Мережа будівельно-господарських гіпермаркетів, яку вважають найбільшою в Україні, за час карантину втрапила в кілька скандалів. Так, вона продовжує роботу, впродовж дня отримавши окреме роз'яснення уряду задля цього, продаючи медичні товари, які президент України Володимир Зеленський встиг назвати «гуманітарним вантажем», але в яких ще й виявляються проблеми з сертифікатами.
На думку експертів, «особливі умови», які отримують в час карантину представники великого бізнесу, стають рушієм протестів і призводять до того, що від протиепідемічних обмежень відмовляються цілі міста і регіони.
Із 12 березня в Україні діє карантин через пандемію COVID-19. 17 березня уряд посилив його, заборонивши роботу більшості закладів роздрібної торгівлі: відтоді легально працюють лише продовольчі магазини, онлайн-крамниці, місця продажу товарів для гігієни й аптеки. Решта магазинів і ТРЦ зачинені, за деякими винятками. До цих винятків потрапила й компанія «Епіцентр», яку вважають найбільшою мережею будівельно-господарських гіпермаркетів в Україні.
Продаж будматеріалів на карантині: «провокації покупців» чи боротьба за ринки?
Від початку карантину «Епіцентр» активно рекламував свої товари, які не входять ні до продовольчого, ані до гігієнічного спектру.
А 20 березня мережа випустила ролик, у якому запевнила, що продовжує роботу в умовах карантину, та що це аж ніяк не суперечить постанові уряду про карантин. Так, директор мережі «Епіцентр» з роздрібної торгівлі Володимир Гончаров наголосив, що гіпермаркети реалізують товари першої необхідності: продовольство, гігієнічні засоби тощо, а решту асортименту тепер можна придбати онлайн. Він посилається на роз'яснення уряду до його карантинної постанови, яка дозволяє роботу мережі гіпермаркетів.
Чим можна торгувати на карантині?
Постанова Кабміну від 11 березня (з усіма доповненнями) призупиняє майже всю торгівлю. Окрім продажу:
- продуктів харчування,
- пального,
- запчастин і приладдя для транспорту та аграрної техніки,
- гігієнічних товарів,
- лікарських і медичних товарів,
- ветпрепаратів, агрохімікатів та товарів для сільського господарства,
- засобів зв'язку та телекомунікацій.
Більшість із цих груп товарів зазвичай можна побачити на полицях гіпермаркетів «Епіцентр». Отже, чи може він працювати в карантин?
Може – йдеться у роз'ясненні прем'єра Дениса Шмигаля у відповідь на запит ТОВ «Епіцентр К». Копія цього листа з'явилася в українських медіа та в соцмережах.
«Норми цього підпункту (про призупинення торгівлі на час карантину – ред.) не розповсюджуються на об'єкти торгового і побутового обслуговування населення, які здійснюють торгівлю засобами гігієни, виробами медичного призначення, засобами зв'язку», – відповів торговельній мережі прем'єр Денис Шмигаль.
Народний депутат 8-го скликання, радник попереднього прем'єра Олексія Гончарука Олексій Мушак у розмові з Радіо Свобода вказує на безпрецедентну швидкість, з якою запит бізнесу отримав відповідь за підписом глави уряду: лист потрапив до Кабміну 18 березня і цього ж робочого дня на нього відповіли.
«Мережа «Епіцентр» – не єдина, яка працює в час карантину. Продовжили роботу й деякі її конкуренти, зокрема «Леруа Мерлен». Але в чому проблема саме «Епіцентру»? Вони охоплюють найбільшу частку ринку, та ще й отримали дозвіл уряду працювати. За документами бачимо, що вони день в день отримали відповідь уряду на свій лист. Я знаю ситуацію зсередини: такого ніколи не буває. Навіть теоретично прем'єр не встигне підписати такий лист за тиждень, якщо працює за звичним графіком. Тож ми бачимо якесь підігравання з боку уряду мережі «Епіцентр». Але ось що найгірше: «Епіцентр» працював, хай навіть і з меншою виручкою, а його маленькі конкуренти – ні. Він отримав не так преференцію, як спосіб обмежити конкурентів. Він збільшив свою частку ринку, а деякі його конкуренти навіть не відкриються»,– пояснює експерт.
