Яків Смолій йде з посади голови НБУ «за власним бажанням», через «політичний тиск».
Своєю заявою керівник Нацбанку застав усіх зненацька. Подібний крок став несподіванкою не тільки для ЗМІ, а й для Офісу президента, депутатів та уряду. Принаймні, їхня реакція на спроби ЕП дізнатись, що стоїть за цим неочікуваним рішенням Смолія, свідчить саме про це.
Хоча причин для написання такої заяви у голови НБУ більше, ніж достатньо.
Останнім часом хмари над регулятором згущаються все сильніше. Якщо раніше одним з головних опонентів Нацбанку був олігарх Ігор Коломойський та частина його колег, то наразі у центробанку не клеяться відносини ні з депутатами, ні з урядом, ні з Радою НБУ, з якою війна у правління триває уже не перший рік.
З чого все почалось, що саме Смолій має на увазі, говорячи про політичний тиск, як може вплинути на країну його відставка, і хто його може замінити?
«Гонтарева у штанях»
«Яків… Як вас там?.. Васильович. Невже ви вважаєте, що у вас є моральне право претендувати на посаду голови НБУ? Ви чия людина? Я скажу, хто ви такий! Ви – Гонтарева в штанях!».
Так починався шлях Якова Смолія на посаді очільника Національного банку у лютому 2018 року. На засіданні фракції Радикальної партії, де Яків Смолій представляв свою кандидатуру на посаду, народний депутат Олег Ляшко влаштував публічне шоу.
- Навіщо ви йдете в НБУ? Чого вам в житті не вистачає? Вам 63 роки…
- Мені 57 років.
- Нічого, скоро буде 63! Ви заробили десятки мільйонів. Ви ж, напевно, кожен день їсте червону ікру!
Лідеру Радикальної партії не вдалося тоді вибити з колії Смолія. Майбутній голова НБУ отримав 247 голосів, дотримуючись регламенту і всіх процедур.
Проте Ляшко був у чомусь правий. Колишній перший заступник очільниці НБУ у 2014-2017 роках Валерії Гонтаревої зберіг команду, яка сформувалася у Нацбанку після Революції Гідності, та продовжив монетарну політику інфляційного таргетування.
Попередниця Смолія покинула країну та зізналася в одному з останніх інтерв'ю, що не планує повертатися в Україну. І хоча Смолій є набагато менш медійним обличчям, а у фінансовому та банківському секторах стабільність не похитнула навіть коронакриза-2020, він був змушений написати заяву про відставку «через політичний тиск».
«Протягом тривалого часу на Національний банк України здійснюється систематичний політичний тиск. Це унеможливлює ефективне виконання мною обов’язків... Своєю відставкою я прагну застерегти від подальших спроб підірвати інституційні основи центрального банку в Україні», – написав Смолій в опублікованій на сайті регулятора заяві.
Незалежний НБУ як кістка в горлі
Про який політичний тиск говорить Смолій? Все почалося з перемоги Володимира Зеленського на виборах президента у 2019 році. Ще на дебатах із діючим на той час президентом Петром Порошенком Зеленський заявив: «Чому колишня голова НБУ Валерія Гонтарева ховається у Лондоні?».
Член передвиборчої команди Зеленського, а зараз спікер Верховної Ради Дмитро Разумков, навесні 2019 року заявив про необхідність проведення аудиту діяльності НБУ. «На підставі результатів аудиту можуть бути прийняті кадрові рішення», - заявив тоді Разумков.
Втім через кілька днів новообраний президент «дав задню» і на зустрічі з банкірами пообіцяв захищати незалежність НБУ. «Ви ж знаєте, що у Смолія контракт на 7 років. Його просто так не можна звільнити», – заявив Зеленський.
У жовтні 2019 року між Яковом Смолієм та новим прем'єр-міністром Олексієм Гончаруком був підписаний меморандум про взаємодію. Щотижня представники НБУ та уряду збиралися «на каву», щоб синхронізувати свої дії для досягнення макрофінансової стабільності та економічного зростання.
Правління Національного банку продовжило свою роботу, але періодично стикалося з натяками і проханнями про більшу поступливість.
Співпадіння чи ні, але керівництво Нацбанку впродовж короткого проміжку часу різко знизило облікову ставку, на чому неодноразово наполягав Зеленський, і запустило один із каналів емісії під час економічної кризи навесні 2020 року, як про це неодноразово просили народні депутати та уряд.
