Чехія видворяє 18 російських дипломатів, бо звинувачує їх у роботі на російські спецслужби, причетні до вибухів на чеських складах озброєнь у 2014 році. Ці боєприпаси призначалися для України, пояснює ексзаступник голови СБУ Віктор Ягун. Болгарський бізнесмен, який займався логістичними питаннями поставки озброєння, у 2015 році ледь не помер від отруєння, за характеристиками, схоже, від «новачка».
Чеські засоби масової інформації повідомляють, що до вибухів на складах могли бути причетні працівники російської розвідки, які брали участь в отруєнні російського подвійного агента Сергія Скрипаля у Великій Британії в 2018 році, ті самі «Олександр Петров» і «Руслан Боширов», чиї справжні імена, як пізніше з’ясували розслідувачі, – Анатолій Чепіга і Олександр Мішкін.
Саме ці особи перед вибухами відвідували чеські склади боєприпасів як екскурсанти, пише чеське видання Respekt.
При цьому, зазначає видання, посилаючись на дані поліції, саме в час, коли обидва мали замовлені відвідини складу в Чехії, там якраз готувалися відвантажувати озброєння, що їх закупив відомий легальний болгарський торговець таким товаром Еміліан Ґебрев, який, найімовірніше, мав передати його Україні, що потерпала від війни Росії проти неї, і тому став ціллю нападу для ГРУ.
Пізніше, 2015 року, він також став об’єктом двох спроб отруєнь «новачком», як вважає болгарське розслідування, через те, що постачав озброєння Міністерству внутрішніх справ України і його Національній гвардії, які протистояли російській гібридній агресії на сході України.
Радіо Свобода звернулося до колишнього заступника голови СБУ Віктора Ягуна із проханням прокоментувати дані чеських медіа та правоохоронців. Віктор Ягун обіймав цю посаду якраз у період, коли відбувалися ті події: з березня 2014 року по червень 2015-го.
Віктор Ягун, генерал-майор, заступник голови СБУ із березня 2014-го по червень 2015 року
– Яким чином пов’язані вибухи на чеських складах, болгарський підприємець і Україна?
– В Україні в 2014 році склалася така ситуація, коли фаза активних бойових дій не дозволяла нам використовувати в повному обсязі ті боєприпаси, які в нас були. Треба було розбиратися, що в нас є, чого немає, які боєприпаси йшли в першу чергу. І частина людей, які займалися логістикою постачання, вийшли на колишніх партнерів по Варшавському договору, де зберігалася значна кількість боєприпасів, яка їм на той момент вже не була потрібна, і вони шукали так само шляхи їхньої реалізації. І от одна з таких країн, яка постійно була на контакті з нашим Міністерством оборони і звідки ми неодноразово отримували якісь боєприпаси, – це була Болгарія.
Цей бізнесмен, який був отруєний і в отруєнні якого підозрюють російські спецслужби, займався пошуком в країнах колишнього Варшавського договору цих боєприпасів, і найкраще місце для їхнього транзитного зберігання перед відправкою до України була, власне, Чехія. І вони там зберігалися на перетримці, грубо кажучи, накопичувався якийсь об’єм для того, щоб можна було сформувати ешелон або якусь вантажну одиницю. І після того вже мало б бути відправлено в Україну.
Після того, як відбулися вибухи, що в чеських правоохоронців, що в нас, справді, виникала така підозра, що не може бути збігом обставин накопичення боєприпасів в одному місці, власне, для передачі Україні, і знищення їх фактично в одному місці.
Одна з версій розслідування – це була диверсія, друга – була халатність, тому що ті склади хоч і були колишні військові, але там не було повного обсягу умов для того, щоб зберігати озброєння, тобто не в повній мірі вони відповідали вимогам. Можливо, саме цей факт спонукав диверсантів до того, щоб вони реалізували свої наміри: там і охорона була не така посилена, як на військових складах, і система безпеки – все це було на досить початковому рівні. Хоча колись і будувалося для військових потреб, але на той момент вони вже трошки були застарілими. Це нас тоді і спонукало до думки, що, можливо до цього причетні диверсанти. А кому це вигідно? В першу чергу це було вигідно Російській Федерації.
– Чи ви співпрацювали тоді із спецслужбами Чехії, Болгарії?
– Ні, просто вони тоді давали запити з приводу того, чи маємо ми якісь контакти. Ну, а що ми? Це ж не наші контакти були, не спецслужб. Це були контакти «Укроборонпрому», який тоді намагався закупити і поставити це озброєння. Контракт не був виконаний, озброєння було знищено. Не знаю, чи зазнала Україна матеріальних збитків, але те, що нам стало складніше, – це так.
Потім ті вибухи, які були в Україні, якщо це все скласти в одну картину, то виглядає, що те озброєння, яке нам дуже необхідне було на фронті, фактично знищувалося не тільки на території України, але й на території інших країн.
– Чи фіксували діяльність цих «Петрова» і «Боширова» на території України?
– Тут точно їх не фіксували. В Україні, якщо вони і діяли, то діяли через свою агентуру, яка, напевно, мала українське громадянство, і ідентифікувати їх як представників спецслужби Російської Федерації просто неможливо було. Інша справа – в Європі, де як потім з’ясувалося, вони користувалися підробними паспортами, і це їм давало змогу постійно переїжджати з країни в країну і, відповідно, здійснювати ті злочинні акти, які задокументовані беззаперечно.
– Те, що сталося в Чехії, – як це можливо? Вони були не готові до таких зухвалих диверсій?
– Саме так. Вони просто не уявляли, що настільки можуть нахабно діяти диверсійно-розвідувальні групи на території їхніх країн.
– Як, на вашу думку, можливо потрапити диверсантам на екскурсію на склади, як у випадку з чеським розслідуванням?
– А там це один із методів заробляння коштів, коли колишні військові об’єкти, якими були і ці склади, для того, щоб підзаробити трохи грошей, запускають певну невелику кількість екскурсантів і за рахунок того мають такий побічний заробіток.
– В Україні зробили якісь висновки після цих вибухів на складах?
– Беззаперечно. Почав формуватися і зовсім інший підхід до охорони цих складів, і матеріально-технічне забезпечення покращилося, і охоронні функції були переглянуті, і була запроваджена система протидії можливим ударам з повітря через можливе використання безпілотних апаратів. Все це було враховано, і зараз у Міністерстві оборони, наскільки я знаю, ведуться роботи не тільки для покращення, а для повної перебудови відповідно до стандартів країн НАТО цих складів, де буде зберігатися зброя в окремих підрозділах і виведення їх із тих радянських складів, які були біля великих міст. В нас є ще 2–3 такі склади, які можуть загрожувати навіть обласним центрам.
Україна підтримує рішення чеського уряду видворити 18 російських дипломатів за ймовірну причетність до вибухів у місцевості Врбетіце. Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 18 квітня.
У Росії натомість заявили, що для висилки її дипломатів «немає реальних причин».
Депутати Державної думи Росії висловили незгоду з видворенням 18 російських дипломатів тз Чехії. Зокрема, керівник комітету у закордонних справах Державної думи Леонід Слуцький заявив, що у відповідь на ці дії чеської сторони будуть вжиті «відповідні кроки».
На його думку, видворення російських дипломатів є «тяжким ударом по двосторонніх відносинах», а для таких дій немає реальних причин.
«Реальних причин для такого кроку, впевнений, не було», – цитують російського політика місцеві медіа.