Укренерго" навіть погодилося першочергово погасити борги на балансуючому ринку перед "Центренерго", а "Нафтогаз" закупив у держкомпанії великий обсяг електроенергії.
Хай там як, але вже зараз очевидно, що з заявами про 100% готовність до осінньо-зимового періоду в "Центренерго" трохи поквапились.
Що у ДТЕК Ахметова
Проблеми з постачанням вугілля є і у приватних гравців. Зокрема, менеджери ДТЕК Ріната Ахметова, яка займає левову частку на ринку теплової генерації, скаржаться на брак пропозиції та рекордні ціни ресурсу.
Ключова причина – Китай скуповує усі вільні обсяги палива у традиційних контрагентів України, про що ЕП детально писала раніше.
"Це ускладнює його купівлю для української генерації і може призвести до обмежень споживання електрики цієї зими", - говорив виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.
Станом на 12 жовтня на складах станцій "ДТЕК Енерго" накопичено 563 тис. тонн вугілля.
Левову частку потреб у вугіллі ДТЕК закриває за рахунок власного видобутку, який з початку року становив 12,3 млн тонн марки "Г". Ще понад 4,5 млн тонн група планує видобути до кінця року.
У США, Польщі та Казахстані компанія законтрактувала ще понад 565 тис. тонн сировини. За останнім напрямком, як і у випадку із "Центренерго", можуть виникнути проблеми, чого точно не скажеш про фінансовий стан компанії.
Останнє рішення НКРЕКП щодо підвищення прайс-кепів (верхніх граничних обмежень – ЕП) на двох сегментах ринку в Бурштинському острові явно збільшило прибутки компанії.
На ринку "на добу наперед" і внутрішньодобовому ринку прайс-кепи підвищили до 1 500 грн за Мвт-год для годин мінімального навантаження і 2500 грн за МВт-год для годин максимального навантаження. Майже одразу після цього ціни на БуОС (умовна територія, на якій розташовані електричні мережі Бурштинської електростанції - ЕП) зрівнялись з ОЕС України.
Найбільшим виробником електроенергії в енергоострові і ключовим бенефіціаром цього рішення є ДТЕК Ахметова.
Чи буде блекаут
Ситуація дійсно виглядає критичною, однак однозначно спрогнозувати, яким буде опалювальний сезон – дуже важко.
Все залежить від величезної кількості факторів: від погодних умов та динаміки накопичення вугілля до аварійності на теплових та атомних електростанціях.
Багато що буде залежати від атомної генерації, оскільки саме вона повинна у разі необхідностіпідстрахувати тепловиків та компенсувати дефіцит потужностей.
Міністр енергетики Герман Галущенко напередодні зробив ще одну оптимістичну заяву з цього приводу: протягом ОЗП в роботу запустять 14 з 15 блоків АЕС. А останній при цьому перебуватиме в резерві та буде підключений у разі потреби.
"Це реально, але на грані. Бути впевненим, що такий тривалий час не буде жодних аварійних ситуацій – дуже важко. І тут не йдеться про великі аварії", – скептично ставиться до заяв міністра співрозмовник ЕП в парламенті.
Ще один варіант, який розглядає влада – відновлення імпорту з Росії та Білорусі, заборона на який закінчується 1 листопада 2021 року. Керівник НКРЕ Валерій Тарасюк не виключив, що заборону продовжувати не будуть. Все залежить від готовності енергосистеми.
Однак, за даними ЕП, саме сценарій з імпортом з Білорусі наразі проробляє Міненерго, хоча у Галущенка від цього публічно відхрещуються.
Перетини ліній електропередач, що з'єднують обидві країни, складають 900 МВт. У планах – задіяти мінімум половину.
У разі ж політичної відмови Білорусі, України з високим ступенем ймовірності буде змушена почати штучно обмежувати внутрішнього споживача.
При цьому населення від віялових відключень планують огородити. Першими можуть постраждати промислові підприємства: їм запропонують добровільно скоротити обсяги споживання на 10-20%.
"Якщо цього не відбудеться, промисловість буде обмежена примусово", – каже джерело ЕП в Міненерго.
