Медійно-експертний простір України наразі лихоманить через дискусії про ймовірне проведення президентських виборів восени поточного року. Каталізатором стали публікації у ЗМІ про те, що Володимир Зеленський вирішив балотуватися на другий термін і його ключовий вірогідний конкурент, ексголовком ЗСУ Валерій Залужний не погодився відмовитись від участі в електоральному марафоні. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
Виборчо-дискусійний суспільний маховик моментально розкрутився до нечуваної швидкості одразу після того, як днями видання «Українська правда» (УП) повідомило про намір Банкової організувати президентські вибори восени поточного року на тлі нинішніх успіхів ЗСУ на полі бою і зростання рейтингу діючого глави держави.
Зокрема, як зазначає УП, у червні Володимир Зеленський зібрав закриту нараду в одній з державних резиденцій за участі керівника свого Офісу Кирила Буданова, його заступника Олега Татарова, очільника фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, міністра оборони Михайла Федорова і секретаря Ради нацбезпеки і оборони Рустема Умєрова. Зустріч начебто тривала близько чотирьох годин і серед іншого на ній йшлося про вибори та закриті заміри електорального пульсу. Джерела УП, ознайомлені з ними, розповіли, що, згідно з свіжими дослідженнями суспільної думки, «після багатьох місяців поступового зниження соціологія вперше зафіксувала хоч і невелике, але стабільне зростання підтримки Зеленського».
«В першому турі за Зеленського готові проголосувати 33 % опитаних, які визначилися з вибором. На другому місці – посол України у Великій Британії, колишній головнокомандувач Валерій Залужний з підтримкою в 22 %. Третій потенційний кандидат – Кирило Буданов з 14 % підтримки. Позитивна динаміка так сильно надихнула Зеленського, що під час зустрічі в резиденції команда всерйоз обговорювала можливість провести президентські вибори вже наприкінці осені цього року», – констатує УП.
Видання також повідомляє, що в озвученому на зустрічі опитуванні, зробленому на замовлення Банкової, для президента склалась позитивна динаміка першого туру: 34% підтримки в нього при 28 % в Залужного і 12 % у Буданова. Але в другому турі в парі з Залужним Зеленський має меншу підтримку: 32 % проти 37 % у посла. У парі з Будановим він у опитуванні перемагав на рівні статистичної похибки – 34 % проти 35 %.
«За словами співрозмовників УП, усередині владної команди існує впливова група на чолі з Арахамією та іншими, яка вважає оптимальним сценарій, за якого Зеленський переобирається на другий президентський строк, а Буданов, скажімо, очолює Верховну Раду після парламентських виборів», – зауважує «Українська правда». Буданов, за інформацією видання, не давав прямої відмови у відповідь на запитання про те, чи планує він політичну кар’єру. Натомість із Залужним ситуація начебто складніша: «На початку минулого тижня Володимир Зеленський зустрівся в Києві з Валерієм Залужним. Формальним приводом стала майбутня заміна прем’єра Великої Британії. Однак, крім цього, говорили про вибори. Врешті президент поставив колишньому головнокомандувачу пряме запитання: «Якщо вибори відбудуться восени, чи будете ви балотуватися?». І, за словами співрозмовників УП, отримав однозначну відповідь: «Так. Буду».
Залужний, за даними УП, пояснив свою позицію тим, що не прагнув занурюватися у глибоку річку великої політики, але багато людей покладають на нього свої надії, «і він не зможе пояснити їм, чому він їхньою довірою має знехтувати». Джерела УП також повідомили, що після такої відповіді президент не пропонував Залужному державної посади, хоча серед можливих пропозицій Банкова була готова віддати йому портфель голови уряду. Натомість зазначається, що після цього з ексголовкомом провели зустріч Арахамія і Умєров, які нібито вказували йому на ризик розколу і занадто конфліктну кампанію, «але відповідь Залужного не змінилася».
Як відомо, офіційний Київ повсякчас наголошує, що готовий до виборів за умови припинення вогню, позаяк безпека є головною умовою. Окрім того, наголошують у владних коридорах, належить вирішити питання голосування людей, які виїхали з України, та військовослужбовців.
«Якщо ми можемо отримати два місяці припинення вогню для виборів – я зроблю все можливе, щоб поговорити з парламентом і підштовхнути його до шляху, який він не підтримує і навіть люди не підтримують – провести вибори під час війни», - заявляв нещодавно Володимир Зеленський.
Між тим переважна більшість експертів вважає, що вибори восени 2026 року, м’яко кажучи, не видаються реалістичними. Приміром, голова правління Громадської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська констатує: «Розмови про вибори у листопаді мені виглядають настільки ж фантастичними в реалізації, що я переживаю за поінформованість учасників обговорення, про яке повідомляє «Українська правда». Це якби ми оголосили про проведення літніх Олімпійських ігор на листопад, але і стадіону ж жодного нема, щоб викликати опонента на змагання. Я можу помилятись, але росіяни були б готові оголосити режим припинення вогню на вибори лише, якщо хтось зміг гарантувати перемогу їх ставленика, що абсурд, звісно».
