З 10 до 16 грудня Росавіація зафіксувала одну авіапригоду та дев’ять серйозних інцидентів, пов’язаних із відмовами й несправностями авіадвигунів. Майже половина з них сталася лише за одну добу — 16 грудня.
Того дня в московському аеропорту Шереметьєво Boeing 777 авіакомпанії Nordwind, який мав виконувати рейс на Кубу, змушений був перервати зліт через несправність помпи правого двигуна. Під час розбігу стався викид полум’я, спрацювала аварійна сигналізація, а літак зупинили просто на смузі. Під час огляду в двигуні виявили металевий шлак.
Ще один інцидент трапився з Superjet 100 авіакомпанії «Росія», який виконував рейс з Єревана до Сочі. Екіпаж зафіксував підвищену вібрацію другого двигуна. Після посадки з’ясувалося, що у вентилятора відсутній обтічник, пошкоджені акустичні панелі та п’ять лопаток спрямовуючого апарату. У Челябінську інший Superjet цієї ж авіакомпанії мав проблеми з першим двигуном — реверсивний пристрій довелося деактивувати, після чого літак допустили до експлуатації з так званим «відкладеним дефектом».
Увечері того ж дня Airbus A320 «Уральських авіаліній», що летів із Худжанда до Єкатеринбурга, повернувся в аеропорт вильоту через стукіт і різке зростання вібрації першого двигуна. Силову установку в польоті повністю вимкнули.
У 2025 році кількість технічних інцидентів у російській цивільній авіації зросла приблизно в чотири рази порівняно з минулим роком. З січня по кінець листопада зафіксовано понад 800 випадків несправностей, які призводили до скасування або екстреного переривання рейсів. За аналогічний період 2024 року таких інцидентів було трохи більше ніж 200.
За даними СЗРУ, через санкції та відсутність доступу до нових літаків, запчастин і повноцінного техобслуговування до 2030 року Росія може втратити сотні повітряних суден. З експлуатації мають вибути 109 іноземних лайнерів і ще 230 радянських машин віком 40–60 років. Також планується списання понад 200 вертольотів, більшість з яких — російського виробництва.
Нині у російських авіакомпаній формально налічується 1135 літаків, але реально експлуатується лише 1088 — решту вже розібрали на запчастини. Якщо нинішня тенденція збережеться, за п’ять років Росія втратить майже половину цивільного авіапарку.
Ключова причина — санкції, що унеможливлюють повноцінне обслуговування іноземних лайнерів. Для старих радянських літаків Росавіація просто подовжує строк служби до 60 років, фактично ігноруючи їхній реальний технічний стан. Аналогічно продовжено ресурс двигунів SaM-146 для Superjet.
Плани Кремля щодо нарощування власного авіавиробництва провалюються. У 2022–2025 роках російський флот поповнився лише 13 новими літаками замість понад 120 запланованих. У 2025 році з 15 обіцяних бортів заводи змогли передати лише один.
На цьому тлі різко зросли ціни на російські літаки, які мали замінити Boeing і Airbus. За два роки вони подорожчали на 45–70%, хоча серійне виробництво так і не стартувало. МС-21 нині оцінюють у 7,6 млрд рублів проти 4,3–4,6 млрд у 2023 році, Іл-114-300 — у 2,6 млрд замість 1,44 млрд, а легкий «Байкал» подорожчав майже вдвічі.
Паралельно з технічним занепадом зростає й міжнародний тиск. ІКАО звинуватила РФ у дестабілізації глобальної авіанавігації через системні GPS-перешкоди та закликала припинити порушення міжнародного авіаційного права.
Попри це, Росія намагається обходити санкції. У травні польська митниця конфіскувала п’ять тонн підсанкційних шин для літаків Boeing, які транзитом через Білорусь прямували до РФ під виглядом продукції для автобусів і легкових авто.
Після відрізання від сервісу та постачання оригінальних комплектуючих російські авіакомпанії фактично змушені самостійно ремонтувати літаки, розбираючи частину флоту на запчастини. З весни 2022 року персоналу рекомендують не фіксувати дефекти в бортових журналах, через що літаки все частіше виходять у рейси з технічними несправностями.