Як почуваються інші торговельні заклади, які, крім будівельних і господарчих товарів, можуть продавати продукти, маски та засоби гігієни? Мережа «Нова лінія» – так само працює. Втім, вона входить до складу компанії «Епіцентр», тож не є її конкурентом.
Мережа «Леруа Мерлен» продовжує роботу, але залишила доступ лише до дозволених товарів. До «будівельної» частини гіпермаркетів організовано окремий вхід, яким може користуватися лише служба доставки, а також клієнти, які зробили покупку онлайн та прийшли на видачу товару, ідеться в новому порядку роботи мережі.
Невеликі магазини в райцентрах та селах, в яких продаються різні типи товарів одночасно, закривалися на початку карантину. Але нині частина з них працює, продаючи будівельні та господарчі товари. Принаймні там, де побували представники Радіо Свобода і де в той час не було представників контролюючих органів.
Карантинні обмеження є нерівнозначними для різних учасників ринку та не адекватними з точки зору протидії коронавірусу, визнає у розмові з Радіо Свобода економіст Борис Кушнірук.
«Для мене немає відповіді на логіку влади: чому харчовими продуктами можна торгувати, а всім іншим – ні? Які товари більше загрожують поширенням коронавірусу, які менше? Я сприйняв би логіку влади: ми розуміємо ризики, однак люди ідуть за продуктами, бо виходу в них немає. Але відсутність єдиного підходу, ситуація, коли одним можна (торгувати будматеріалами і господарчими товарами), іншим не можна, свідчить про те, що обмеження є неадекватними. Зауважте: більшість країн не закривали будівельних магазинів. Наприклад, у вас зламалася каналізаційна труба. Як її замінити, якщо вона не продається? Що робити людині, якщо їй банально ніяк сходити в туалет?» – обурюється економіст, ставлячи під сумнів ефективність протиепідемічних рішень уряду.
Українська торгівля адаптується до карантину. Тому такі порушення, як-от продаж будівельних товарів, досить поширені, зауважує молодша юристка компанії Investment Service Ukraine Дар’я Скоблікова. Приклад «Епіцентру», на її думку, – не єдиний, але саме він став публічним через масштаби цієї всеукраїнської торговельної мережі.
«Ситуацію, що склалася з великою торговельною мережею «Епіцентр», неможливо розглядати як суто політичне лобі для окремого бізнесу. Так, «Епіцентр» – це будівельний гіпермаркет, який, однак, і до карантину частково продавав позиції продовольчого і гігієнічного спектру. Тому, з юридичної точки зору, «Епіцентр» і так мав право бути відкритим, звісно, при дотриманні умов карантину. Ситуація, що склалась, а саме: пристосування до умов і часткове порушення у вигляді продажу будівельних матеріалів, набула масового розголосу тільки через те, що «Епіцентр» є великою всеукраїнською мережею гіпермаркетів. Існує багато представників малого і середнього бізнесу, які продовжують займатися діяльністю непродовольчого напряму та намагаються пристосуватись до роботи в умовах карантину, однак не отримали такої публічної реакції та суспільного інтересу», – стверджує юристка.
Але чи дійсно «Епіцентр» продає лише те, що дозволив уряд на час карантину? Радіо Свобода відвідало гіпермаркети цієї мережі в Києві та в Київській області. Всі відділи з товарами, які не є першої необхідності, обтягнуті червоними стрічками та мають попереджувальні написи: ці товари можна придбати лише онлайн. Однак відвідувачі без перешкод заходять за стрічки, обирають те, що їм треба, отримують консультації продавців та несуть товар на касу, переконалося Радіо Свобода. Більше того, журналіст був свідком того, що на деякі будівельні матеріали працівники гіпермаркету виписують чеки передоплати: отже, вони, поза сумнівом, знають, що їхній товар купують не онлайн. При цьому працівники поліції та охорони супермаркетів блискавично реагували на відмову покупців зміряти температуру чи одягти маску. Аналогічної реакції на продаж непрофільних товарів Радіо Свобода не бачило.
Мережа «Епіцентр» наголошує, що такі випадки є порушенням з боку клієнтів та провокацією, і закликає не робити нього.
