Вимога президента Володимира Зеленського до Лукашенка прибрати з кордону з Україною розташовану там російську військову техніку викликала неабияку тривогу на болотах. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
Заява-ультиматум до Мінська з боку українського президента була озвучена 19 червня, коли Володимир Зеленський повернувся до Києва після цілої серії контактів із західними союзниками. Зокрема, нинішній господар Банкової прийняв участь у саміті «сімки» у французькому Евіані, потім вирушив до Брюсселя на засідання Європейської ради та групи з підтримки України у форматі «Рамштайн». Там же відбулася зустріч глави держави з генсеком НАТО Марком Рютте та головами оборонних відомств Німеччини і Великобританії.
Власне, після консультацій із союзниками, котрі, ясна річ, пройшли за зачиненими дверима, президент висунув свій ультиматум. Зрештою, він дав так званій владі Білорусі тиждень на демонтаж чи відключення спільних з Росією ретрансляторів, які забезпечують навігацію безпілотних літальних апаратів. У разі відмови Зеленський недвозначно пригрозив ударами по цих об’єктах на території РБ.
Володимир Зеленський повторив свої вимоги до Лукашенка увечері 20 червня. У своєму зверненні він заявив, що на території Білорусі вздовж кордону встановлено обладнання, яке допомагає країні-агресорці Росії завдавати ударів безпілотниками по українській території. За його словами, Україна виявила чотири таких ретранслятори у Гомельській та Брестській областях. Президент Зеленський стверджує, що це обладнання використовувалося під час атак на Житомирську, Рівненську та Волинську області, а також на об’єкти енергетики та залізниці.
У свіжому інтерв’ю ТСН діючий гарант української Конституції уточнив, що до того, як вийти із цією заявою в публічну площину, Київ по різноманітним каналам (зокрема, розвід напрямком) передавав відповідний запит Лукашенку, але той заклики проігнорував.
Ручні білоруські ЗМІ в унісон з роспропагандистами активно поширюють наратив, що, мовляв, український лідер фактично зажадав від Мінська відмовитись від своїх зобов’язань у рамках так званої Союзної держави під загрозою збройної агресії.
Голова комітету з міжнародних справ росДерждуми Леонід Слуцький розцінив ультиматум глави української держави «як провокацію, орієнтовану на ескалацію». У своїй заяві, опублікованій у Telegram-каналі, Слуцький зокрема зазначив: «Чекати, що «вимоги» Києва будуть виконані білоруською стороною, причому негайно, було б вкрай самовпевнено. Москва розглядає загрози для Мінська — члена Союзної держави як аналогічні загрози безпосередньо для Росії. Зеленський та Ко дійсно хочуть створити casus belli для неминучої відповіді провідної ядерної держави?». Якою «провідною» державою є Росія за чотири з гаком роки путінської «СВО» міг на власні очі побачити весь цивілізований світ, тому тут коментувати особливо нічого.
Вельми показово, що сам Лукашенко ситуацію не коментує. Натомість днями він вибачився перед Володимиром Зеленським за колишні «наїзди». «Якщо Україна почне атакувати Білорусь так само, як вона атакує Росію, Білорусь буде розкрита перед українськими військовими, як відкрита долоня», - визнав при цьому Лукашенко.
Натомість нинішній господар Банкової, коментуючи «покаяння» Лукашенка, принагідно зазначив, що історія з ретрансляторами на території Білорусі, які корегують російські безпілотники, «це довгий процес, за цим стоять жертви з боку виключно України». «Тому «його «вибачаюсь» хай він залишить для себе, воно не працює після першого дня початку війни», - заявив Зеленський. Він наголосив, що першим кроком самопроголошеної влади Білорусі повинна стати відмова від технічної підтримки РФ. «Виключити це, зняти і показати нам, що це знято. І ми закінчили це питання. Якщо він не зніме, ми знімемо, все (ретранслятори – ред.). Що відбудеться за тиждень – або вони, або ми…», - попередив президент.
Окрім того, глава держави акцентував, що диктатору Лукашенку дали сигнал: припинити постачання палива для російської армії. «Але це тільки сигнал, тут немає ніяких погроз. Ми просто говоримо, що ми це все чудово бачимо», - резюмував Володимир Зеленський.
