Новий верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї, який, за повідомленнями медіа, зазнав тяжких наслідків після американських ударів, брав «активну» участь у переговорах щодо припинення вогню. Про це пише Axios із посиланням на джерела.
За інформацією видання, незважаючи на попередні повідомлення — зокрема газети The Times із посиланням на дані розвідок про те, що Хаменеї, який вижив після удару по резиденції, перебуває непритомним у лікарні в місті Кум — співрозмовники Axios стверджують, що він 6–7 квітня «брав активну участь» у переговорному процесі. Через загрозу нових нападів із боку Ізраїлю Хаменеї, за словами джерел, спілкувався переважно через кур’єрів, які передавали записки; два співрозмовники видання назвали «проривом» саме його благословення для укладення угоди.
Фігурував у процесі й міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі: за даними Axios, він відіграв центральну роль як у веденні переговорів, так і в тому, щоб переконати командирів Корпусу вартових ісламської революції погодитися на угоду.
Як відбувалися переговори
За даними Axios, ранок 6 квітня розпочався з серії напружених телефонних розмов: спецпредставник президента США Стів Віткофф, за описом видання «дуже розлючений», критикував 10-пунктний план Ірану для припинення вогню, назвавши його «катастрофою». Це дало старт «хаотичному» дню внесення поправок: пакистанські посередники узгоджували нові проєкти між Віткоффом та Арагчі, тоді як міністри закордонних справ Єгипту та Туреччини намагалися допомогти подолати розбіжності.
До вечора 6 квітня посередники отримали схвалення США на оновлену пропозицію щодо двотижневого припинення вогню. Наступним кроком мало стати рішення Хаменеї; паралельно, за даними Axios, Китай радив Тегерану шукати вихід із конфлікту.
Після цього Дональд Трамп одразу почав отримувати дзвінки й повідомлення від союзників і довірених людей, які закликали його відхилити рішення про припинення вогню, але він усе ж погодив його. Американські війська отримали наказ опустити зброю через 15 хвилин після допису Трампа.
Незадовго до публікації своєї відповіді Трамп поговорив із прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу, щоб отримати від нього зобов’язання дотримуватися режиму припинення вогню. За даними Axios, Нетаньягу отримав гарантії, що США під час подальших переговорів про мир наполягатимуть, щоб Іран відмовився від свого ядерного матеріалу, припинив збагачення урану та відмовився від погроз використання балістичних ракет.
До ранку вівторка, 7 квітня, у переговорах став помітний прогрес, але напруження залишалося високим: Трамп зробив публічну заяву з попередженням, що «ціла цивілізація загине вночі», якщо Іран не піде на поступки. Це призвело до повідомлень у деяких американських медіа про нібито припинення Іраном переговорів, проте джерела Axios запевняють, що навпаки з’явився «певний імпульс».
У цей період віцепрезидент США Венс вів переговори телефоном з Угорщини, здебільшого через пакистанських посередників. Прем’єр-міністр Ізраїлю часто контактував з Трампом та його командою; ізраїльська сторона дедалі більше побоювалася, що втрачає контроль над процесом.
Опівдні 7 квітня склалося загальне розуміння, що сторони схиляються до двотижневого припинення вогню. Тоді прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф, виступаючи посередником, опублікував у соціальних мережах заклик до США продовжити «крайній термін» для укладення угоди на два тижні та до Ірану — тимчасово відкрити Ормузьку протоку «як жест доброї волі».
Публічно офіс прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу опублікував заяву, у якій привітав припинення вогню між США та Іраном, водночас наголошуючи, що воно не поширюється на Ліван, попри заяви пакистанців.