На правобережжі Херсонської області потенційно можуть залишатися до 500 тисяч кілометрів оптоволоконного кабелю, який використовують російські FPV-дрони. Точний обсяг забруднення території наразі встановити неможливо, а технологій для збирання таких масштабів кабелю поки немає.
Про це в етері «Суспільне Студія» розповів координатор робочих груп із громадської безпеки на Херсонщині, співзасновник і голова благодійного фонду «Об'єднання» Юрій Антощук.
За його словами, безпекова ситуація в області погіршується. Близько половини російських FPV-дронів, за його оцінкою, використовують оптоволоконний кабель для керування. Після атак кабель залишається на землі, створюючи додаткову проблему для забруднених територій.
Антощук зазначив, що наразі неможливо точно визначити, скільки оптоволокна залишилося на правобережжі Херсонщини.
«Потенційний обсяг — до 500 тисяч кілометрів. Ми розуміємо, що це як екологічна катастрофа, й вона доволі об'ємна. Для точної цифри треба провести репрезентативне дослідження і розуміти, насправді, яка територія забруднена цим оптоволокном. Поки що у світі немає такої технології, яка б могла усунути цю проблему в таких масштабах», — сказав експерт.
За словами Антощука, наслідки вже можна побачити на місцевості. Зокрема, військові публікували фотографії, на яких птахи використовують залишки оптоволоконного кабелю для будівництва гнізд.
Водночас російські війська продовжують використовувати FPV-дрони для атак на цивільних, транспорт та житлові будинки. Антощук повідомив, що від початку 2026 року в Херсоні під атаки потрапили понад 20 маршрутних автобусів. За його словами, у місті також не залишилося автозаправних станцій, які б не зазнавали атак російських дронів.
Окремо він розповів про нову тактику російських військових, за якої протягом тривалого часу атакують одну багатоповерхівку. В окремих випадках, за словами експерта, в «червоній зоні» по одному будинку за добу могли бити понад 100 FPV-дронів.
Оптоволоконні FPV-дрони можуть долати десятки кілометрів. За словами Антощука, окремі апарати здатні пролетіти 30–40 кілометрів, а використання котушок із кабелем завдовжки до 50 кілометрів дає змогу дронам досягати околиць Херсона.
Для відстеження змін безпекової ситуації громадські організації створили спеціальні карти. На них позначають розширення так званої «червоної зони» від Дніпра.
«За останні пів року дійсно вже немає у нас безпечних районів в Херсоні. Окупанти, на жаль, шукають нові можливості, щоб збільшити радіус атак, і ми це бачимо кожного місяця, як ця зона збільшується, і вони ще далі залітають», — розповів Антощук.
Ще однією потенційною загрозою експерт назвав розвиток автономних груп безпілотників із використанням штучного інтелекту та машинного зору.
За його словами, технології штучного інтелекту та машинного зору вже не перший рік застосовують у безпілотниках. Водночас він звернув увагу на інформацію компанії Anthropic про можливе використання її технологій російською стороною для створення автономних груп дронів, здатних діяти спільно.
Антощук пояснив, що йдеться про концепцію, за якої кілька безпілотників можуть продовжувати виконання завдання навіть після втрати одним із них зв'язку з оператором.
«Для прифронтової громади ця технологія створює додаткові ризики. Якщо таку систему автономних роїв доведуть до кінця, це в рази може збільшити кількість поранених і загиблих. І ми теж розуміємо, що такі дрони неможливо буде зафіксувати детекторами дронів, їх не можна буде посадити за допомогою РЕБів. Необхідно використовувати інші засоби, щоб з ними боротися», — сказав він.
Водночас експерт наголосив, що технології автономних дронів поки перебувають на етапі розвитку. Людина, за його словами, досі може брати участь у ключових етапах роботи таких систем — від запуску та збору інформації до ухвалення рішення про атаку.
