Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков є найвідомішим та найдосвідченішим урядовцем президента Володимира Зеленського.
З 2014 року він став серйозним подразником для активістів та опозиції, але зі зміною влади Аваков свою посаду зберіг.
Його критикують за невдачі реформи поліції та злочини поліцейських, які останнім часом трапляються все частіше. А зґвалтування просто у відділку поліцїі Кагарлика шокувало всю країну.
Опозиція вимагає звільнити Арсена Авакова, проте президент України виявляє дедалі більшу довіру до нього, а під час останньої пресконференції навіть назвав «потужним міністром».
Позитивно оцінює роботу Авакова, як вказують джерела ВВС News Україна в уряді, і прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Експерти називають низку причин, чому президент не може змінити Авакова - від відсутності хорошої альтернативи, до вдячності за поведінку МВС під час президентської кампанії. Тому спроби відправити Арсена Авакова у відставку в парламенті навряд чи будуть результативними.
Арсен Аваков є досвідченим «старожилом» української політики, в його біографії є багато яскравих моментів. Ми зібрали найцікавіші.
Губернатор Ющенка
У велику політику загальноукраїнського масштабу Арсен Аваков прийшов у 2005 році після Помаранчевої революції, активним учасником якої він був.
До цього його знали як бізнесмена та політика регіонального масштабу в Харкові. Він очолив одну з найважливіших та потужніших областей країни. До нього нею керував суперважковаговик української політики Євген Кушнарьов.
Областю Аваков керував усі п'ять років президентства Ющенка. За цей час він суттєво наростив політичні та фінансові м'язи.
Напередодні президентських виборів 2010 року Аваков посварився з президентом Ющенком - той хотів звільнити його достроково. Причиною називали неформальне підігрування Ющенка Януковичу, а от Арсен Аваков вже «дрейфував» до команди Юлії Тимошенко.
Перемога в Харкові, яка не вдалась
Арсен Аваков має давній конфлікт з нинішнім мером Харкова Геннадієм Кернесом.
Одним із яскравих епізодів їхнього протистояння були мерські вибори осені 2010 року.
Геннадій Кернес тоді фактично керував містом та йшов на вибори від Партії регіонів, а губернатором області був соратник Кернеса Михайло Добкін.
Арсен Аваков балотувався як єдиний опозиційний кандидат і керівник місцевого осередку партії Юлії Тимошенко.
Харків став однією з головних арен боротьби команди президента Віктора Януковича та опозиції на чолі з Юлією Тимошенко.
Кампанія була дуже гаряча та брудна. За офіційними результатами, Геннадій Кернес переміг з результатом у 30,09%, а Аваков офіційно отримав 29,46%.
При цьому, опозиція заявляла про суттєві фальсифікації, які нібито забрали в їхнього кандидата кілька відсотків голосів.
Кілька соціологічних компаній проводили екзит-пол у Харкові, й вони показали перемогу Авакова. Проте не всі вони оприлюднили результати. Врешті Арсен Аваков не зміг довести свою перевагу в судах.
Втеча в Італію
У 2012 році Арсен Аваков опинився в італійській в'язниці.
На фоні загальної хвилі кримінальних справ проти лідерів опозиції у січні 2012 року Генпрокуратура взялась за Арсена Авакова.
Його підозрювали в незаконному відчуженні 55 гектарів державної землі у часи керівництва Харківською областю. Сам політик називав справу сфабрикованою.
Арсен Аваков мав нерухомість в Італії і згодом поїхав туди з України. Через кримінальну справу проти нього в Україні та запит до Інтерполу Авакова затримали італійські правоохоронці.
Проте влада Італії не задовольнила запит на його екстрадицію до України й незабаром він вийшов з в'язниці.
В Італії Аваков жив до парламентських виборів у жовтні 2012 року. За списком партії «Батьківщина» він став депутатом, отримав імунітет та повернувся до України.
Комендант Майдану став міністром
Під час Євромайдану Арсен Аваков несподівано для багатьох став комендантом Майдану й поруч з Андрієм Парубієм фактично координував життя табору протестувальників.
