Заява Арсена Авакова про відставку цього тижня стала несподіванкою для загалу. Адже за понад сім років роботи на чолі МВС - рекорд в історії України - його встигли назвати "вічним міністром", незмінним за будь-якого президента.
Очікується, що Верховна Рада розгляне відставку Авакова 15 липня. А вже 16 липня голосуватиме за можливого наступника - депутата "Слуги народу", керівника комітету з питань правоохоронної діяльності Дениса Монастирського. Кандидатуру останнього запропонував президент Зеленський.
У коментарях для BBC News Україна політологи розповідають, якими були причини відставки Авакова, чи вплинули на неї справа Шеремета та вимоги іноземних держав, і чи балотуватиметься він у мери Харкова.
Всі опитані BBC News Україна політологи переконані, що основною причиною відставки Авакова є бажання команди Зеленського взяти під контроль ключову силову структуру країни, яку вона не контролювала.
"Причина - взяти під контроль всі силові структури в країні, щоб своя людина була на чолі МВС. Підготовка до цього велася багато місяців, питання лише було в часі, коли це зробити і в яких обставинах", - вважає голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
"Після того, як в команді президента побачили його посилення внаслідок дій РНБО, зростання підтримки президента, вони вирішили взяти під контроль ті державні інституції, які не були під їх контролем", - пояснює політолог.
Але він вважає, що попри конфлікт між Офісом президента і Арсеном Аваковим, відставка відбувається у взаємоприйнятній формі.
Співзасновник Українського інституту майбутнього Юрій Романенко також пов'язує відставку з бажанням команди Зеленського взяти під контроль весь силовий блок.
"Зеленський вже освоївся на посаді президента, йому потрібен апарат МВС, найбільш дієвий і присутній всюди. Це дозволить йому робити все, що він хоче, не звертаючи уваги на Авакова чи когось ще", - каже він.
Ще одним фактором він вважає бажання нової влади позбутися представників старих еліт.
"Ми входимо в етап української державності, коли починається злам поколінь. На зміну елітам, які прийшли до влади у часи Кучми, приходить покоління таких як Зеленський - 40+ та 30+. Їм будуть просто заважати старі еліти. Цей конфлікт посилюватиметься", - каже Юрій Романенко.
Водночас він не виключає, що Арсен Аваков погодився на відставку через втому.
"Як зубр української політики, просто елементарно втомився, тому й не став боротися за цю посаду. Як тільки виникла ймовірність, що Зеленський може зібрати голоси за його відставку в Раді, вирішив піти. Чому втому не розглядають? Він же міг поборотися, домовлятися з депутатами і попити кров у Зеленського, а пішов без бою".
Політолог Тарас Березовець вважає основною причиною відставки позицію очільника Офісу президента Андрія Єрмака.
"З першого дня, коли очолив Офіс, він поставив собі завдання прибрати Авакова".
На його думку, команда Зеленського самостійно хоче контролювати МВС, структуру з великим бюджетом, який на 2021 рік складає 85 млрд грн (3,1 млрд доларів). До того ж МВС підпорядковані Національна гвардія та Державна прикордонна служба.
"Друга причина - це контроль над силовими структурами в умовах зростання протестних настроїв. Авакову відверто не довіряли - ані Зеленський, ані Єрмак. Не довіряли щодо того, чи готовий він застосувати за потреби силу проти протестів, бо має певні зобов'язання перед учасниками революційних подій 2013-2014 років. Будь-хто, хто прийде на його місце, таких зобов'язань не матиме", - пояснює Березовець.
"Третя причина - занадто великий вплив", - додає він.
За словами політолога, Аваков підтримував контакти з представниками різних політичних сил, зокрема, з опозицією та деякими олігархами, а за порадами до нього ходили інші міністри.
"Він за своїм статусом був вищим за Шмигаля. Це відверто дратувало Єрмака, який вибудовував паралельну систему влади", - твердить Тарас Березовець.
Загрався у зовнішню політику?
Після рішення про відставку Авакова у ЗМІ поширилася версія, що однією з причин може бути і самостійна позиція Арсена Авакова у зовнішній політиці, оскільки він брав участь у перемовинах з Францією та Італією, а також мав контакти з представниками США.
Володимир Фесенко вважає це перебільшенням.
"Аваков був куратором окремих країн, головою двосторонньої комісії з Францією, в укладенні контрактів відігравав велику роль, брав участь у перемовинах щодо Марківа з Італією, бо в нього там є багато контактів. Але це розподіл повноважень. Сказати, що Аваков проводив окремі паралельні перемовини всупереч президенту... такого не було", - зазначає він.
