Двадцять сім гривень сорок п’ять копійок за один американський долар. Українці уважно слідкують за цифрами на обмінниках. І вангують, яким долар буде завтра, яким восени. Головне питання - чи перетне долар психологічну позначку у тридцять гривень уже в цьому році. І як зберегти невеликі заощадження, які ще залишились після нищівного карантину.
Валютні гойдалки почали гойдатися лише від чуток і домислів – хто ж сяде в крісло очільника Національного банку України. Курс від 26 гривень з половиною поповз до 27-ти. І не зупиняється досі. В обмінниках столиці – 27,55.
Нас переконують: економічних підстав для такого стрибка немає. Але психологічних, хоч відбавляй. То як низько падатиме гривня? «Я певен, що гривня не перейде межу 30. Я навіть не дуже переконаний, що вона дійде до межі 29. Я гадаю, що курс, курсовий коридор 26,5 – 28 збережеться до кінця року», - каже економіст Михайло Кухар. Та бюджет країни написаний за сценарієм, де долар аж 30 гривень. Тож треба придивитися до перших кроків нового керівництва НБУ. Так, між іншим, буде робити і Міжнародний валютний фонд, від кредитів якого гривня вкрай залежна. Чекати осіннього траншу валюти не варто. Так само вичікує і світовий банк - 350 мільйонів виділив, але так і не послав в Україну.
А тепер помножте зменшення валюти на збільшення мінімальної зарплати і отримаємо інфляцію. Тобто уже з вересня треба готуватися до здорожчання абсолютно усіх груп товарів. Головним чином - продуктів харчування. Перше місце – за борщовим набором. Першою «підскочить» у ціні картопля. Бо знову неврожай. І Білорусь ціну на ринку зіб’є, бо закрилась від України. Разом зі своїми часником і цибулею. Це - наступні по здорожчанню продукти. Буряк, морква і капуста – слідом. Ближче до листопада підтягнеться м’ясо і сало. Яйця та молочка. Традиційно, здорожчає хліб. Але фрукти у цьому році б’ють усі цінові рекорди.
«Зараз пік сезону моєї улюбленої ягоди – малини. Їж – досхочу. Але досхочу не вийде, бо ціна малини – кусюча», - каже кореспондент ТСН.Тиждень Ірина Коваленко. Малина зараз коштує близько ста гривень за кілограм. А от апельсин з Туреччини – удвічі дешевший (50 гривень). Банани – аж з Еквадору – взагалі по 25 гривень. У чому ж парадокс?
Зрозуміло, що ані бананів, ані апельсинів в Україні не вирощують. Однак у світі виробників цих фруктів – багато. Врожай збирають по три і більше разів на рік. «Вони коштують центи. Основна вартість того, що ми бачимо на полицях, - це вартість логістики. Бо сам товар в закупі – копійки», - каже президент Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
А от малини, черешні і решти ягід на ринку мало. Порівняно з бананами. Плюс виростити малину – це ще той клопіт. А зібрати! Апельсини й банани на полиці пролежать значно довше, ніж малина. День - і до побачення.
«В нас поки що дуже висока сезонність. Тобто коли у нас починає масово надходити продукція на ринок, в першу чергу, це стосується сезонних овочів і фруктів, у нас ринок обвалюється», - нагадує Олег Пендзин. І це найнеприємніша особливість українського ринку. В Європі таких цінових гойдалок практично не відбувається. Там фермери прогнозовано вирощують лиш стільки, скільки зможуть продати в країні і на експорт. Та головне, що увесь світ знає: поле без складів - гроші на вітер.
«У них все, що зібрано, миттєво відповідним чином фасується і йде в сховища. Вони «розмазують» це по року. І в них зміни практично відсутні – один-півтора відсотка в супермаркетах», - каже Пендзин. А ще ж треба до українського виробництва придивитися, наскільки воно українське.
«Уявімо, що один качан – це ціла тонна кукурудзи, яка піде на експорт. На скільки вона українська? Давайте придивимося? 10% - це імпортне насіння. Пестициди – теж не наші (16%). Міндобрива – майже 20% іноземні. Сільгосптехніка і нафтопродукти – це ще третина (30%) закордонних складових. Тож маємо, що українська кукурудза лише на чверть (24%) українська!» - каже Ірина Коваленко.
Виходить так звана «економіка бідності», коли навіть наше зерно лише на четверть наше. Банани дешевші за вітчизняні яблука. А зібрані овочі фрукти ми не здатні зберегти до нового урожаю. Все це, врешті, і визначає цифри в обміниках і товщину наших гаманців. Цієї осені вони явно схуднуть. Тож традиційну пораду: поділити все відкладене на «чорний день» на три частини – гривню, долари і євро - цього разу краще не давати. Бо заощадити буде важко.