Депутати підтримали зміни до низки законів, що мають врегулювати кризову ситуацію на ринку відновлювальної енергії.
Правки до проєкту розглянули на позачерговій сесії та за скороченою процедурою. «За» зміни проголосували 288 депутатів Верховної Ради.
Таким поспіх пояснюється як нагальністю питання - депутати намагалися вирішити його до початку канікул, - так і тим, що головні зміни, що тепер стали законом, вже були викладені у Меморандумі, укладеному між урядом та виробниками «зеленої» енергії.
Після того, як минулого літа запрацювала нова модель оптового ринку електроенергії, баланс між виробниками чистої, але «дорогої» енергії, яких стимулювали найвищими у галузі тарифами, та виробниками традиційної і дешевої був порушений. В галузі утворилися борги на десятки мільярдів гривень.
З іншого боку, через зростання частки дорогої «зеленої» енергії і зменшення частки дешевшої стали скаржитися великі промислові виробники. Оглядачі та політики заговорили про те, що український ринок не здатен «проковтнути» багато дорогої «зеленої» енергії.
Проблема загострилася і через карантин, під час якого попит на електрику суттєво впав.
Відтак, диспропорції в електроенергетиці стали більш помітними.
До прикладу: лише за час обговорення законодавчих змін та пошуку компромісу борги перед виробниками «зеленої» енергії зросли із 14 до 16 млрд грн.
З іншого боку, довелося в терміновому порядку виводити з роботи деякі атомні блоки і створювати спеціальну групу, що мала «розрулити» кризову ситуацію.
Нові правила для «зеленки»
Серед головних напрацювань уряду, які були погоджені із виробниками «зеленої» енергії і схвалені як закон, - зменшення «зелених» тарифів.
Тарифи будуть зменшені для об'єктів, введених в експлуатацію з 1 липня 2015 до 31 грудня 2019 року,
для сонячних електростанцій з потужністю понад 1 МВт - на 15%,
для сонячних та вітрових електростанцій з потужністю менш як 1 МВт - на 7,5%.
«Для генерації менш як 1 МВт зниження буде у два рази менше, ніж для всіх інших, тобто не 15%, а 7,5%. Таким чином, ми інакше підходимо до дрібних електростанцій, і у них тариф буде вищим, ніж у інших станцій», - заявив голова комітету з питань енергетики Андрій Герус.
Передбачений також і граничний рівень «зеленого» тарифу для відносно «старих» об'єктів відновлюваної енергетики, введених в експлуатацію до 30 червня 2015 року. Це дозволить знизити тарифи для таких електростанцій на понад 50%.
Обмеження будуть і для нових «зелених» виробників: з 1 серпня 2020 року розмірів «зеленого» тарифу для таких об'єктів на 50%.
При цьому закон не передбачає пролонгації дії старих тарифів, як це пропонували інвестори в «зелену» енергетику.
За оцінками, економія від запровадження нових «зелених» тарифів для ринку має становити до 2 млрд євро.
Крім того, зміни передбачають, що відтепер «зелені» виробники відповідатимуть за так званий «небаланс».
Тобто невідповідність планового та реального виробництва енергії, що змушує оператора ринку в ручному порядку шукати «балансуючі» потужності в інших виробників, коли «зелені» не можуть поставити на ринок запланований обсяг енергії.
З наступного року виробники відновлювальної енергії відповідатимуть за це на 50%, а з 2022 року - на всі 100%.
З іншого боку, закон передбачає, що уряд має закласти у державний бюджет фінансову підтримку Гарантованому покупцю для оплати не менше 20% електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел. Це є певною страховкою від накопичення нових боргів перед «зеленими» виробниками.
Закон також містить гарантії того, що надалі українське законодавство щодо виробників «зеленої» енергії не змінюватиметься. Втім, і самі ці зміни деякі учасники ринку називали невиконанням Україною своїх обіцянок перед інвесторами у відновлювальну енергетику, у яку свої гроші вклали як українські, так і іноземні інвестори.
Що далі?
Із зниженням тарифів «зелена» енергетика хоч і втратить частину своєї привабливості для інвесторів, але все одно залишатиметься вигідним бізнесом.
Підтримка відновлювальної енергетики також є частиною державної політики України та її зобов'язань в рамках європейської інтеграції.
Промисловість, очевидно, за певних обставин може розраховувати на зниження витрат, адже підприємства вже платять за електрику ринкову ціну.
Натомість населення, як нагадують оглядачі, все ще отримує електрику за нижчою, не ринковою ціною.
І перегляд «зелених» тарифів - лише один з кількох кроків, які має зробити уряд, аби розв'язати кризову ситуацію в електроенергетиці, обтяжену взаємними боргами.
В урядовій програмі стимулювання економіки йдеться про «перегляд тарифів на електроенергію для населення», а простіше - його підвищення до ринкового рівня.
Хоча раніше прем'єр Денис Шмигаль говорив, що уряд не лише не підвищуватиме тарифи для населення цього року, але навіть не обговорюватиме це, оглядачі кажуть, що рано чи пізно уряд буде змушений повернутися до цього питання.
