Президент Зеленський днями відвідав Сербію. Це його перший візит до цієї країни за понад сім років перебування на президентській посаді. Про те, чому на даному етапі повномасштабної російсько-української війни даний вояж має неабияке значення і для Києва, і для Белграда – далі в матеріалі ForUA.
Минулого вікенду Володимир Зеленський здійснив свій дебютний у президентському статусі візит до Сербії. Там він провів тривалі закриті перемовини з тамтешнім лідером, 56-річним Олександром Вучичем. Опісля зустрічі президенти вийшли до преси на спільний брифінг.
Володимир Зеленський передусім подякував Сербії за пакет гуманітарної допомоги, «спрямований на сферу медицини та енергетики». Окрім того, нинішній господар Банкової розповів про відчутне просування питання укладання угоди про свободу торгівлі з Сербією. Очікується, що документ буде підписано до кінця поточного року. За словами глави української держави, вони з Вучичем також обговорювали дипломатичні шляхи завершення війни Росії проти України. «Важливо, щоб всі у світі знали, що ми хочемо гідного миру, щоб кожну можливість було використано заради миру, заради гарантованої безпеки, всі наявні можливості, які тільки є і у Вашингтоні, і в Пекіні, і у столицях Європи, і в наших партнерів на Близькому Сході, у Затоці, у всіх столицях світу, які мають вплив», - акцентував діючий гарант української Конституції.
Коментуючи актуальну наразі проблему зі збиттям російського балістичного залізяччя, президент констатував наступне: «У кого є антибалістичні ракети та системи? У виробника - це США передусім. Чи будуть вони (США – Ред.) кожного місяця виділяти нам ракети? Так, у нас є домовленості. Чи достатньо цих ракет? Ні».
Наголосивши на тому, що у поточному році Україна отримує менше антибалістичних ракет, ніж у попередньому, Зеленський додав, що окрім американців такі ракети є також у німців, поляків, японців та південно корейців.
Натомість Вучич заявив, що підтримує територіальну цілісність України, а також її вступ до Євросоюзу (ЄС).
«Я вдячний українському президентові за підтримку, яку він завжди Сербії надавав на її європейському шляху. Ніколи не було такого, щоб президент Зеленський чи його команда щось сказали погане про нашу країну, і я дуже дякую нашим українським друзям за це», - зауважив Вучич. Він також розповів про суттєве зростання у 2026-му обсягів торгівлі між Україною та Сербією. На запитання щодо перспектив завершення путінської «СВО» Вучич зазначив, що боїться, мовляв війна найближчим часом не завершиться, «і на всіх чекає ще одна дуже важка зима».
В контексті сербського вояжу Зеленського слід звернути увагу на декілька вельми показових штрихів. По-перше, всупереч усталеному протоколу, українського лідера в аеропорту зустрічав не президент Вучич, а міністерка енергетики Дубравка Джедович-Ханданович. При цьому для високого українського гостя постелили червону доріжку, а також була присутня Почесна варта Збройних сил Сербії.
По-друге, протягом дня впродовж маршруту, яким Володимир Зеленський мав проїхати Белградом, не було українських прапорів, що є «залізною» практикою під час візитів іноземних високопосадовців. Лише увечері на вежі Belgrade Tower, а також на окремих білбордах у центрі міста, засвітився український прапор. Путіна, зазначимо, і Вучич особисто зустрічав, і всі почесті були як то кажуть наданікремлівському диктатору від «А» до «Я».
Це – з одного боку. З іншої ж сторони, протокол – протоколом, але факт залишається фактом: Сербія від початку повномасштабної війни через треті країни експортувала боєприпаси до України на суму понад 800 млн євро. Це дуже суттєва підтримка, хоч, як то кажуть, надана через десяті руки. Втім, знову ж таки - президент Сербії відвідав Україну в червні 2025 року, лише через місяць після участі у військовому параді в Москві. Тоді Вучич запропонував Україні допомогу у відбудові регіонів, які потерпіли від війни. Приїздом до Одеси Сербія «не зрадила Росію», заявив він, виправдовуючись перед Путіним.
Українські та західні політологи оцінюють перший офіційний візит президента Зеленського до Сербії як вдалу дипломатичну контр гру проти Росії на Балканах та руйнування міфу про Белград, як безумовного союзника Кремля. Політолог Володимир Фесенко зазначає, що цим візитом Зеленський продемонстрував здатність України грати на політичному полі, яке Кремль традиційно вважав своєю зоною впливу. Натомість політолог Олександр Леонов підкреслює, що прийом Зеленського в Белграді на найвищому рівні «повністю ламає наратив Москви про ізоляцію України та абсолютну проросійськість Сербії». Для Кремля такий крок став очевидним «ляпасом», вважає політолог.
Загалом, експерти констатують, що Вучич наразі продовжує свою звичну багатовекторну політику. Тобто, йому важливо продемонструвати ЄС рух у бік євроінтеграції, попри відмову запроваджувати санкції проти РФ. До речі, попри енергетичну залежність від країни-агресорки Росії, близько 60% сербського товарообігу припадає саме на країни ЄС. Тобто, Вучич розуміє, що стратегічне майбутнє Сербії пов’язане cаме з Європою, тому взаємна підтримка європейського шляху з боку України є для нього вкрай вигідною з прицілом на майбутнє.
В кулуарах подейкують, що за підсумками перемовин по лінії Зеленський-Вучич відбудеться розширення військово-технічного співробітництва двох країн – зокрема щодо виготовлення дронів а також сумісних снарядів радянського зразка.
Провідний експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус в ефірі телемарафону напередодні вказав на важливий нюанс: Україна не визнає незалежність Косова, що дає змогу Володимиру Зеленському вести конструктивний діалог із Вучичем, не змушуючи Белград обирати між своєю ключовою державною доктриною та зближенням із Києвом. Водночас Белград не визнав російську анексію Криму у 2014 році та згодом ще чотирьох українських областей.
Хоча Сербія є кандидаткою на вступ до Європейського Союзу (ЄС), вона, як зазначалося вище, є єдиною європейською країною, окрім Білорусі, яка не ввела санкцій проти Росії через її вторгнення в Україну. З огляду на цей факт, керівництво ЄС часто-густо критикує сербське керівництво, вимагаючи узгодити свою зовнішню політику з політикою Євросоюзу.
Президент Сербії Олександр Вучич у липні взяв участь у саміті «Південно-Східна Європа – Україна», хоча й не підписав спільну декларацію із закликом посилити «всі види тиску» на путінську Росію. Тобто, як казав покійний Кравчук, сербський лідер намагається ходити між крапельками, в даному разі – між Україною, РФ та ЄС. Поки що йому вдається не «намокнути», втім чи довго ще буде успішною така геополітична еквілібристика Вучича – велике питання.