Міньйони Коломойського проти Великої сімки
Найбільший тиск на НБУ та членів правління надходив з боку окремих народних депутатів, переважно лояльних до олігарха Ігоря Коломойського. Затаївши образу на Гонтареву через націоналізацію Приватбанку, Коломойський продовжив використовувати медійний та політичний тиск на правління НБУ через так званий «антиколомойський» або «банківський» закон.
У квітні 2020 року 18 народних депутатів захотіли «заслухати» Смолія та «надати оцінку його роботі в умовах карантину». Голова економічного комітету Дмитро Наталуха заявив, що ініціатива зібрання підписів належить йому.
«Всіх нас цікавить стратегічне бачення і план дій НБУ під час карантину, коли національні банки інших держав відіграють чи не найбільш провідну роль у локалізації і подоланні економічної кризи», – написав Наталуха.
Це була перша обережна спроба «похитати» крісло Смолія. Оскільки економічна ситуація в країні була ослаблена карантинними заходами, а незалежність НБУ була однією з вимог Міжнародного валютного фонду для ухвалення нової програми співпраці, один із підписантів постанови Данило Гетманцев заявив, що «юридичних підстав для звільнення Смолія немає».
«Парламент дасть політичну оцінку його роботи», – заявив він.
13 травня Смолій звітував про роботу НБУ щодо стабілізації фінансової системи під час коронавірусу у Раді. У травні Смолій заявив про те, що планує залишатися на посаді голови центробанку до кінця своєї каденції – 2025 року.
Друга спроба «похитати крісло» відбулася дуже скоро і була сильнішою. 11 червня у комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики розглянули постанову щодо визнання роботи Національного банку незадовільною та створення тимчасової слідчої комісії щодо дій керівництва НБУ та Фонду гарантування вкладів.
У проєкті постанови зазначалося, що «правління НБУ, проводячи жорстку монетарну політику, ... не забезпечило в межах своїх повноважень підтримання стійких темпів економічного зростання та відновлення кредитування економіки».
Народні депутати вважали, що темпи зниження облікової ставки були «невиправдано повільними», а внаслідок штучного укріплення курсу гривні на ринку державних облігацій утворилася ситуація, що має ознаки «фінансової піраміди».
На підтримку Смолія виступили країни «Великої сімки». Посли країн G7 заявили, що підрив незалежності НБУ поставить під загрозу міжнародну підтримку українського уряду.
«Підрив незалежності НБУ вплине на українців, зашкодить довірі інвесторів та поставить під загрозу міжнародну підтримку зусиль українського уряду щодо побудови безпечної, успішної та демократичної країни», – попередили посли G7.
Вони нагадали, що НБУ допоміг досягти макрофінансової стабільності, «вирішити важку банківську кризу та відновити довіру до банківського сектору, затьмарену самоуправством та корупцією».
Попри це фінансовий комітет ВР підтримав проєкт постанови про оцінку діяльності Смолія та рекомендував Раді прийняти документ.
Голова Національної асоціації банків Роман Шпек назвав цей проєкт постанови «політичним самогубством», а обгрунтування у документі «декларативними та незграбними».
Несподіваний поворот справи Чурія
У червні 2020 року в заступника голови правління НБУ Олега Чурія закінчувався 5-річний термін повноважень. Смолій запропонував Чурію знову обійняти цю посаду – цього разу на 7 років.
Рішення перепризначити заступника голови НБУ мала Рада НБУ. Але в останній день червня Рада НБУ відмовилася внести питання призначення Чурія у порядок денний.
У Нацбанку зазначили, що таке рішення може вказувати на політичну вмотивованість окремих членів Ради НБУ, які не підтримали цю пропозицію.
Раду НБУ впродовж багатьох років очолює Богдан Данилишин, який має перманентний конфлікт з правлінням НБУ. У 2019 році Рада НБУ визнала діяльність правління Національного банку в частині формування та реалізації валютно-курсової політики неефективною.
У відповідь Яків Смолій натякнув на синхронність тез Ради НБУ на чолі з Данилишиним та олігарха Ігоря Коломойського з його прибічниками. За словами Смолія, частина Ради НБУ безпідставно продукує негативну оцінку політиці НБУ.
