Керівництво Ірану побоюється, що посилення економічного тиску з боку США може ще більше погіршити становище населення і знову спровокувати масові протести в країні.
14 серпня президент США Дональд Трамп пообіцяв завдати Ірану сильного економічного удару. Днем раніше міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Вашингтон може вже цього тижня запровадити проти Тегерана заходи, яких ще ніколи не бачили, повідомляє Reuters.
Іран вступив у війну зі США з високою інфляцією, ослабленою валютою, дефіцитом енергії та санкціями. Війна додала до цього пошкодження інфраструктури, порушення торгівлі, втрату виробництва та витрати на відбудову.
У липні річна інфляція в Ірані сягнула 66%, споживчі ціни були на 87,9% вищими, ніж роком раніше, а продовольча інфляція становила 128%, свідчать дані Статистичного центру Ірану, які наводить Reuters. Мінімальну зарплату цього року підвищили приблизно на 60%, однак через падіння ріала її еквівалент у доларах із кінця березня скоротився приблизно зі $105 до $86.
За словами співрозмовників агентства, для іранської влади головним ризиком стає не саме погіршення економіки, а можливість нової хвилі протестів. Однією з ознак такого занепокоєння колишній іранський посадовець назвав призначення Хоссейна Таеба, причетного до попередніх репресій, керівником воєнізованого формування "Басідж".
Додатково ситуацію погіршує американська морська блокада. Іран намагається перевозити основні товари наземними маршрутами та через Каспійське море, однак удари по мостах збільшують вартість і тривалість таких перевезень. Імпорт бензину через блокаду фактично припинився: країна виробляє близько 130 млн. літрів на добу за споживання 137 млн. літрів.
Фото: gujaratsamachar.com.