За місяці протестів та силових протистоянь Аваков брав на себе багато організаційних моментів і вважався непоганим кризовим менеджером.
Після втечі Віктора Януковича призначення Авакова міністром внутрішніх справ без досвіду роботи у правоохоронних органах було несподіваним. Проте у ті буремні часи посади ділили швидко й на довгі дискусії часу не було.
Здавалось, що в.о. міністра внутрішніх справ Арсен Аваков прийшов тимчасово, але врешті побив рекорд усіх своїх попередників на посаді.
Скандали й спротив активістів переслідували Авакова з перших місяців на посаді. Першим випробуванням стало вбивство міліцією «героя революції» і одного з керівників «Правого сектору» Сашка Білого 24 березня 2014 року.
Попри критику значної частини майданівців, Аваков втримався на посаді, а окупація Криму та початок війни на Донбасі швидко зняли з порядку денного країни це вбивство.
Досі деякі активісти закидають Арсену Авакову, що за його бездіяльності чи навіть сприяння частина «беркутівців», які могли бути причетними до розстрілів на Майдані, уникли покарання. Сам він ці закиди заперечує.
Знищення «ХНР» та добровольчі батальйони
У квітні 2014 року проросійські активісти та представники антимайдану захопили будівлю Харківської обласної державної адміністрації та проголосили там «Харківську народну республіку». За участі «гостей» з Росії.
У подіях в Харкові вперше засвітився росіянин «Моторола», який згодом став відомим бойовиком «ДНР».
На фоні таких же процесів у Донецьку та Луганську уряд розробив план «подолання дестабілізації» ситуації у східних регіонах.
Арсен Аваков поїхав вирішувати проблему в Харкові.
Вночі 8 квітня штаб на чолі з Аваковим та тодішнім командувачем Нацгвардії Степаном Полтораком розробили план звільнення адміністрації, який вранці здійснив вінницький підрозділ «Ягуар».
Сам Арсен Аваков називав ті події переломними для подолання сепаратистських рухів у місті, хоча проросійські протести у місті тривали ще щонайменше кілька тижнів.
Ще одна ініціатива Арсена Авакова, яка серйозно вплинула на хід конфлікту на Сході України, - створення під егідою МВС добровольчих батальйонів для протидії бойовикам на Донбасі.
Тодішні керівники країни визнають, що ідея залучити добровольців з Майдану до збройних формувань задля боротьби з бойовиками належала Арсену Авакову.
Найвідомішими з них були батальйон «імені Кульчицького», «Дніпро-1» та «Азов».
Добробати відіграли велику роль у перші місяці найгарячішої фази війни на Донбасі.
Реформа поліції
Однією з наймасштабніших реформ в Україні останніх років стала поява поліції.
Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова називають відповідальним як за успіхи реформи, так і за її провали.
В 2015 році в Україні створили Патрульну службу, яка стала першим кроком до реформування міліції.
Команда грузинських реформаторів в МВС - Хатія Деканоїдзе та Ека Згуладзе - запустили зміну всієї міліцейської вертикалі, що привело до появи Національної поліції.
За успіхами та аплодисментами запуску патрульної поліції прийшла критика за переатестацію та роботу всієї поліцейської вертикалі.
Грузинський десант реформаторів поліції залишив посади в 2016 році, а експерти та активісти, які брали участь у переатестації старих міліціонерів, покинули атестаційні комісії.
Вони звинувачували керівника МВС у профанації переатестації й наполягали, що велика частина міліціонерів, які недостойні працювати у поліції, уникли атестації за сприяння керівництва.
Половинчастість реформи експерти найчастіше називають причиною того, що поліція не стала справжнім європейським правоохоронним органом, а такі випадки, як зґвалтування у Кагарлику неатестованими поліцейськими, трапляються.
Під час низки нападів на активістів у різних містах України, як от на Катерину Гандзюк у Херсоні, чи Сергія Стерненка в Одесі, з'являлась інформація про можливе сприяння нападникам працівників поліцїі.
Справа рюкзаків
Однією з найвідоміших корупційних справ, яка пов'язана з міністром внутрішніх справ, була так звана справа про «рюкзаки Авакова».
У 2015 році прокуратура почала розслідувати зловживання при купівлі рюкзаків для МВС та Нацгвардії. Пізніше її передали новому антикорупційному бюро.
ЗМІ повідомляли, що рюкзаки придбали через підприємства, підконтрольні Олександру Авакову, сину міністра внутрішніх справ.
Арсен Аваков наполягав, що ні він, ні його родина не мають стосунку до постачальників рюкзаків МВС. За його словами, процедура закупівлі рюкзаків була прозорою.
Олександр Аваков називав справу проти себе заангажованою.
Справа Шеремета
Найгучнішим розслідуванням, до якого долучився міністр Аваков, було вбивство журналіста Павла Шеремета.
Відомого російського журналіста вбили у липні 2016 року. Міністр внутрішніх справ особисто звітував громадськості про хід розслідування й називав розкриття вбивства справою честі поліції.
Справа була дуже складною і здавалось, що розслідування зайшло у глухий кут.
Після обрання президентом Зеленського поліція ознайомила президента з секретними даними щодо розслідування, після чого керівник держави визнав суттєвий прогрес.
Вже 12 грудня Арсен Аваков покликав на спеціальну пресконференцію президента Зеленського та генпрокурора Рябошапку.
Тоді міністр внутрішніх справ фактично заявив про розкриття злочину й затримання виконавців убивства.
Присутність президента та генпрокурора додавала ваги цим словам.
Тоді ж затримали дитячого хірурга та волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта Андрія Антоненка та військову медсестру Яну Дугарь.
Вони досі сидять у СІЗО, але громадськість так і не почула переконливих доказів їхньої вини.
Про це нагадали Зеленському на річній пресконференції, натякнувши, що він також може бути одним з відповідальних за те, що потенційно невинуваті люди півроку провели в СІЗО.
Конфлікт із Саакашвілі
Найяскравішим публічним конфліктом Арсена Авакова за часи його роботи міністром можна назвати його сварку з Міхеїлом Саакашвілі.
2015 року пан Саакашвілі керував Одеською областю та постійно звинувачував Арсена Авакова в корупції.
«Міністр, який прокрався. Вся країна знає, що він злодій», - заявив під час засідання національної ради реформ пан Саакашвілі у бік Арсена Авакова.
Той відповів йому кривлянням «Бебебебебе». Вимагав замовкнути, а потім жбурнув склянку з водою у бік Саакашвілі через пів зали.
Заочний конфлікт між ними тривав і далі під час прориву кордону Саакашвілі, а також взимку 2017-2018 років, коли поліція протистояла акціям Саакашвілі у центрі міста.
Нещодавно Володимир Зеленський призначив Саакашвілі головою виконкому нацради реформ, на якій і сталось метання склянкою. Проте зараз і Аваков, і Саакашвілі публічно кажуть, що не час для сварок та старих образ.
Аваков проти Порошенка
В останній рік президентства Петра Порошенка в коридорах української влади майже відкрито говорили про конфлікт між президентом Порошенком та міністром Аваковим.
Президент не мав ресурсів звільнити Авакова, адже того підтримувала фракція «Народного фронту» в парламенті. А без неї вся конфігурація влади часів Порошенка ламалась.
Конфлікт якнайкраще проявився під час президентських перегонів 2019 року.
Арсен Аваков досить критично висловлювався у бік президента й обіцяв, що поліція діятиме «незаангажовано» та не ставатиме на бік жодного з кандидатів.
Поліція викривала певні схеми агітації й наполягала, що це спроби купівлі голосів на користь чинного президента.
Поліція навіть виявляла апаратуру для прослуховування Служби безпеки України неподалік офісу кандидат Зеленського. Після цього виник гучний скандал через прослуховування, буцімто, на користь кандидата Порошенка.
Правоохоронці згодом визнали, що прослуховування не було пов'язане із Зеленським.
Новий президент потім неодноразово тепло згадував про роботу поліції під час виборів.
Цей чинник називали важливим під час призначення першого уряду Зеленського на чолі з Олексієм Гончаруком, в якому Аваков зберіг крісло.
Залишився він на посаді й після заміни уряду Гончарука - в Кабміні Дениса Шмигаля.