Підкресливши, що «це нормально і природно», коли політичні діячі приміряють на себе рейтинги та навіть фантазують про найближчі електоральні плани, експертка підсумувала: «Однак ненормальною є інфантильність щодо системи захисту та передбачуваного і прогнозованого менеджменту всіх загроз, які у нас є навколо перших виборів після такої тривалої перерви. Що ж до учасників цієї розмови, то я не маю сумніву, що всі вони мають політичні амбіції, як і кожен може без проблем балотуватись, бо немає жодних істотних обмежень. І це цілком логічно - дивитись в очі потенційним конкурентам. Але реальною є загроза взаємопоборення, коли виживання української державності досі не вирішено на сто відсотків».
Те, що президентська команда значно активізувалася в інформаційному і політичному плані, наразі помітно навіть неозброєним оком, констатує політолог Володимир Фесенко і додає, мовляв, цілком вірогідно, що оточення чинного господаря Банкової дійсно може розглядати сценарій проведення президентських виборів вже восени, навіть під час війни.
Окрім того, на думку експерта, «дуже правдоподібною» видається інформація про те, що Валерія Залужного вмовляли не брати участь в президентських виборах. «Справа в тому, що він (колишній головком ЗСУ – ред.) є головним потенційним конкурентом для Володимира Зеленського на майбутніх президентських виборах. При цьому нещодавно було запущено фейк про те, що нібито Залужний відмовився від участі в президентських виборах і погодився на політичний союз із Зеленським. Це було потрібно для демонстрації безальтернативності кандидатури Зеленського на президентських виборах, і для нейтралізації його потенційного конкурента. Представники Залужного оперативно спростували інформацію про цей «союз», - зазначає політолог.
Утім, вважає Володимир Фесенко, наразі ключове питання полягає в самій можливості проведення виборів восени. «Дійсно для Зеленського це є вигідним. Поки є позитивні тенденції у війні з Росією, є певне зростання рейтингів президента України, зокрема і на тлі політичного протистояння з поляками, є сенс скористатися таким вікном можливостей. Але чи вдасться провести президентські вибори вже восени? Ось тут у мене є великі сумніви. Відповідно до частини другої Статті 78 Виборчого кодексу України Верховна Рада України призначає чергові президентські вибори не пізніш як за 100 днів до дня голосування. Майбутні вибори президента України мають бути відстроченими черговими виборами. Або повоєнні вибори повинні мати особливий статус. Тим не менш, якщо буде діяти норма про 100 днів, то для того, щоб вибори відбулися в другій половині жовтня, їх треба оголошувати вже зараз. Якщо вибори плануються на листопад, вони мають бути оголошені в серпні. Але вкрай маловірогідно, що вже зараз або навіть восени завершиться війна і буде припинено воєнний стан, який забороняє проведення будь яких виборів», - резюмує експерт.
Загалом, і Володимир Фесенко, і переважна більшість його колег по експертному цеху вважають вкрай маловірогідними осінні вибори глави держави. «Я важко собі уявляю як це зробити в умовах таких повітряних ударів, які були нанесені по Києву в ніч на 2 липня, і взагалі за останні півтора місяці, як провести вибори в прифронтових районах, які щоденно знаходяться під російськими ударами, і на фронті, де йдуть запеклі бої. Але в будь-якому випадку для проведення виборів під час війни треба змінити законодавство – і закон про воєнний стан і виборче законодавство. Днями в мене була нагода поспілкуватися з деякими народними депутатами та колегами з приводу президентських виборів восени та ще й під час війни. Думка одностайна – це неможливо. На даний момент схоже, що йдеться лише про ідею проведення виборів під час війни, ідею вкрай авантюрну. І поки не спостерігається жодних практичних кроків для її реалізації. А якщо все ж таки виникнуть спроби провести вибори під час війни, то вони з високою вірогідністю викличуть велику критику і в суспільстві і в парламенті, і навряд отримують підтримку більшості народних депутатів», - підсумовує Володимир Фесенко.
Вельми показово, що головні герої виборчого трилеру, по-різному відреагували на інформацію про ймовірне осіннє волевиявлення. Зокрема, посол Залужний не став коментувати гарячі довкола виборчі дискусії. Натомість Володимиру Зеленському, з огляду на лобове питання журналістів, все ж таки довелося озвучити свою думку з цього приводу. У четвер, 2 липня, спілкуючись з представниками медіа на місці, де через російську атаку постраждав житловий будинок у Дарницькому районі Києва, глава держави зазначив, що Путін вдається до ударів по українських містах, щоб демонструвати силу перед «виборами» у Росії. Водночас він заперечив проведення голосування в Україні. «Безумовно, у нього (Путіна – ред.) вибори — у нього вибори в вересні до Держдуми. А ось нашим політикам треба не забувати, що вибори не у нас. Нам передусім треба відстояти свою державу», - наголосив Володимир Зеленський.
Тут вкрай важливо зазначити, що така позиція консолідує владу і суспільство, переважна більшість якого (за різними опитуваннями від 86 до 90%) виступає категорично проти проведення свята електоральної демократії доти, доки триває активна фаза війни з путінською Росією.