Радіо Свобода спробувало зв'язатися з керівництвом «Епіцентру» та з його співвласниками. Але на час виходу матеріалу відповідей не отримало. Радіо Свобода охоче опублікує позицію мережі про питання, підняті у цій публікації.
«Мрія» Зеленського: гуманітарний вантаж чи товар для «Епіцентру»?
23 квітня в аеропорту в Гостомелі (Київська область) приземлився літак Ан-225 «Мрія»: він привіз медичні засоби для протидії поширенню коронавірусу. Серед яких – маски, захисні костюми та окуляри для лікарів.
«Борт доправив з китайського міста Тяньцзіня понад 100 тонн гуманітарного вантажу – це одна з найбільших партій за останні тижні», повідомив Офіс президента.
Президент Володимир Зеленський описав цей вантаж:
«Наша «Мрія» привезла в Україну 12 мільйонів масок – як для лікарень, так і для аптечних мереж. Також привезли близько 260 тисяч захисних окулярів для наших медиків і понад 100 тисяч захисних костюмів п'ятого рівня захисту».
.
На Банковій не згадували, хто оплатив рейс, хто, крім медиків та аптек, отримає ці засоби та чи є на борту комерційний вантаж, на додачу до гуманітарного. Втім, досить скоро медіа заговорили про те, що медичні товари з «Мрії» потрапили на полиці мережі «Епіцентр». Посилаючись при цьому на саму ж торговельну мережу.
Більше того, міський голова Києва Віталій Кличко отримав від депутата Олександра Гереги, співвласника «Епіцентру», пропозицію закупити для столиці медичні товари, доставлені рейсом «Мрії» з Китаю. Копію цього листа поширили українські медіа, сам Віталій Кличко підтвердив, що отримав його.
Невдовзі виявилося, що лише 2 з 12 мільйонів медичних масок є гуманітарною допомогою Україні. Зі 100 тисяч захисних костюмів – гуманітарними виявилися 75 тисяч, а із 260 тисяч спеціальних окулярів –30 тисяч є гуманітарним вантажем. Саме такі цифри навів у своїх інтерв'ю заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко.
Він був одним із тих, хто зустрічав медичний вантаж з Китаю та говорив про значення цього рейсу для України.
Офіс президента координує й інші комерційні поставки засобів для боротьби з Covid-19, пояснив Тимошенко в інтерв'ю «Ліга.нет».
«У нас були перші літаки, на яких ми перевозили наші вантажі. Вони закуповувалися централізовано Офісом президента, не за державні кошти, а за рахунок фондів, в яких брав участь різний бізнес. Було три види вантажів. Гуманітарний – ми закуповуємо, привозимо і роздаємо в лікарні. Друге – вантажі, які закуповує сам бізнес. Через тиждень після того, як ми почали літати, до нас почали звертатися комерційні організації... Питали, чи можуть вони скористатися цими рейсами. Третє: ви можете літати, але за гроші. Ми перемикали їх на SkyUp, SkyUp виставляв рахунки, вони їх оплачували безготівково».
Відтак на різних літаках з медичними засобами частина вантажу могла бути гуманітарною, частина – комерційною, наголошує представник ОП. За його словами, з усіх цих рейсів президент Зеленський зустрічав лише один літак: «Мрію».
«Я думаю, що в них там (було) більше комерційного вантажу. Ми це так назвали: «100 тонн гуманітарного вантажу» ... Історія з «Мрією» проста. «Антонов» отримав замовлення на політ в Китай, як він отримував від Польщі і Франції. Оплатив літак повністю «Епіцентр», – розповів Тимошенко.
Мережа «Епіцентр» 30 квітня визнала, що повністю оплатила політ «Мрії» з Китаю – того ж дня, коли Кирило Тимошенко згадав про це в інтерв'ю:
«Компанія «Епіцентр» відгукнулася на ініціативу президента України Володимира Зеленського щодо забезпечення закладів охорони здоров’я необхідними засобами захисту та обладнанням для боротьби з СОVID-19. У межах цієї співпраці національна мережа «Епіцентр» оплатила авіарейс з Китаю, який здійснював літак Ан-225 «Мрія» авіакомпанії «Антонов». ...Як повідомляв президент України Володимир Зеленський, на борту літака були гуманітарний та комерційний вантажі. У межах загального вантажу «Епіцентр» на гуманітарні цілі закупив для передачі у лікарні України 2 мільйони медичних масок, 75 тисяч захисних костюмів, 30 тисяч спеціальних окулярів».
Але що звертає на себе увагу: президент Зеленський до того моменту не повідомляв, що літак привіз і комерційний, і гуманітарний вантаж.
Що ж насправді сталося?
Олексій Мушак висловив упевненість, що глава держави намагається для подолання кризи заручитися допомогою представників великого бізнесу (олігархів), і не виключено, що вони отримують за це певні преференції. Але цей підхід вже довів, що є хибним, додає експерт.
«Це несправедливо, антиринково та протизаконно. Сподіваюся, всім, хто вирішив в останні місяці зробити ставку на «крепких хозяйственников» та «правильных пацанов», це стане зрозуміло», – пише Олексій Мушак.
Заступник голови фракції «Голос» Ярослав Железняк у коментарі Радіо Свобода визнав, що в історії з «Епіцентром» поєдналися два чинники: нормальний процес адаптації бізнесу до умов карантину та створення владою особливих умов для певної компанії:
«Питання ж не в тому, що «Епіцентр» працює. Я взагалі не бачу потреби закривати на карантин будівельні магазини. Запитання: чому фактично працював лише він? Маленькі крамнички здатні створити такі самі санітарні умови, забезпечити той самий товар».
Що ж до участі президента Зеленського у координації комерційного рейсу як гуманітарного – тут депутат бачить передовсім глибоку кризу комунікації:
«Не бачу нічого поганого в тому, що одночасно прибуває і гуманітарний вантаж, і те, що з'явиться в комерційних магазинах. Запитання: чому це одразу приховували, намагалися сховати за визначенням «гуманітарна допомога»?
«Як на мене, це той самий тип брехні, як було з Оманом, куди спочатку поїхали з офіційним візитом, після того – з неофіційним. Після того – з пів офіційним. Спочатку один хтось сплачував гроші, після того – другий, третій. Бо... пішов зашквар, і вже в цьому темпі вони почали видумувати щось друге-третє-четверте», – сказав про реакцію Офісу президента на розголос щодо медичного вантажу «Мрії» співголова фракції «Європейська солідарність» Артур Герасимов в телеефірі.
Між тим, скандал навколо «Епіцентру» отримав ще один виток: ідеться про справжність сертифікатів якості на «гуманітарний вантаж», який прилетів з Китаю на борту найбільшого у світі вантажного літака. Компанія IСRpolska.com, одна з тих, яка видає сертифікати якості, оголосила про низку підробок. Серед підроблених сертифікатів назвали й ті, які має медичний вантаж, що прибув літаком «Мрія», та які вказував на своєму сайті «Епіцентр».
Виробник змінив сертифікацію своєї продукції, й торговельна мережа дізналася про це із запізненням, так пояснили представники «Епіцентру» казус, який виник.
«Захисні комбінезони, які продаються у мережі «Епіцентр», сертифіковані італійською Ente Certificazione Macchine (ECM). Зазначимо, що раніше виробник захисних комбінезонів отримав польські сертифікати якості ICR Polska. Однак через велику кількість підробок ICR Polska відкликала всі видані нею в період з 1 по 26 березня сертифікати. Виробник оперативно отримав сертифікат якості на свою продукцію в Італії. Однак він не повідомив «Епіцентр К» про ситуацію, яка склалася, що і стало причиною розміщення відкликаних польських сертифікатів якості на сторінці продукції в інтернет-магазині Epicentrk.ua. Зараз ця прикра помилка вже виправлена і дійсні сертифікати на захисні комбінезони, видані італійською ECM, розміщено на сайті Epicentrk.ua», – так в «Епіцентрі» пояснили скандал із сертифікацією китайської продукції, доставленої «Мрією» в Україну.
Різні умови карантину для різного бізнесу спричиняють протести – експерти
Крім того, викликала суспільне обурення й інформація, яку опублікували 27 квітня журналісти програми «Наші гроші з Денисом Бігусом», про те, відомі особи, зокрема і політики, в час запровадженого карантину відвідують ресторан «Велюр» у Києві, власником якого є депутат Микола Тищенко. Тищенко заперечив, що один зі столичних ресторанів у його власності порушує карантинні обмеження. Глава МВС Арсен Аваков пообіцяв відреагувати на роботу як цього ресторану, так і мережі «Епіцентр». 4 травня Аваков заявив про складання протоколів щодо ресторану «Велюр» та «Епіцентру».