Член Ради НБУ Віктор Козюк вважає, що Рада НБУ втягнута в політичні протистояння.
На його думку, Рада НБУ як колегіальний орган підмінена більшістю, яка ігнорує процедури, і не залучає Раду як колегіальний орган до обговорення питань порядку денного.
«Окремі рекомендації мають лобістський характер, тональність обговорення та тональність рекомендацій не відповідають тональності оцінок. А тому наступні рішення швидше за все будуть допускати підвищення градусу негативу та процедурного маніпулятивного зухвальства», – наголосив Козюк.
За словами поінформованого співрозмовника Економічної правди, у блокуванні питання перепризначення Чурія співпала сукупність окремих факторів.
«Справа не в персоналіях і не в самому Чурії. Рада НБУ має ситуативні союзи з тими чи іншими політичними групами. Тож Данилишин «качає» ситуацію на свою користь, а народні депутати користуються можливістю попосягати на незалежність НБУ», - розповіло джерело.
Так само і заява Смолія стала наслідком сукупністю факторів. Ймовірно, на його рішення вплинули як постійні «смикання» з Верховної Ради, так і незгасаючий конфлікт із Данилишиним.
Реакції та можливі наслідки
Коментуючи відставку Смолія, експрем'єр Гончарук заявив, що звільнення Смолія матиме тяжкі наслідки для економіки, а значить для кожного українця.
«Репутація НБУ — це фундамент для залучення інвестицій... Тепер цій репутації завдано чергового важкого удару. А можлива втрата Нацбанком своєї незалежності поставить хрест на інвестиціях», - вважає Гончарук.
Перший заступник голови комітету Ради з питань фінансів Ярослав Железняк з фракції «Голос» назвав відставку Смолія «сумною, але очікуваною новиною». На його думку, якщо президент звільнить Смолія, то це поставить під загрозу співпрацю України з Міжнародним валютним фондом.
За інформацією ЕП, Україна встигла розмістити 12-річні євробонди у доларах за лічені хвилини до публікації заяви Смолія про відставку. Мінфін розмістив 1,75 мільярда доларів під 7,3%. У разі негативного сценарію щодо кадрових рішень в НБУ іноземний ринок запозичень буде закритий для України надовго.
Проте, як повідомило міністерство фінансів наступного дня, Україна скасувала угоду з випуску єврооблігацій. Мінфін поки не коментує інші подробиці, відповідна інформація буде оприлюднена пізніше після узгодження з юристами.
У разі відсутності альтернативних джерел фінансування дефіциту державного бюджету потенційний новий лояльний голова НБУ може дозволити «запустити друкарський верстат» і реалізувати емісійний сценарій.
Хто замінить Смолія
Співрозмовники ЕП у Верховній Раді повідомили, що наразі розглядаються три можливі кандидатури на посаду голови НБУ.
Володимир Лавренчук. Колишній голова правління «Райффайзен банку Аваль» вже був кандидатом на посаду голови НБУ після відставки Валерії Гонтаревої. Після 14 років роботи у «Райффайзені» банкір повідомляв про зацікавленість у роботі в наглядовій раді одного з держбанків, але наразі є безробітним.
Кирило Шевченко. Чинний керівник державного Укргазбанку. В інтерв'ю ЕП висловлював незгоду з окремими рішеннями Національного банку щодо зміцнення курсу гривні у 2019 році та повільного зниження облікової ставки.
Тимофій Милованов. Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства в уряді Олексія Гончарука та президент Київської школи економіки. Професор Піттсбурзького університету на посаді міністра займався питанням відкриття ринку землі, але в результаті розкритикував ухвалений нардепами законопроєкт.
Проте не виключено, що Яків Смолій ще може залишитися на посаді, якщо Банкова «здасться» під натиском «аргументів» західних партнерів України і в першу чергу МВФ, який регулярно нагадує про збереження незалежності Нацбанку.
Так, один з наближених до голови співрозмовників ЕП в Нацбанку наголосив, що заява Смолія – це в першу чергу «протест Смолія на дії уряду та депутатів». А протести не завжди закінчуються відставками. Хоча такий варіант розвитку ситуації і виглядає наразі малоймовірним.
Поки що обов’язки голови Нацбанку до призначення нового голови буде здійснювати перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова.