В Україні є чотири атомних електростанції. Запорізька АЕС, яка є найпотужнішою в Європі, крім того, третьою у світі — має власне сховище відпрацьованого ядерного палива. Три інших: Рівненська, Запорізька та Южноукраїнська перевозили відпрацьоване паливо на зберігання до Росії. Співпраця завершилася цьогоріч. Тепер рештки вивозитимуть в Чорнобильську зону. Там централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива готується до перших поставок. Як воно працюватиме і на якому етапі воно зараз – у матеріалі Суспільного.
Ідея створити в Україні власне сховище відпрацьованого ядерного палива виникла ще на початку 2000-х. Тоді компанія Енергоатом почала вести переговори з іноземними компаніями щодо будівництва такого об’єкту. Далі відкрили тендер на спорудження сховища. У 2009-му, парламент ухвалив законопроєкт, за яким визначив розташування майданчика для зберігання палива – між селами Стара Красниця, Буряківка, Чистогалівка та Стечанка Київської області. Керувалися тим, що це Зона відчуження. Проте земельні ділянки під спорудження уряд надав лише наприкінці 2016-го. Тож безпосередньо до будівництва Україна перейшла у 2017-му. Улітку 2021-го його офіційно відкрили.
Для перевезень відпрацьованого ядерного палива збудували під'їзну залізницю. Її кінець – це безпосередньо сховище. На початку вона приєднується до залізничних шляхів Вільча-Янів. Довжина гілки складає 6,2 кілометри. За словами заступника гендиректора "Атомпроектінжиніринг" Володимира Холоші, на її будівництво витратили 150 мільйонів гривень. Ще понад триста на ремонт інших залізничних шляхів. Роботи тривали 3 роки.
"Можна було зробити все набагато швидше, але виникли проблеми з поставкою матеріалів. Тут новенькі рейки, їх треба було купити. З Російською Федерацією ми зараз не співпрацюємо, а в Україні лише одне підприємство, яке могло це зробити. Ми стояли в черзі, аби отримати ці складові", – зауважив Холоша.
Нову колію вже випробували. Наприкінці січня 2022-го, запевняє Холоша, до сховища вирушать перші поставки відпрацьованого ядерного палива. Це будуть відходи з Рівненської атомної електростанції.
Користуватись сховищем зможуть Рівненська, Хмельницька та Южноукраїнська АЕС.
Перевозитимуть відпрацьоване ядерне паливо звідти у каністрах, між паливом та навколишнім середовищем буде дві бетонні перегородки. Зараз такі каністри доставляють з США, але планують виробляти в Україні, каже Холоша: "Розраховано, що навіть при можливих терактах, наприклад впаде літак, розгерметизації каністри або пошкодження палива – не буде".
На спорудження сховища витратили понад два мільярди гривень – це будівельні роботи й обладнання.
"Повна вартість, це приблизно 36 мільярдів гривень. Це коли він уже буде повністю заповнений. Джерела фінансування – це кредитні кошти Сполучених Штатів Америки, а також наші власні кошти", – розповів раніше Суспільному т.в.о. президента ДП НАЕК Енергоатом Петро Котін.
До початку 2021-го Україна з трьох АЕС відпрацьоване ядерне паливо вивозила до Росії. Україні це вартувало 150-200 мільйонів доларів (близько 4-5 мільярдів гривень) на рік.
Сховище прийматиме від десяти до п’ятнадцяти поставок з АЕС на рік. Загалом воно розраховане на 458 поставок. Простояти тут вони зможуть близько сотні років.
Щодо майбутнього є два варіанти розвитку: або цистерни через десятки років захоронять, або ж відправлять на регенерацію – переробку, щоб добути звідти корисні елементи й запустити повторний ядерний цикл. Поки що Україна, як і більшість країн світу це питання відклала.