Ввечері 4 лютого у себе в Офісі президент Володимир Зеленський слухав доповідь прем'єра Олексія Гончарука.
Трохи більш як два тижні до цього, 17 січня, президент і прем'єр теж зустрічалися на Банковій. Того дня вранці глава уряду заявив, що йде у відставку. Але вже ввечері з виглядом винуватого школяра слухав, як Зеленський дає йому «другий шанс».
У своїй тодішній промові президент дав прем'єру час до 4 лютого, щоб вирішити кілька чутливих питань. У визначений час Гончарук прийшов до Зеленського з доповіддю про роботу і результати уряду.
Цього разу не сам, а з майже повним складом Кабінету міністрів.
Обидві згадані зустрічі в кабінетах ОПУ записували на відеокамеру. 17 січня запис розмови президента і прем'єра облетів усі телеекрани. Зустріч 4 лютого, ймовірно, стане матеріалом для президентського блога на YouTube. Вона точно матиме продовження 14 лютого, коли Зе хоче заслухати детальний звіт уряду.
Між цими двома нарадами була ще одна – таємна. Про неї не було згадок у соцмережах Зеленського.
Саме вона матиме визначальний вплив на майбутнє Кабміну, адже 1 лютого президент Зеленський проводив співбесіди з потенційними новими членами уряду.
Хто це був і які перестановки чекають уряд Олексія Гончарука, розбиралась «Українська правда».
Без Богдана. Співбесіди на Банковій
На вже згаданій зустрічі 17 січня президент, окрім «другого шансу», дав прем'єру ще й пряму вказівку – підготувати ротацію в Кабміні.
«Ми хочемо зміцнення уряду. Прошу вас знайти слабкі місця і замінити тих чи інших керівників того чи іншого міністерства», – наказав президент.
Рівно через два тижні, 1 лютого, це завдання почало реалізовуватись.
В Офісі президента одного за одним приймали потенційних кандидатів на міністерські крісла.
Перемовини з ними вели Зеленський і Гончарук. Крім того співбесідувати кандидатів допомагали перший помічник президента Сергій Шефір та позаштатний помічник Андрій Єрмак.
Цікаво, що на цих нарадах не було глави Офісу президента Андрія Богдана, чия участь у формуванні чинного складу уряду була ледь не ключовою.
За даними УП, через конфлікт з Єрмаком Богдан вирішив відсторонитись від роботи з Кабміном.
«Богдан після Нового року показово відійшов від багатьох справ, у тому числі Кабміну. Він залишив за собою координацію роботи ОПУ та Ради, а Гончаруку сказав розбиратись у своїх повноваженнях самому», – розповів один зі співрозмовників УП на Банковій.
Складається враження, що керівник ОПУ спеціально робить крок назад, аби показати президенту, наскільки складно може бути без Богдана.
«Богдан нікуди не йде. Він зараз справді уникає публічності, є певні розбіжності в команді, але Зеленському вистачить мудрості погасити ці розбіжності», – переконував УП один із топ-представників команди Зеленського.
Тим часом, за даними УП, 1 лютого на Банковій проводили співбесіди з щонайменше кількома кандидатами на посади в оновленому уряді та чинними урядовцями: представником України у «Мінській групі» Олексієм Резніковим та головою парламентського комітету соцполітики Галиною Третьяковою. Також бачили на Банковій і віцепрем'єра з євроінтеграції Дмитра Кулебу.
Як змінювати уряд. Концепції і люди
Переформатування уряду Олексія Гончарука одночасно рухається трьома стратегічними напрямками:
- пошук секторальних нових віцепрем'єрів,
- розділення міністерств, які у серпні об'єднали,
- заміна міністрів.
«Була ідея, щоб посилити Гончарука кількома новими віцепрем'єрами, які б курували цілі сектори, які провисають. Але ми сказали Льоші, що такі призначення призведуть до неминучих конфліктів. Хочеш замінити когось – заміни, але не провокуй конфлікти всередині уряду», – розповідає один із чинних членів уряду.
Таких віцепрем'єрів, за даними УП, спершу планували призначити одразу кілька.
Одного Рада призначила на посаду 4 лютого. Мова про Дениса Шмигаля, колишнього голову Івано-Франківської ОДА та директора Бурштинської ТЕС із холдинга Ріната Ахметова.
Крім цього може з'явитись віцепрем'єр з питань економіки-інвестицій-промисловості.
Кандидатом на цю позицію спершу розглядали київського забудовника Ігоря Ніконова, однак домовленості з ним не пішли далі ідеї.
Згодом у Зеленського спробували залучити на посаду економічного віце ексдепутата та міністра фінансів Віктора Пинзеника, який навчав «слуг народу» політичній грамотності у Трускавці. Однак Пинзеник на пропозицію не пристав.
Ще одним кандидатом джерела УП у владі називають Ростислава Шурму – колишнього гендиректора заводу «Запоріжсталь», що входить у холдинг Ріната Ахметова «Метінвест».