За версією політолога, для Авакова наявність контактів за кордоном була ще одним аргументом, чому він має залишатися у владі.
Тарас Березовець протилежної думки.
"Не секрет, що він проводив окрему лінію, має відносини і з Вашингтоном, і особливо - з адміністрацією Макрона. І з Італією, де він займався бізнесом і деякий час був політичним мігрантом (у 2012 році під час переслідування за часів Віктора Януковича. - Ред.). І це теж дратувало Єрмака, який позиціює себе як віцепрезидент України", - каже політолог.
Тиск Заходу?
Одразу після оголошення про відставку Авакова деякі ЗМІ пов'язали це рішення ще з вимогами західних країн на тлі закликів активізувати вирішення конфлікту на Донбасі, наприклад, закликом Ангели Меркель реалізувати "формулу Штайнмаєра".
Начебто не даремно напередодні відставки очільник МВС зустрічався з в.о. тимчасового повіреного США в Україні Джорджем Кентом, а Зеленський зустрічався з Ангелою Меркель.
Юрій Романенко ставить цю версію під сумнів.
"Могло виникнути враження, що Аваков, який казав, що реалізація Мінська - це загроза (у червні 2018 року Арсен Аваков закликав відмовитися від Мінських домовленостей. - Ред.), стає зайвим в такій конфігурації. Проте, наскільки я знаю, не було зі сторони американців якихось вимог, щоб Аваков пішов. Для США він - зрозумілий елемент системи Зеленського, забезпечував стабільність", - каже співзасновник Українського інституту майбутнього.
Водночас, на його думку, тиск на Україну з вимогами виконання Мінських угод міг бути причиною, чому Арсен Аваков не забажав боротися за збереження посади.
Володимир Фесенко також вважає, що версія про відставку Авакова внаслідок тиску Заходу є перебільшенням.
"В Авакова нормальні відносини з американцями, що й підтвердила зустріч з нинішнім керівником посольства США Джорджем Кентом. А є версія конспірологічна, що саме зустріч з Кентом стала останньою краплею", - каже він.
Справа Шеремета?
Ще одна версія відставки - глухий кут у розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета.
Наближається 20 липня - саме у цей день 5 років тому вбили журналіста, вироків у справі немає, а частина суспільства не вірить висновкам слідства.
Натомість декілька людей - дитячий хірург та волонтерка Юлія Кузьменко, музикант Андрій Антоненко та військова медсестра Яна Дугарь - провели час у СІЗО за підозрою у вбивстві. Останнім випустили під домашній арешт у квітні 2021 року Андрія Антоненка, більш відомого як Riffmaster.
У червні 2020 року Володимир Зеленський назвав саме Арсена Авакова "стейкхолдером" справи Шеремета і поставив завданням довести до кінця розслідування.
"Він повинен закінчити справу Шеремета. Не знаю, чи так можна сказати, але для суспільства він стейкхолдер цієї ситуації", - сказав президент.
"Якщо людина взялася за якусь реально сенсаційну і гучну справу, вона повинна її довести, не повинна кидати", - додав Зеленський.
Розкриття вбивства Шеремета Арсен Аваков називав справою честі.
Втім, опитані BBC News Україна політологи вважають, що ситуація у справі Шеремета не була ключовим фактором.
"Це не головний чинник, але додатково впливав на ситуацію неоднозначний контекст навколо справи Шеремета. Щодо підозрюваних не вдалося знайти вагомих доказів, і ця тема теж використовувалася проти Авакова. Я думаю, що цей аргумент був одним з основних, коли ухвалювалося рішення про відставку Авакова", - каже Володимир Фесенко.
Він звертає увагу, що відставка відбувається напередодні роковин вбивства Шеремета і в останні дні сесії Верховної Ради, коли треба швидко ухвалити рішення.
"Справа Шеремета могла бути приводом, але не ключовою причиною. Те, що Зеленський переписувався з фігуранткою справи Яною Дугарь вже було ознакою того, що він не боїться показати свою особливу думку в цій ситуації, і тоді говорили, що над Аваковим збираються хмари. Але я не думаю, що це головне", - вважає Юрій Романенко.
Чи буде в опозиції до Зеленського?
Володимир Фесенко не очікує, що Арсен Аваков щонайменше найближчим часом перейде в опозицію до Володимира Зеленського.
"Дуже помітно, що формою відставки Аваков демонструє повну лояльність президенту Зеленському. І за формою відставки, і за кандидатурою наступника помітно, що обидві сторони не зацікавлені у виникненні конфлікту", - каже політолог.
