Європейська комісія готує масштабну реформу механізму ухвалення рішень у Європейському Союзі. Серед запропонованих змін — ширше застосування голосування кваліфікованою більшістю замість одностайності, що фактично дозволить у низці питань обходити національне право вето, повідомляє видання Rapporteur із посиланням на внутрішні документи ЄС.
Очікується, що наступного тижня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн представить план реформи внутрішньої роботи Союзу. Його мета — підготувати ЄС до можливого розширення більш ніж до 30 держав-членів.
У документах, які стосуються стратегії розширення ЄС, пропонується активніше використовувати так звані «перехідні положення» (passerelle clauses). Вони дозволяють у визначених сферах перейти від одностайного ухвалення рішень до голосування кваліфікованою більшістю без внесення змін до Лісабонського договору.
У Єврокомісії вважають, що зі збільшенням кількості держав-членів ризик блокування рішень зростатиме. Тому Брюссель планує представити програму дій щодо застосування таких положень.
Запропоновані зміни можуть стосуватися, зокрема, санкцій, прав людини, оборони та безпеки, а також боротьби з ухиленням від сплати податків. Водночас для запровадження самої процедури переходу на новий формат голосування знадобиться одностайна згода країн ЄС.
Очікується, що ініціатива зіткнеться з опором частини держав, які побоюються втрати права вето. Водночас у проєкті передбачений механізм «аварійного гальмування» — можливість зупинити рішення, якщо уряд вважатиме, що під загрозою опинилися його життєво важливі національні інтереси.
Реформа може вплинути і на процес розширення ЄС. Зокрема, вона здатна спростити ухвалення окремих рішень щодо країн-кандидатів, серед яких Україна, Чорногорія та Північна Македонія. Водночас ознак скасування одностайності на початковому та завершальному етапах вступу нових членів наразі немає.
Окремо в документах розглядається пропозиція після розширення ЄС дозволити лише двом третинам держав-членів призначати своїх представників до Єврокомісії. Така зміна, ймовірно, може викликати невдоволення менших країн, які побоюються зменшення свого впливу.
Крім того, для нових членів ЄС можуть запровадити тривалий перехідний період. Він може тривати десять років або більше й передбачатиме посилений контроль за дотриманням демократичних і правових стандартів.
Серед можливих заходів впливу називають тимчасове призупинення права голосу в Раді ЄС та фінансові санкції. Нові члени також можуть бути зобов'язані взяти юридично зобов'язуюче зобов'язання не блокувати рішення, погоджені іншими державами Союзу.
Перед вступом до ЄС кандидати також мають приєднатися до Європейської прокуратури, яка розслідує, зокрема, випадки шахрайства з коштами Євросоюзу.
Як повідомляло раніше ForUa, у ЄС заявили про критичну нестачу грошей для України.