На останніх парламентських виборах Шурма балотувався за списками «Опозиційного блоку». Однак після програшу він, начебто, відійшов від справ у «Метінвесті» і не працює на Ахметова.
Міністра економіки Тимофія Милованова, якого не сприймає частина «Слуги народу», знімати не будуть, однак частково його сфери перейдуть під контроль нового профільного віцепрем'єра.
Ще один віце мав би займатись питаннями окупованих територій. На цій посаді в Офісі президента бачили Резнікова, який і приходив на співбесіду 1 лютого.
Однак, за даними УП, станом на початок лютого, у Зеленського вирішили не робити окремого віцепрем'єра з окупованих територій, а натомість знову розділити Мінветеранів та МінТОТ. Останнє міністерство і має очолити Резніков.
До речі, розділення об'єднаних міністерств – ще один тренд нового урядового сезону.
Під час формування уряду Гончарука об'єднували одразу кілька міністерств. Більшість із них знову можуть розділити на окремі відомства.
Нинішнє міністерство окупованих територій, ветеранів та переміщених осіб, яким керує Оксана Коляда, у скорому часі розділять на два: ветеранами опікуватиметься чинна міністерка, а питання окупованих територій відійде у сферу відповідальності міністра Резнікова.
Мінекономіки і МінАПК планують знову зробити окремими відомствами.
Заважає цьому, по-перше, відсутність яскравої кандидатури аграрного міністра, по-друге, побоювання президента, що розділення міністерств може завалити земельну реформу.
Мінкульт і Мінмолодьспорт теж хотіли б розділити.
На заваді стоїть Олімпіада-2020, підготовка до якої уже мусить іти. Створення міністерства може зупинити цю роботу.
Тому найбільш імовірним варіантом розвитку подій стане те, що у Володимира Бородянського заберуть питання спорту, але не у нове міністерство, а в Держагентство спорту у сфері управління нинішнього Мінкульту.
Очолити це відомство, як кажуть у Кабміні, має хтось не тільки ефективний, але й медійний. За даними УП, на Банковій розглядався навіть варіант запропонувати це місце ексголкіперу київського «Динамо» і збірної України Олександру Шовковському.
В уряді планують також декілька звільнень.
У відставку можуть відправити міністерку соціальної політики Юлію Соколовську.
На її місце обговорюють кандидатуру близької до Андрія Єрмака голови комітету ВРУ з питань соцполітики Галину Третьякову.
«Із Соколовською правда є проблеми. Вона хороша людина, але не до кінця розуміє сферу», – пояснює один із членів уряду.
Також президент пильно придивляється до своєї формальної квоти в уряді: міністра оборони та міністра закордонних справ. Щодо обох питання відкрите.
«Із Пристайком дивна ситуація: він хороший дипломат, але як міністр себе не проявив. За ці декілька місяців він зіпсував відносини майже з усіма в команді. І його треба міняти, але в ОП ще не прийняли остаточного рішення, – розповідає співрозмовник УП в Офісі президента. – Щодо Загороднюка, то він себе ніяк не проявив на посаді».
Питання заміни «вічного» глави МВС Арсена Авакова, якого тимчасово залишали на посаді «під особисту відповідальність» президента, в ході нинішніх розмов про перестановки в уряді предметно не обговорюється.
Долю глави МВС президент пов'язував з успіхом розслідування гучних справ, у тому числі вбивства Павла Шеремета. Однак тепер про таку прив'язку на Банковій воліють не згадувати, хоч розслідування знову буксують.
Головна причина – у Зеленського досі немає людини, яка б могла посунути Авакова і втримати в руках надскладне Міністерство внутрішніх справ, де вплив чинного міністра за шість років безперервної роботи величезний.
***
Зустрічі та співбесіди на Банковій – поки що таємниця не тільки для журналістів чи простих громадян. Про них не знають ані чинні міністри, ані більшість депутатів «СН». Ба більше – у середу кілька депутатів монобільшості підходили до журналістів УП із запитанням про перестановки в Кабміні, тому що їх ніхто не інформує. Хоча формально формування уряду – функція саме парламенту.
«На нашу поточну роботу це поки ніяк не впливає. Гончарук тижні два тому радився з нами щодо віцепрем'єрів. Про заміни когось із діючих міністрів взагалі мови не було», – розповів УП один із чинних міністрів.
Опитані нами депутати так само мало поінформовані з потенційними кадровими ротаціями в уряді.
Можливо, це спричинено небажанням Офісу президента завчасно провокувати якісь конфлікти всередині влади. Можливо, Зеленський хоче вийти на публіку з уже готовим повним пакетом перестановок.
Але є ймовірність, що президент і прем'єр так і не вирішили як оновлювати Кабмін, кого і на кого змінювати.
«Якщо чесно, то зараз складно прогнозувати, бо ви не уявляєте, як це спонтанно і хаотично вирішується», – зізнається один із членів уряду, який був присутній на кадрових нарадах нової влади.