На його думку, висунення кандидатом в міністри Дениса Монастирського вже є компромісом Авакова з Офісом президента, і в міністерстві може зберігатися його неофіційний вплив. Монастирському самому треба буде консультуватися з Арсеном Аваковим та його заступником Антоном Геращенком з багатьох питань.
"Неофіційний вплив Авакова буде зберігатися. Важливим індикатором буде, чи залишиться Антон Геращенко заступником міністра", - вважає Володимир Фесенко.
Він також переконаний, що деякі політичні сили навіть хочуть позмагатися за партнерство з Арсеном Аваковим, враховуючи його досвід.
"Він буде брати участь в політичному житті, але не буде поспішати із самовизначенням. Він дуже вагомий партнер. Він не схильний до позиції №1, а от бути вагомим партнером - так, в нього величезний досвід та "чуйка", зв'язки. Але спочатку він буде зберігати лояльність саме до президента", - каже Фесенко.
На думку Юрія Романенка, багато залежатиме від того, чи збережуть позиції "аваківські люди" в МВС.
"Ми не знаємо, чи збережуть позиції Авакова, чи Офіс президента через Татарова візьме під контроль МВС та буде все контролювати. Денис Монастирський - компромісний кандидат, зрозумілий і для тих, і для інших. Поки що виглядає компромісом, але кордони компромісу побачимо, коли призначатимуть заступників, а їх призначає Кабмін", - пояснює він.
За інформацією експерта, в МВС кандидатуру Монастирського сприйняли нормально, але питання в тому, наскільки вдало він впорається з другою за складністю посадою в країні після президентської.
На думку Тараса Березовця, Арсен Аваков з політики не піде і буде робити ставку на різні політичні проєкти на наступних парламентських виборах і підтримуватиме когось з опонентів Зеленського на президентських виборах.
"Він буде активно підтримувати різні політичні сили - і партію Гройсмана, і партію "Удар" Кличка, допомагаючи і просуваючи своїх людей", - каже політолог.
Чи піде на вибори мера Харкова?
У день відставки Авакова колишній депутат, член наглядової ради "Укрзалізниці" Сергій Лещенко припустив, що Арсен Аваков може стати кандидатом на мера Харкова.
На місцевих виборах 2010 року, за часів Януковича, Арсен Аваков вже балотувався на посаду мера. Тоді він отримав 29,46% голосів, але поступився Геннадію Кернесу (30,09%). Різниця тоді склала 2 738 голосів.
Але відтоді і країна, і доля самого Авакова змінилися. Тож опитані BBC News Україна експерти сумніваються, що він боротиметься за мерство.
"Авакову можуть пропонувати включитися в кампанію, але це ризиковано. Він може підтримати Терехова (в.о. мера Харкова) - як компромісний варіант", - вважає Володимир Фесенко.
"Вибори в Харкові - це нісенітниця, це смішно. Аваков не на тому рівні, щоб повертатися. Гройсман вибори до Ради програв, але ж не повернувся на вибори мера Вінниці, хоча всі знають, що без проблем міг би перемогти", - пояснює Юрій Романенко.
Тарас Березовець вважає, що в Арсена Авакова і шансів на виграш виборів у Харкові немає.
"В нього дуже великий антирейтинг. Він не хоче публічно програвати. Можливо, когось буде підтримувати з кандидатів", - каже він.
"В Авакова амбіцій набагато більше. Він хоче стати президентом, вважає, що готовий до посади президента, але для цього ще не настав час", - додає політолог.
Що кажуть в Офісі президента
Тим часом в Офісі президента вирішили продемонструвати, наскільки цінять заслуги очільника МВС.
Радник президента Михайло Подоляк написав компліментарний допис у Facebook і подякував Арсену Авакову за роботу.
Він зазначив, що міністр внутрішніх справ дуже відрізняється від більшості українських політиків.
"На відміну від всіх цих стадних суб'єктів, які вміло нишпорять в пошуках чергового господаря з великою олігархічною кишенею, Арсен Борисович - дійсно політичний важковаговик. Він чудово розуміє, що таке держава; що таке велика політика і чому після революцій обов'язково потрібно вибудовувати чіткі правила", - вважає Подоляк.
"Він працював. Багато. Часто брав на себе відповідальність, яку мали брати інші. Часто брав на себе провину за незроблене або зроблене неправильно, тому що молода держава нерідко помилялася", - додав радник Зеленського.
Михайло Подоляк припустив, що Аваков залишиться єдиною людиною з повагою у суспільстві серед тих, хто прийшов до влади 2014 року.
В заслугу Авакову він ставить, зокрема, створення добровольчих батальйонів на початку війни, збереження Харкова під контролем української влади і знищення "ХНР", та опір окремим рішенням Петра Порошенка.