Україна активно масштабує використання наземних роботизованих комплексів (НРК), які вже виконують логістичні, бойові та евакуаційні завдання на фронті. У перспективі вони можуть перебрати на себе до третини функцій піхоти на лінії зіткнення.
Через постійний контроль поля бою безпілотниками будь-яке пересування військових на передовій стало надзвичайно небезпечним. Саме тому українське командування дедалі більше покладається на роботизовані наземні платформи, які дозволяють виконувати ризиковані завдання без участі людей, пише Forbes.
Президент України Володимир Зеленський поставив перед оборонно-промисловим комплексом завдання поставити війську щонайменше 50 тисяч наземних роботизованих платформ протягом 2026 року.
За даними спільного дослідження KSE Institute, Brave1 та Defense Builder, український ринок наземних безпілотних комплексів лише за 2025 рік зріс на 488%.
Керівник напряму безпілотних платформ Brave1 Ігор Шмирьов прогнозує, що фактичні поставки можуть навіть перевищити президентський план. Лише за перше півріччя 2026 року було законтрактовано близько 25 тисяч наземних роботів — удвічі більше, ніж за весь попередній рік.
Як зазначає Forbes, якщо спочатку такі роботи використовувалися переважно як інженерна техніка, то зараз вони виконують тисячі бойових завдань щомісяця. Найчастіше роботизовані платформи доставляють на передову боєприпаси, воду, їжу та інше забезпечення, а також евакуюють поранених із небезпечних ділянок. Виробники визнають, що під час таких операцій нерідко втрачають кілька роботів, однак наголошують: це значно менша ціна, ніж життя українських військових.
Крім того, дедалі більше платформ оснащують дистанційно керованими бойовими модулями. Вони вже використовуються для патрулювання позицій, відбиття атак невеликих російських штурмових груп та підтримки наступальних операцій.
Одним із прикладів Forbes називає операцію батальйону "Хартія" поблизу Куп'янська, де російський опорний пункт було атаковано лише за допомогою наземних роботів та FPV-дронів без залучення української піхоти.
Однією з головних технічних проблем залишається робота в умовах активного російського радіоелектронного придушення. Для її вирішення українські розробники впроваджують mesh-мережі, які дозволяють наземним роботам, безпілотникам-ретрансляторам і базовим станціям підтримувати стійкий зв'язок навіть у складних умовах.
Експерти Інституту вивчення війни (ISW) наголошують, що навіть стрімкий розвиток роботизованих технологій не означає повної відмови від піхоти. На думку експертів, наземні роботи не здатні самостійно утримувати чи зачищати територію, а також залишаються вразливими до мін, FPV-дронів та інших засобів ураження. Тому найближчим часом вони розглядатимуться як доповнення до військовослужбовців, а не їхня повна заміна.
Як повідомляло раніше ForUa, 95% безпілотників для ЗСУ виробляють в Україні.