Політологи та військові експерти розцінюють ультиматум президента України Лукашенку як політичний тиск та елемент інформаційної боротьби і тестування реальної суб’єктності білоруського диктатора. Приміром, військовий експерт Сергій Грабський вважає, що ультиматум є спробою перевірити, наскільки Лукашенко взагалі впливає на ситуацію, адже його Генштаб де-факто підпорядкований російським окупантам. Таким чином, на думку експерта, це спосіб змусити Мінськ маневрувати між вимогами України та тиском Москви.
При цьому аналітики наголошують, що з точки зору міжнародного права Україна має повне право знищувати військові об’єкти (зокрема ретранслятори для «Шахедів») на території Білорусі, оскільки ця країна фактично бере участь у агресії.
Політолог Володимир Фесенко зазначає, що проблема з ретрансляторами на прикордонні справді існує. Проте він застерігає від прямого воєнного втручання України, щоб Росія не змогла скористатися цим для звинувачення Києва у «нападі».
Військові аналітики констатують, що якщо техніка не буде прибрана і Україна завдасть удару, сили Білорусі будуть безсилі і це поставить режим Лукашенка у дуже вразливе становище.
Директор Агентства з реформування сектору безпеки, генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун між тим переконаний, що Білорусь наразі залишається окремим фактором ризику, позаяк її територія й надалі використовується Росією як елемент військової та логістичної інфраструктури. «Безпосередніх ознак підготовки масштабного наступу з півночі поки що не спостерігається, однак цей напрямок залишається важливим інструментом стратегічного тиску на Україну. Головний висновок залишається незмінним: війна переходить у тривалу фазу боротьби економік, технологій, військових виробництв і стійкості суспільств. Для України ключовими чинниками успіху залишаються розвиток власного оборонно-промислового комплексу, нарощування далекобійних спроможностей, зміцнення системи ППО та збереження єдності міжнародної коаліції підтримки», - акцентує експерт.
Тим часом речник Кремля Пєсков на питання, чи планують Путін і Лукашенко обговорити озвучену Володимиром Зеленським вимогу України зняти ретранстялтори протягом тижня, відповів наступним чином: «Дійсно, і ви знаєте, що Олександр Григорович (Лукашенко – ред.) про це говорив, у найближчій перспективі президент (Путін) планує налагодити контакти. Це буде гарна нагода для того, щоб обговорити ці та інші питання». Кремлівський трубадур додав, що у Кремлі вважають, мовляв, ця «погроза — абсолютно агресивна і це втручання у внутрішні справи іншої країни, посягання на суверенітет іншої країни».
«Але ми не маємо жодних сумнівів, що керівництво Білорусі та сама Білорусь здатні забезпечити свій суверенітет», - резюмував Пєсков.
Керівник аналітичного центру «Ділова Столиця» Вадим Денисенко з цього приводу зауважує наступне: «Заяви Пєскова свідчать про те, що Путін послав Лукашенка. Захищати його він не буде. Власне Путін зараз не має сил і можливостей, захистити Лукашенка. В Путіна немає ані сил, ані людей, щоб відкрити цей фронт. Правда, всі останні заяви, які ми чуємо з Мінська - це заяви про те, що Білорусь не хоче ескалаціі. І тут ми маємо ще один парадокс цієї ситуації: Лукашенко, схоже боїться появи російських військ більше, ніж появи українських дронів. Він прекрасно розуміє, що поява тут вагомого контингенту російських військ поставить хрест на його багатовекторності, а якщо ширше, то й на самостійності. І, схоже, Китай попереджав Лукашенка про неприйнятність такого розвитку подій».
Окрему увагу політолог звертає на те, що білоруський трек може стати частиною тиску європейської трійки на президента Трампа, який пробує домовитися з Лукашенком про калійні добрива. Лукашенко, констатує Вадим Денисенко, дуже не хотів би втягуватися ще й у цю гру, але не виключено, що ця історія примусить нинішнього господаря Овального кабінету до певних дзвінків та розмов.