Адекватною реакцією на поширення коронавірусу мали б бути не вибіркові дозволи чи заборони на роботу тих чи інших мереж, масове тестування і карантин для найбільш проблемних регіонів чи міст, наголошує економіст Борис Кушнірук. Водночас ситуація з несправедливими пільгами для одних і заборонами для інших лише спонукатиме протести, попереджає він.
«Оця ситуація з «Епіцентром» наочно показала абсурд того, що відбувається, і принцип: одним можна все, іншим – нічого. В цих умовах багатьох людей залишили без засобів існування, натомість обіцяють їм половину мінімальної зарплатні. А як, наприклад, вижити на ці гроші у Києві? Коли «одному можна, іншому не можна» – це неминуче призведе до соціального вибуху і до відмови від карантинних обмежень окремими регіонами».
Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко став відомим на всю країну: як один із перших представників місцевої влади, який насмілився пом'якшувати карантин, пояснював свої дії у відеозверненнях, і якому за це вже погрожували відповідальністю президент України і керівництво МВС.
В інтерв'ю «Українській правді» Бондаренко згадує, що в перші дні карантину він з поліцією закривав місцевий «Епіцентр», але невдовзі той самовільно поновив роботу. Втім, з 1 травня міська влада Черкас пом'якшила карантин: на 11 днів раніше, ніж відповідні пом'якшення анонсував уряд. За прикладом Черкас карантинні обмеження пом'якшили у Мукачевому та Дніпрі.
«Найбільше, що обурює жителів нашого міста, – це те, що застосовується закон України вибірково. Що простий підприємець, який годує свою родину невеликим бізнесом, який тримає кав'ярню чи будівельний невеликий магазинчик, не може працювати, а великий будівельний гіпермаркет може», – згадує Бондаренко ситуацію з «Епіцентром».
Такі приклади зменшення карантину вже беруть на озброєння українські протестувальники. Серед них – представники малого та середнього бізнесу, які анонсували 6 травня акцію протесту «Карантин вбиває». Вони закликають змінити формат карантину «з тотального – на ризикоорієнтований».
Між тим, Кабінет міністрів вже озвучив проєкт постанови, яка зменшує карантинні обмеження з 11 травня. Так, зможуть відкритися:
парки, сквери, зони відпочинку;
салони краси, перукарні;
оптова і роздрібна торгівля непродовольчими товарами, окрім зон розваг та харчування, дитячих зон в ТРЦ;
заклади громадського харчування на виніс;
літні майданчики кафе та ресторанів просто неба;
музеї та бібліотеки;
тренування в командних видах спорту для професійних команд на закритих базах;
сервіс побутової техніки;
стоматологи, аудитори, адвокати, нотаріуси.
В Кабміні обіцяють доповнити і уточнити ці кроки до пом'якшення карантину.
Однак і тут можливості для великих мереж і для маленьких підприємців суттєво відрізнятимуться, вважають експерти.
Частина малого та середнього бізнесу зможе відновити свою роботу завдяки послабленню карантину з 11 травня, однак йому буде значно важче виконати урядові вимоги, ніж великим мережам, визнає Владислава Слободенюк, молодша юристка «Юридичної групи LCF».
«Нові правила (які запроваджує уряд, знімаючи частину карантинних обмежень з 11 травня) однозначно потребують додаткових витрат. Великий та середній бізнес зможе забезпечити їхнє виконання. Але для малого та середнього бізнесу такі заходи стануть суттєвим навантаженням, а їхнє недотримання призведе до застосування санкцій», – прогнозує юристка.
У світі станом на ранок 5 травня від коронавірусу померли понад 250 тисяч людей. Про це свідчать дані Університету Джонса Гопкінса.
Загалом кількість інфікованих перевищила 3,5 мільйона людей, одужали вже понад 1,1 мільйона.
В Україні станом на ранок 4 травня коронавірус виявили у більш ніж 12 тисяч людей, 303 людини померли, 1 619 одужали. Кабінет міністрів анонсує поступове зменшення протиепідемічних обмежень з 11 травня.